Єдиний унікальний номер 367/968/23
Апеляційне провадження № 33/824/2178/2023
27 квітня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2023 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №334229, 16.01.2023 року о 20 год. 10 хв. в Київській області, м. Ірпінь, по вул. Університетська 2ф/3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Водій порушив, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536, 80 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить постанову Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, апелянт вказував про наступне:
- відсутність доказів того, що він керував транспортним засобом;
- недоведеність наявності зовнішніх ознак сп'яніння;
- відеозапис зроблений не за допомогою нагрудної боді-камери працівника поліції, а на мобільний телефон;
- допитаний свідок ОСОБА_2 зазначав про те, що саме він керував таким транспортним засобом.
Апеляційний суд не погоджується із такими твердженнями апелянта, оскільки вони прямо протирічять матеріалам справи.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції вбачається, що на запитання працівників поліції ОСОБА_1 особисто зазначав про те, що керував транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_1 , що прямо спростовує його твердження в апеляційній скарзі.
Не можуть бути прийняті й доводи апелянта стосовно непідтвердження наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння. Зовнішні ознаки за своєю суттю не можуть в повній мірі відображатися у відеозаписі. При цьому такі зовнішні ознаки надають лише підстави для виникнення сумнівів у працівників поліції стосоно стану, в якому перебуває водій. З метою спростування такої суб'єктивної підозри, яка сама по собі не має жодного юридичного значення і не може підтвердити чи спростувати стан, в якому перебуває водій, працівники поліції і заявляють вимогу щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння. При цьому, судь інкримінованого ОСОБА_1 порушення полягала не в керуванні транспортним засобом в стані сп'яніння, а саме у відмові від проходженні огляду, що само по собі складає склад адміністративного правопорушення.
Окремо звертає увагу суд й на те, що відмову від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 обгрунтовував відсутністю у нього часу, а не якимись іншими обставинами.
Не можуть бути прийняті судом і твердження апелянта про здійснення відеозапису на мобільний телефон, оскільки жодного доказу з цього приводу матеріали справи не містять. Не були надані такі докази і самим апелянтом.
Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 266 КУпАП огляд на стан сп'яніння здійснюється з відеофіксацією такого огляду або в присутності двох свідків. В даному випадку огляд проводився із залученням двох свідків. Таким чином, навіть за умови неналежності наявного у справі відеозапису, чого в даному випадку не було встановлено, факт залучення до огляду двох свідків призводить до неможливості констатації порушення процедури огляду.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2023 року, прийняту відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба