06 червня 2023 року
м. Київ
справа № 320/8552/21
адміністративне провадження № К/990/19500/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 320/8552/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 138/2020 від 03 червня 2020 року, затвердженого Державною міграційною службою України;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області видалити з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16 червня 1999 року Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області поновити стан чинності паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16 червня 1999 року Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом усунення наслідків прийнятого рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 138/2020 від 03 червня 2020 року, затвердженого Державною міграційною службою України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 138/2020 від 03 червня 2020 року, затвердженого Державною міграційною службою України.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області видалити з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16 червня 1999 року Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Так, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Скаржник у касаційній скарзі наводить уривки з постанов Верховного Суду у справах №826/14279/17 та №826/12670/17, проте не зазначає пункт частини четвертої статті 328 КАС України, на підставі якого оскаржується прийняті у цій справі судові рішення.
Верховний Суд уважає необхідним указати, що результат вирішення у кожній з цих справ зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів.
Натомість касаційна скарга в частині обґрунтувань вказаної підстави зводяться до цитування абзаців із постанов Верховного Суду, норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, незгоди з ухваленим рішенням, переоцінки встановлених судом обставин та досліджених ним доказами, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Інша мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове регулювання обґрунтування, проте Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується скаржник.
Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Крім того, скаржником не вказано конкретної норми права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновкам Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
Також скаржником не зазначено, який безпосередньо висновок Верховного Суду не було враховано судом апеляційної інстанції при вирішенні спору у цій справі.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 320/8552/21 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак