05 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18289/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної іпотечної установи
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023
у справі за позовом Державної іпотечної установи (далі - Держіпотека)
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Міністерства фінансів України (далі - Мінфін),
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд),
3) Національного Банку України (далі - НБУ),
4) Кабінету Міністрів України (далі - КМУ)
про визнання припиненим зобов'язання,
1. Держіпотека звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Дельта Банк" про визнання припиненим з 18.11.2020 зобов'язання Держіпотеки перед ПАТ "Дельта Банк" щодо сплати суми номінальної вартості іменних відсоткових облігацій серії "В3" у кількості 536 шт. з додатковим забезпеченням в бездокументарній формі, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000178446, реєстраційний номер випуску 294/2/2013, дата реєстрації - 27.12.2013.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з настанням обставин щодо ліквідації ПАТ "Дельта Банк", Держіпотека втратила гарантоване ПАТ "Дельта Банк" право розпоряджатися сумою вартості облігацій серії "В3" у зв'язку із настанням дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити або запобігти (обставини непереборної сили), а саме, - у зв'язку з рішенням повноважних державних органів.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 10.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, у задоволенні позову відмовив.
4. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване, зокрема, таким:
- на відносини, які виникають при емісії облігацій поширюються загальні правила позики, однак з урахуванням особливостей таких відносин;
- наведені Держіпотекою обставини щодо неможливості виконання вимоги про погашення номінальної вартості облігацій серії "B3" у сумі 53 600 000,00 грн не є підставою для припинення зобов'язання в розумінні ст.607 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);
- процедура ліквідації ПАТ "Дельта Банк" станом на день відкриття провадження у справі триває, а ПАТ "Дельта Банк" не є ліквідованим в розумінні ст.53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- неможливість виконання зобов'язань з погашення номінальної вартості облігацій серії "B3" у сумі 53 600 000,00 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не свідчить, що таке зобов'язання взагалі не може бути виконаним.
5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- Держіпотека на власний розсуд, добровільно та за власним бажанням погодила умови щодо порядку розрахунків за придбані ПАТ "Дельта Банк" цінні папери саме шляхом використання рахунку, відкритого в ПАТ "Дельта Банк", а не в будь-якому іншому банку;
- проспект емісії не містить умов та положень про те, що при укладанні договорів купівлі-продажу цінних паперів з першим власником облігацій визначальним при виборі контрагента з боку емітента є фінансовий стан (ліквідність) покупця таких облігацій та те, що кошти, сплачені за цінні папери, мають бути перераховані на рахунок продавця, відкритий виключно у покупця;
- Держіпотека не була обмежена у виборі рахунку у будь-якій іншій банківській установі для перерахування коштів, сплачених ПАТ "Дельта Банк" за Договорами купівлі-продажу цінних паперів від 05.09.2014 №ДД-750/2014, від 08.09.2014 №ДД-751/2014, від 09.09.2014 №ДД-758/2014;
- ПАТ "Дельта Банк" одночасно виступає покупцем за Договорами купівлі-продажу цінних паперів та банком, у якому за Договором банківського рахунку відкрито рахунок Державної іпотечної установи №26502000000995, на який ПАТ "Дельта Банк" здійснило перерахування грошових коштів як оплату за придбані облігації Держіпотеки;
- між Держіпотекою та ПАТ "Дельта Банк" склалися окремі зобов'язальні правовідносини за Договором банківського рахунку від 27.02.2013 №26/995-070 та за Договорами купівлі-продажу цінних паперів від 05.09.2014 №ДД-750/2014, від 08.09.2014 №ДД-751/2014, від 09.09.2014 №ДД-758/2014, які мають характер позики в розумінні статей 1046, 1047 ЦК; аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №910/10553/18 за позовом Держіпотеки до АТ "Дельта Банк" про визнання припиненим з 25.01.2016 відносин позики, що склалися на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів та проспекту емісії облігацій;
- в контексті Договорів купівлі-продажу цінних паперів позичальником, тобто зобов'язаною особою, виступає Держіпотека;
- у зв'язку з укладанням Держіпотекою та ПАТ "Дельта Банк" договорів купівлі-продажу цінних паперів, між сторонами (позивачем та відповідачем) виникли грошові зобов'язання на підставі правовідносин позики; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до таких правовідносин повинні застосовуватися загальні правила позики, зокрема, які визначені у пар.1 гл.71 ЦК, з урахуванням особливостей відносин, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів;
- твердження Держіпотеки про припинення зобов'язання на підставі ст.607 ЦК зводяться до неможливості виконання Держіпотекою вимоги про погашення номінальної вартості облігацій серії "B3" у сумі 53 600 000,00 грн через відсутність необхідних коштів; суд першої інстанції правильно вказав, що вказані обставини не є підставою для припинення зобов'язання неможливістю його виконання в розумінні ст.607 ЦК;
- твердження Держіпотеки про неможливість виконання банком зобов'язання перед позивачем (кредитором сьомої черги) є передчасними припущеннями, оскільки процедура ліквідації ПАТ "Дельта Банк" триває, а банк не є ліквідованим в розумінні ст.53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- прийняття правлінням НБУ постанови від 02.03.2015 №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" та у подальшому постанови правління НБУ від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта банк"" не є законодавчою забороною щодо негайного повернення грошових коштів кредитору неплатоспроможного банку на вимогу такого кредитора (юридична неможливість) та не може бути підведена під поняття "неможливість виконання"; така процедура регламентована спеціальним Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а початок ліквідації банку не є підставою для припинення зобов'язань;
- неможливість виконання зобов'язань з погашення номінальної вартості облігацій серії "B3" у сумі 53 600 000,00 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не свідчить, що таке зобов'язання взагалі не може бути виконаним.
6. 05.04.2023 Держіпотека звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
7. Верховний Суд ухвалою від 25.04.2023 касаційну скаргу Держіпотеки залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) як таку, що оформлена з порушенням п.5 ч.2 ст.290 ГПК.
8. 16.05.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 11.05.2023 заява про усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 25.04.2023.
9. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК в новій редакції касаційної скарги скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права (ст.607 ЦК) у подібних правовідносинах.
10. Держіпотека в новій редакції касаційної скарги, зокрема, зазначає:
- всі грошові кошти, що використовуються у статутній діяльності Держіпотеки, залучені від розміщення облігацій; суд першої інстанції не дослідив, що виходячи з положень проспекту емісії, Держіпотека не має права використовувати кошти, залучені від випуску облігацій для покриття збитків;
- 02.03.2015 вартість облігацій серії "БЗ" вибула з володіння, користування та розпорядження Держіпотеки, тому об'єктивно не могла бути використана у статутній діяльності, через що позивач був позбавлений джерел погашення облігацій і виплат відсоткового доходу за цими облігаціями; погашення номінальної вартості облігацій серії "ВЗ" відповідачу, за умови позбавлення позивача права користування грошовими коштами, залученими від продажу цих облігацій, є покриттям збитків;
- з листа Фонду від 21.01.2022 №49-955/22 вбачається, що задоволення вимог кредиторів сьомої черги взагалі не передбачається;
- суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що всі кошти, які знаходяться в користуванні Держіпотеки, були залучені від продажу облігацій, а покриття збитків за рахунок цих коштів заборонено проспектом емісії; висновок суду про те, що грошове зобов'язання може бути виконане за рахунок інших коштів позивача, суперечить проспекту емісії;
- Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині редакції п.8 ч.2 ст.46 змінений Законом від 13.05.2020 №590-ІХ: абз.11 ст.46 виключений (редакція Закону від 23.05.2020), у зв'язку з чим кредитор неплатоспроможного банку, який одночасно є боржником цього банку, позбавлений права припинення своїх зобов'язань шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог; до набрання чинності Закону №590-ІХ було можливим проведення зарахування однорідних зустрічних вимог між Держіпотекою і ПАТ "Дельта банк" (це підтверджено судовими рішеннями у справах №910/4413/17, №910/1340/18, №910/12608/17, №910/1413/17, №910/10418/18, №910/1234/19, №910/10245/19, 910/1592/20), такі зарахування проводилися як добровільно так і за рішеннями суду; заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, подані після набрання чинності Закону №590-ІХ, не підлягали задоволенню (про це свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/11199/20);
- зміни в законодавстві унеможливили виконання Держіпотекою зобов'язань перед ПАТ "Дельта банк" у єдиний спосіб, можливий за умов існування у ПАТ "Дельта банк" заборгованості з повернення Держіпотеці вартості облігацій серії "БЗ", та існування заборони на покриття збитків за рахунок коштів, залучених від випуску облігацій Держіпотеки, встановлених проспектом емісії;
- вказуючи на неможливість виконання зобов'язання, позивач посилається саме на зміни в законодавстві, які унеможливили спосіб припинення зобов'язання шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, а не на відсутність необхідних коштів;
- суд першої інстанції не дослідив положення договору банківського рахунку від 27.02.2013 №26/995-070, який є діючим і регулює правовідносини сторін;
- прийняття Правлінням НБУ постанови від 02.03.2015 №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" та від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк"" в розумінні п.6.3. Договору банківського рахунку від 27.02.2013 №26/995-070 є обставиною непереборної сили, яка знаходиться поза межами контролю позивача і відповідача, і яку сторони не могли передбачити або запобігти її настанню, обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; внаслідок цього Держіпотека позбавлена права надавати розпорядження банку на здійснення банківської операції про перерахування коштів з рахунку №26502000000995, а у банку припинилися зобов'язання виконувати такі розпорядження;
- зобов'язання Держіпотеки перед ПАТ "Дельта Банк" щодо сплати суми номінальної вартості іменних відсоткових облігацій серії "ВЗ" у кількісті 536 штук з додатковим забезпеченням в бездокументарній формі, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UА4000178446, реєстраційний номер випуску 294/2/2013, дата реєстрації 27.12.2013, є припиненими відповідно до положень ст.607 ЦК;
- суди попередніх інстанцій не дослідили фактори впливу на правовідносини сторін рішення уповноважених державних органів та зміни в законодавстві; не встановили, яку правову норму необхідно застосувати до цих правовідносин, чим порушили ст.237 ГПК;
- оскаржувані рішення мотивовані положеннями ст.625 ЦК та ст.193 Господарського кодексу України щодо зобов'язань позивача, однак зазначені норми права розповсюджують свою дію і на зобов'язання відповідача, а отже не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог; підставою позову є неможливість виконання саме сторонами своїх зобов'язань у зв'язку з настанням обставин, які сторони не могли передбачити або запобігти;
- суд апеляційної інстанції застосував формальний підхід та майже повністю продублював висновок суду першої інстанції, не здійснив глибокого правового аналізу та дослідження доказів, наданих Держіпотекою;
- суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права (ст.607 ЦК), порушили норм процесуального права (статті 86, 236, 237 ГПК).
11. Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
12. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
13. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
14. Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 складений та підписаний 15.03.2023.
15. Скаржник отримав оскаржувану постанову 16.03.2023 на адресу електронної пошти, що підтверджується скріншотом електронного листа. Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити Державній іпотечній установі строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/18289/21 за касаційною скаргою Державної іпотечної установи.
3. Призначити до розгляду справу за касаційною скаргою Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 на 12 липня 2023 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.
4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 21.06.2023.
5. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
6. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекоунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
8. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
9. Витребувати з Господарського суду міста Києва та / або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/18289/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді І. Кондратова
О. Кролевець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка представників будь-якої із сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм та ставитися при цьому з повагою до інших учасників справи:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи;
- за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".