06 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 18/1247/12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Головуючий - Огороднік К.М., Банаська О.О., Жукова С.В.
розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 (в частині відмови про приєднання кредиторських вимог у сумі 1 229 695,39 грн.)
та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023
у справі № 18/1247/12
за заявою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (заявника замінено згідно ухвали суду від 30.10.2013 р. - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа - Факторинг", згідно ухвали суду від 07.02.2017р. - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід - Фінанс", згідно ухвали суду від 31.05.2018р. - на ТОВ "ЛЕММА КАПІТАЛ" )
до Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод"
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 зокрема відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, у розмірі 60 032, 18 грн. та 4 204, 00 грн. судового збору. Відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, у розмірі 1 229 695, 39 грн. та 4 204, 00 грн. судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 в частині відмови в задоволенні заяви ГУ ДПС у Полтавській області від 13.10.2020 №38064/10/16-31-05-03-04 про приєднання кредиторських вимог у розмірі 1229695,39 грн., залишено без змін.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (надіслана 13.04.2023, що підтверджується конвертом з штрихкодом 3602024169783) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 (в частині відмови про приєднання кредиторських вимог у сумі 1 229 695,39 грн.) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 18/1247/12, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанову суду апеляційної інстанції повністю; ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву повністю; зупинити дію ухвали Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 18/1247/12.
Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2023 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 (в частині відмови про приєднання кредиторських вимог у сумі 1 229 695,39 грн.) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 18/1247/12, залишено без руху.
19.05.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.05.2023 в частині виконання вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення підстав на яких подається касаційна скарга та надання доказів надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі №18/1247/12. Крім того, скаржник просить продовжити строк на 30 днів для усунення недоліків в частині сплати судового збору на підставі частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України.
Обгрунтовуючи клопотання Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області зокрема зазначає, що є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється виключно з державного бюджету та в межах бюджетних асигнувань. Станом на 15.05.2023 на рахунках ГУ ДПС у Полтавській області відсутні кошти по КВЕК 2800 «Інші поточні видатки». Після надходження коштів на рахунок по КВЕК 2800, судовий збір буде терміново сплачено.
Розглянувши клопотання Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми слідує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. При цьому у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк у межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
04.05.2023 ухвалою Верховного Суду надано Головному управлінню Державної податкової служби у Полтавській області для усунення недоліків касаційної скарги максимальний десятиденний строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, клопотання Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про продовження строків виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.05.2023 не може бути задоволене в силу імперативних приписів закону.
Крім того, скаржником не наведено жодних обставин які б свідчили про наявність умов щодо подальшої зміни майнового стану та можливості сплати судового збору.
Колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів із метою забезпечення сплати судового збору.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 у справі №28249/95 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки поданої касаційної скарги в частині сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 (в частині відмови про приєднання кредиторських вимог у сумі 1 229 695,39 грн.) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 18/1247/12.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1.Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Полтавській області у задоволенні клопотання про продовження строку виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 18/1247/12.
2.Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 (в частині відмови про приєднання кредиторських вимог у сумі 1 229 695,39 грн.) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 18/1247/12 повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Банасько О.О.
Жуков С.В.