07 червня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/164/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянув заяву б/н від 02.06.2023 Релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви про відвід судді
у справі
за позовом: Кременецько-Почаївського державного історико - архітектурного заповідника, вул. Козубського, 6, м. Кременець, Тернопільської обл., 47003
до відповідача: Релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України, вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601
про зобов'язання вчинити дії.
без виклику представників сторін
В провадженні Господарського суду Тернопільської області (суддя Гевко В.Л.) перебуває справа за позовом Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника до Релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 15.05.2023 (суддя Гевко В.Л.), зокрема закрито підготовче провадження у справі №921/164/23 та призначено справу №921/164/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 29.05.2023 о 12 год. 00 хв.
Надалі, ухвалою суду від 29.05.2023, зокрема відкладено розгляд справи по суті із призначенням судового засідання на 05.06.2023 о 12 год. 00 хв., з переходом у розгляді справи по суті до стадій з'ясування обставин справи, дослідження доказів, та судових дебатів.
05.06.2023 на електронну адресу суду, скріплена електронним підписом представника відповідача Серафимова І.М., надіслана заява про відвід судді (без номера від 02.06.2023, вх.№430 від 05.06.2023), з проханням про відвід судді Господарського суду Тернопільської області Гевка В.Л. від розгляду справи №921/164/23.
Вказана заява обґрунтована тим, що 29.05.2023 в судовому засіданні розглядалося клопотання про зупинення розгляду справи. Для складання вступної та резолютивної частини ухвали про відмову в задоволенні клопотання судді знадобилося більше 3 годин: в судовому засіданні було оголошено перерву з 12:55 до 16:00 год.
Враховуючи, що 30.05.2023 представник відповідача приймав участь у судовому засіданні Київського апеляційного суду по іншій справі, а потяг відправлявся з м. Дубно до м. Києва 29.05.2023 о 17:00 год., заявник вимушений був, не чекаючи проголошення вступної та резолютивної частини ухвали залишити м. Тернопіль.
Поряд з цим представником відповідача було складено клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, з повідомленням конкретних дат, коли зможе особисто прийняти участь у судовому засіданні, а саме: 09.06.2023, 12.06.2023, 15.06.2023, 16.06.2023, 22.06.2023, 23.06.2023. Попри це, суд відклав судове засідання на 05.06.2023.
Також у заяві зазначено, що з інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті суду, вбачається, що суддя Гевко В.Л. в запропоновані дати не розглядає справ. Відтак заявник вважає, що в діях судді вбачається бажання провести судове засідання без представника відповідача, обмеживши, таким чином, відповідача в доступі до правосуддя.
Окрім того, ним стверджено, що в позаминулому судовому засіданні, в якому він приймав участь в режимі відеоконференції, були технічні проблеми із зв'язком, що заважало йому належним чином відстоювати інтереси відповідача у справі. У зв'язку з цим ним було прийнято рішення примати участь в усіх наступних судових засіданнях особисто.
У ч.2, ч.3 ст. 39 ГПК України зазначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2023 у складі судді Гевка В.Л., зокрема: визнано необґрунтованою заяву відповідача про відвід судді (без номера від 02.06.2023, вх.№430 від 05.06.2023) від розгляду справи № 921/164/23; вказану заяву про відвід судді передано для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України; відкладено розгляд справи № 921/164/23 по суті в порядку ст. 216 ГПК України із призначенням судового засідання на 12.06.2023 о 12 год. 00 хв., з переходом у розгляді справи по суті до стадій з'ясування обставин справи, дослідження доказів, та судових дебатів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 заяву Релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви про відвід судді у справі № 921/164/23, для вирішення питання про відвід, передано судді Шумському І.П.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч.7 ст. 39 ГПК України).
За загальним правилом, питання про відвід вирішується без повідомлення учасників справи (ч.8 ст. 39 ГПК України).
Розглянувши дану заяву, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Так, відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст.35 ГПК України) - повторної участі судді у розгляді справи.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Частина 4 статті 35 ГПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із частиною 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Згідно ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В п.п.49-50 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України"" заява № 33949/02, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та п. 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) № 33958/96, п. 42 ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).
За змістом п.52 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України"" заява № 33949/02, стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини рекомендує визначати, чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя буде небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.
У відповідності до ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Названої презумпції відповідачем у своїй заяві про відвід судді не спростовано.
Матеріали справи вказують на те, що не дочекавшись виходу суду з нарадчої кімнати 29.05.2023, представник відповідача Серафимов І.М. залишив зал судового засідання. Під час перебування судді Гевка В.Л. у нарадчій кімнаті 29.05.2023 представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, навівши бажаний ним перелік таких календарних дат. Тобто, суть заявленого відводу полягає у незгоді відповідача з визначеною судом 29.05.2023 датою наступного судового засідання у справі №921/164/23, без урахування клопотання відповідача, поданого ним під час перебування судді Гевка В.Л. у нарадчій кімнаті та переданого йому після закінчення судового засідання 29.05.2023 у даній справі.
Однак, вищезазначена підстава для відводу складу суду не визначена статтями 35, 36 ГПК України, які містять вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Наведена у заяві підстава для відводу стосується процесуальних дій судді, та не може бути підставою для відводу судді від розгляду цієї справи у розумінні наведених положень частини 4 статті 35 ГПК України, оскільки не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи. Інших підстав на обґрунтування необ'єктивності чи упередженості судді скаржником не наведено.
З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для задоволення такої заяви.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч.11 ст. 39 ГПК України).
Дана ухвала не підлягає оскарженню в порядку ч.1 ст.255 ГПК України.
Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Отже, ризики участі у судовому засіданні 15.05.2023 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів Законом покладені, зокрема на представника відповідача - Серафимова І.М., за твердженням якого в позаминулому судовому засіданні (тобто 15.05.2023), в якому він приймав участь в режимі відеоконференції, були технічні проблеми із зв'язком, що заважало йому належним чином відстоювати інтереси відповідача у справі. У зв'язку з цим ним було прийнято рішення примати участь в усіх наступних судових засіданнях особисто.
Окрім того, станом на 29.05.2023, представництво інтересів відповідача у справі №921/164/23 здійснювалось і іншим представником - Тишківським С.Л. (приймав участь у підготовчому судовому засіданні 15.05.2023), стосовно якого судом лише 05.06.2023 розглянуто його ж клопотання про припинення повноважень як представника відповідача.
Окремим пунктом 4 ухвали від 05.06.2023 задоволено заяву відповідача про припинення повноважень представника - адвоката Тишківського Сергія Леонідовича (без номера від 02.06.2023, вх.№4802 від 05.06.2023), виключено дані адвоката Тишківського Сергія Леонідовича, як представника відповідача у електронній справі № 921/164/23 в підсистемі "Електронний суд", які внесені на підставі ухвали від 20.04.2023.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 42, 32, 35-36, 39, 73-74, 86, 234 ГПК України господарський суд, -
1.В задоволенні заяви б/н від 02.06.2023 Релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви про відвід судді Гевка В.Л. у справі №921/164/23 відмовити.
В порядку ч.2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 07.06.2023.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.06.2023.
Суддя І.П. Шумський