про відмову у відкритті касаційного провадження
05 червня 2023 року
м. Київ
справа № 420/17786/22
адміністративне провадження № К/990/17662/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року (суддя Іванов Е.А.) та
постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року (колегія у складі суддів Скрипченка В.О., Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.)
у справі № 420/17786/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про зобов'язання вчинити певні дії.
30.10.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення ст. 3, 8, 17, 19, 21, 22, 58 та 64 Конституції України, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналась Україна, ст. 43, 51, ч. 1, 3 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), постанов Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Постанова КМУ № 45), від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова КМУ № 988) щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно із подання від 19.09.2008 № 14/1-923 з 01.01.2007, з урахуванням 40 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність згідно з п. 27 ст. 13 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII), та згідно довідки ДУ ТМО МВС України в Одеській області від 02.08.2022 № 33/36-1869 з 01.12.2019;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Одеській області здійснити новий перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2007 згідно з поданням від 19.09.2008, з 01.01.2007 № 14/1-923, з урахуванням 40 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність згідно з п. 27 ст. 13 Закону № 3551-XII;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Одеській області здійснити новий перерахунок та виплатити пенсію позивачу з 01.12.2019 відповідно до ч. 3, 18 ст. 43, ч. 3 ст. 51, ч. 1, 3 ст. 63 Закону №°2262-XII, Постанов КМУ № 45 та № 988, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки ДУ ТМО МВС України від 02.08.2022 № 33/36-1869У.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.03.2023, залишену без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023, залишив без розгляду позовні вимоги у частині визнання протиправним дій відповідача та зобов'язання здійснити новий перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2007 відповідно до п. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з пропуском строку звернення до суду; продовжив розгляд в іншій частині позовних вимог.
09.05.2023 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 16.05.2023 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023, поновити строк звернення до суду з позовними вимогами, які суди попередніх інстанції залишили без розгляду та розглянути справу по суті.
Як на підставу касаційного оскарження зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо незвернення його до суду із заявою про поновлення строку на звернення до суду із цим позовом; у позовній заяві він просив поновити йому такий строк; суд розглянув справу у спрощеному позовному провадженню, не надав можливості клопотати розглянути справу у порядку загального позовного провадження. Покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, вказує, що не пропустив строк звернення до суду із цим позовом, вважає, що такий строк слід обраховувати з дня отримання відповіді Пенсійного фонду на його звернення щодо перерахунку пенсії.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Статтею ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено загальне правило щодо обчислення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст. 123 КАС України, передбачають повернення позовної заяви, якщо особа у строк, наданий судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не звернеться до суду із заявою про поновлення строку звернення заяву або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними (ч. 3 ст. 123 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку обчислення строків звернення до суду у соціальних спорах, що виникають з територіальними органами Пенсійного фонду України.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування ст. 122 КАС України у спорах цієї категорії про те, що:
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку, тощо.».
У продовження цієї правової позиції Верховний Суд в постанові від 27.09.2022 у подібній справі № 460/5667/20, виснував, що « отримання позивачем листа не може змінювати момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти майже через рік після отримання пенсії, про перерахунок якої вона просила.».
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звернувся 20.10.2022 до суду із цим позовом до ГУ ПФУ в Одеській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2007.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.02.2023 залишив позовну заяву без руху для звернення ОСОБА_1 із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку.
Ухвалою від 13.03.2023 Одеський окружний адміністративний суд розглянув заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, визнав неповажними зазначені ним аргументи на підтвердження наявності таких обстави, та продовжив позивачу строк для обґрунтування інших підстав поновлення строку.
21.03.2023 ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначав, що відповідач не надавав йому інформації про перерахунок пенсії та що він не міг знати про порушення своїх прав тільки по отриманню кожного місяця пенсії.
Суд першої інстанції визнав такі підстави неповажними причинами пропуску строку звернення та залишив позовну заяву ОСОБА_1 у цій частині без розгляду.
Таким чином суд першої інстанції тричі вирішував порушене позивачем питання строку звернення до суду із цим позовом.
Суд апеляційної інстанції переглянув ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023, додаткового встановив, що позивач в іншій справі № 420/1232/21 оскаржував дії Пенсійного фонду щодо невиплати йому з квітня 1994 року додаткового підвищення у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з вересня 2020 року був обізнаний про те, що такої доплати до пенсії він не отримує, погодився з висновками суду першої інстанції, що у такому разі Гладун П.В. звернувся до суду за межами строку, встановленого ст. 122 КАС України, і наведені ним підстави не свідчать про поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають сталій правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, від 27.09.2022 у справі № 460/5667/20, правильне застосування судами ст. 122, 123 КАС України є очевидним.
Суд відхиляє покликання ОСОБА_1 щодо наявності підстав для розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 6 ст. 12 КАС України така справа є справою незначної складності.
Висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, на які покликається скаржник, стосувалися незастосування строків звернення до нарахованих пенсій. У спірних же правовідносинах ОСОБА_1 оскаржує саме ненарахування пенсії, неправильно тлумачить висновки Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом п. 2 ч. 2 цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі № 420/17786/22.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб