про відмову у відкритті касаційного провадження
06 червня 2023 року
м. Київ
справа № 240/3746/19
провадження № К/990/18590/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №240/3746/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У 2019 році ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просила:
- визнати протиправними відмови відповідачів у нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення згідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації провести з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
- зобов'язати Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року;
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, внаслідок чого:
- ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 скасовано;
- прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_2 задоволено;
- замінено сторону виконавчого провадження із виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №240/3746/19 із стягувача - ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на її правонаступника - ОСОБА_2 .
23.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якій просить змінити ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у мотивувальній частині, не передаючи на новий розгляд та скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у цій справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у цій справі колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно до пункту 12 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції зокрема щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Згідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, згідно до частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Так, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №240/3746/19, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 24.03.2021 Лугинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Станом на день смерті ОСОБА_1 проживала разом з донькою - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки виданої Липниківським старостинським округом Луганської селищної ради від 08.04.2021 №259.
Після смерті ОСОБА_1 , її донька - ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі у задоволенні якої їй було відмовлено.
Так, відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі, суд першої інстанції зазначив, що згідно свідоцтв про право на спадщину за спадковою справою №6/2021 встановлено факт переходу до ОСОБА_2 права на квартиру та двох земельних ділянок. Водночас доказів переходу до заявника прав на нараховані та невиплачені суми пенсії до матеріалів справи не надано. Постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не є доказами переходу прав ОСОБА_1 до спадкоємців. Доказів включення до спадку сум нарахованої, але невиплаченої пенсії до матеріалів справи не надано, а тому заявнику необхідно надати докази того, що вона в порядку спадкування набула право на отримання грошових виплат.
У свою чергу, скасовуючи ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2023, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність того чи іншого свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. При цьому, обов'язок спадкоємця отримати свідоцтво про право на спадщину у відповідності до ст. 1297 ЦК України настає у випадках, якщо у складі спадщини є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація.
Крім того, відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім?ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім?ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв?язку з його смертю, входить до складу спадщини. Отже, спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Також, суд апеляційної інстанції враховував сформульований висновок Верховного Суду викладений у постанові від 03.05.2018 у справі № 2-а-1864/10 щодо застосування норм права у питанні процесуального правонаступництва, який зводиться до того, що « заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання».
« у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.30 січня 2020 року» (постанова Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а).
Таким чином, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 є вмотивованою і такою, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях статей 52, 379 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу першої інстанції правильно застосував положення 52, 379 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Згідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись ст. 333, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №240/3746/19.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб