29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" червня 2023 р. Справа № 924/586/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали
за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю «Браво», м. Хмельницький
про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі
встановив: Хмельницька міська рада, м. Хмельницький звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Браво», м. Хмельницький, в якому просить: визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №041074200116 від 12.07.2010 у наведеній у позові редакції; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №041074200096 від 26.05.2010 у наведеній у позові редакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Отже, процесуальний закон допускає об'єднання позивачем у позовній заяві декількох позовних вимог, однак такі вимоги повинні відповідати певним умовам (альтернативно): пов'язаність між собою підставою виникнення (варто звернути увагу, що законодавцем застосовується термін підстава в однині), або пов'язаність між собою поданими доказами.
При цьому під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відповідно, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Зокрема, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання, зокрема вимог, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/3569/18).
Так, позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №041074200116 від 12.07.2010 у наведеній у позові редакції, посилаючись на те, що на земельній ділянці площею 160 кв.м, яка була передана в оренду згідно з вказаним договором оренди, знаходиться належне відповідачу нерухоме майно, а саме: приміщення кухні-бару загальною площею 593,5 кв.м, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 20.02.2023 №323420817.
Також позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №041074200096 від 26.05.2010 у наведеній у позові редакції, зазначаючи, що на земельних ділянках загальною площею 240 кв.м, в тому числі ділянка №1 площею 78 кв.м, ділянка №2 площею 162 кв.м, які були передані в оренду згідно з договором оренди від 26.05.2010 №041074200096, розташоване приміщення більярдного залу, яке є частиною об'єкту - конференц-залу та приміщення для проведення культурних, спортивних та розважальних заходів. Вказаний об'єкт прийнятий в експлуатацію згідно із сертифікатом відповідності №ХМ 001002 від 15.10.2010. Згідно з технічним паспортом від 14.11.2019, виготовленим ФОП Ейсмонт М.П., в будівлі по вул. Свободи, 1А знаходиться більярдний зал, який розташований на 3 поверсі будівлі площею 241,7 кв.м.
Підставами заявлення позивачем позову є відмова відповідача від укладення додаткової угоди до договору №041074200116 від 12.07.2010 та відмова від укладення додаткової угоди до договору №041074200096 від 26.05.2010, тобто двох різних договорів оренди землі - двох різних юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, та двох різних цивільно-правових правовідношень, що характеризується самостійними цивільно-правовими наслідками.
Так, вказані два договори не є ідентичними за їх істотними умовами, зокрема, різняться за предметом, розміром орендної плати, стосуються різних земельних ділянок з різними умовами використання та розташованих на них різних об'єктів нерухомості.
При цьому, виходячи з наведених позивачем обґрунтувань кожної з позовних вимог слідує, що фактичні обставини, якими мотивовано необхідність укладення додаткових угод до різних договорів оренди землі, також є відмінними, оскільки в обґрунтування укладення додаткової угоди до договору №041074200116 від 12.07.2010 позивач зазначає про знаходження на земельній ділянці належного відповідачу нерухомого майна з посиланням на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а в обґрунтування укладення додаткової угоди до договору №041074200096 від 26.05.2010 - про знаходження на двох земельних ділянках більярдного залу як частини об'єкту - конференц-залу та приміщення для проведення культурних, спортивних та розважальних заходів з посиланням на сертифікат відповідності №ХМ 001002 від 15.10.2010 та технічний паспорт від 14.11.2019 та долученням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відомостями про припинення речового права.
Відповідно, не дивлячись на те, що сторонами правовідносин є одні й ті ж особи і вимоги пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту права, між позивачем та відповідачем виникли окремі правовідносини, які мають досліджуватись судом окремо. Зокрема, розглядаючи такі вимоги, суд повинен надати правову оцінку кожній з підстав позову, відповідність їх вимогам закону; судом мають бути встановлені обставини правовідносин сторін щодо кожного договору окремо, необхідним є з'ясування, чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору; судом має бути надана правова оцінка про наявність/відсутність підстав для визнання укладеною кожної із додаткових угод, зокрема, щодо продовження користування відповідачем кожною із земельних ділянок, які були предметом договорів оренди, щодо наявності чи відсутності на кожній із земельних ділянок належного відповідачу майна тощо.
Тобто з огляду на вищезазначене, підстави та предмет цього позову по кожній із вимог є різними, як і окреме коло доказів, що матиме наслідком різну тривалість розгляду кожної з вимог та вчинення різних процесуальних дій щодо кожної з них.
З наведеного суд доходить висновку, що викладені обставини не призведуть до досягнення процесуальної економії.
Крім того, оскільки заявлені позивачем вимоги становлять самостійний предмет розгляду, кожен з яких має окреме коло фактичних обставин справи та доказів, суд вважає, що сумісний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, у свою чергу, призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 ГПК України, що додатково свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
Також суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано, що позовні вимоги про визнання укладеними додаткових угод за кожним з договорів є основною і похідною вимогами, оскільки задоволення жодної із цих вимог не залежить від задоволення іншої позовної вимоги.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено викладені у ч. 1 ст.173 ГПК України правила об'єднання позовних вимог.
За таких обставин позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю «Браво», м. Хмельницький про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі та додані до неї матеріали повернути.
Додаток: позовна заява з доданими документами на 45 арк.
Ухвала набирає законної сили 06.06.2023.
Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя В.В. Виноградова
1 - до справи,
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3),
3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А).