про відмову у відкритті касаційного провадження
06 червня 2023 року
м. Київ
справа №240/32175/21
провадження № К/990/18511/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі №240/32175/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, у якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту реєстрації Житомирської міської ради щодо відмови у внесенні змін до Державного реєстру речових прав щодо строку дії договору оренди;
- зобов'язати Департамент реєстрації Житомирської міської ради внести зміни до Державного реєстру речових прав, а саме змінити строк дії договору оренди земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер: 1820384800:05:000:0190, розташованої на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, укладеного між позивачем та ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» з 20 (двадцяти) років на 5 (п'ять) років, тобто з 21.06.2018 до 21.06.2023.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023, позов задоволено.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій та ухвалити у цій справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест», колегія суддів дійшла такого висновку.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості їхнього касаційного оскарження.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплено перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положеннями пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Спір у цій справі виник через рішення Департаменту реєстрації Житомирської міської ради щодо відмови внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо строку дії договору оренди. Тому з огляду на те, що предметом спору є рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у вчиненні реєстраційних дій, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Департамент реєстрації Житомирської міської ради відмовив позивачеві у внесенні змін до Державного реєстру речових прав щодо строку дії договору оренди, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності, оскільки скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, від 03.06.2019 у справі №910/6767/17, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, від 05.05.2020 у справі №910/9254/18, від 28.09.2021 у справі №908/2899/13, з огляду на те, що у зазначених справах, постанови стосуються інших правовідносин, відмінних від справи №240/32175/21, а саме: визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг; визнання співвласності на новостворене майно; стягнення заборгованості; визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними та витребування майна; усунення перешкод у користуванні майном, а тому зазначені посилання скаржника колегією суддів до уваги не приймаються.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» подана на судові рішення, які за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі №240/32175/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб