Справа № 757/29109/20-ц
Провадження № 22-ц/824/3070/2023
05 червня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Мельника Я.С., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 22 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Васюк М.М. направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором.
Відповідно до вимог п. п. 9 ч. 2, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, за подачу позовної заяви, в частині задоволених вимог, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4 291,97 грн, а за подачу апеляційної скарги 6 437,95 грн ( 4 291,97 грн*1,5).
Таким чином, у даному випадку сума судового збору для сплати становить 6 437,95 грн., яку апелянту необхідно сплатитина рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, отримувач коштів: ГУК ум.Києві/Соломян.р-н/22030101, код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783‚ банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа) При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Також, дослідивши матеріали справи, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на ч. 2 ст. 357 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Згідно пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У апеляційній скарзі апелянт просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору посилаючись на п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та до матеріалів апеляційної скарги долучив копію довідки №1642/995 від 03.06.2022 року видана начальником відділення персоналу військової частини НОМЕР_1 та довідкою №1642/6824 від 07.10.2022 року.
Однак зазначене не може свідчити про підстави звільнення апелянта від сплати судового збору у спірних правовідносинах, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.12 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18) та в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року в справі № 201/14098/19 (провадження № 61-16801ск21).
Отже, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами, пов'язаними із порушенням їх прав, як учасника бойових дій; а військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - лише у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тобто зазначений спір не пов'язаний із захистом порушених прав заявника саме як військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту заявників у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, справа не є справою пов'язаною з порушенням прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій.
Враховуючи вищевказане, підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору суд не вбачає.
За правилами ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року - залишити без руху та надати строк терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Я.С. Мельник