05 червня 2023 року
м. Київ
справа №200/760/22
адміністративне провадження № К/990/18528/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 200/760/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недосплачених сум,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську (далі - відповідач, ТУ ДБР), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ТУ ДБР, розташоване у місті Краматорську, що полягає у ненарахуванні та невиплаті з 28.10.2020 по 01.03.2021 - середнього заробітку, прийнятому на військову службу за контрактом і зарахованому до списків особового складу військової частини Збройних Сил України з 28.10.2020 - ОСОБА_1 , виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»);
- зобов'язати ТУ ДБР, розташоване у місті Краматорську, нарахувати та виплатити з 28.10.2020 по 01.03.202, з урахуванням раніше виплачених сум - середнього заробітку, прийнятому на військову службу за контрактом і зарахованому до списків особового складу військової частини Збройних Сил України з 28.10.2020 - ОСОБА_1 , виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»);
- зобов'язати ТУ ДБР, розташоване у місті Краматорську, нарахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум - вихідну допомогу при звільненні 01.03.2021, з урахуванням середнього заробітку прийнятого на військову службу за контрактом і зарахованому до списків особового складу військової частини Збройних Сил України з 28.10.2020 - ОСОБА_1 , виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року Закону України «Про Державний бюджет Українина 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
- зобов'язати ТУ ДБР, розташоване у місті Краматорську, нарахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум - середній заробіток за весь час затримки виплат - з 01.03.2021 та на дату повного розрахунку, з у рахуванням середнього заробітку, прийнятого на військову службу за контрактом і зарахованому до списків особового складу військової частини Збройних Сил України з 28.10.2020 - ОСОБА_1 , виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи (серпень та вересень 2020 року), що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ТУ ДРБ, розташоване у місті Краматорську, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку на час увільнення від виконання посадових обов'язків з 29.10.2020 по 01.03.2021, відповідно до статті 119 КЗпП України із застосуванням при його розрахунку Постанови № 100;
- зобов'язано ТУ ДБР, розташоване у місті Краматорську, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток на час увільнення від виконання посадових обов'язків з 29.10.2020 по 01.03.2021, відповідно до статті 119 КЗпП України, із застосуванням при його розрахунку Постанови № 100 з відрахуванням фактично виплачених сум;
- у інший частині позовних вимог відмовлено.
23 травня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 200/760/22.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року N 1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що на обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник, зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції відніс цю справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є для цілей цього Кодексу справами незначної складності.
Відповідно до примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження судом першої інстанції) під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, слідчі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач обіймав посаду начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Отже, беручи до уваги, що слідчі відносяться до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа не відноситься до малозначних. Проте ця обставина автоматично не наділяє цю справу ознаками справи, що має виняткову складність і вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.
Частинами другою-третьою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов'язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.
З урахуванням викладеного, аргументи касаційної скарги про обов'язковість розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованими.
Суд зауважує, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Водночас касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Судом не вирішується.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 200/760/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
Н.В. Шевцова