06 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/5190/21 пров. № А/857/4127/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Бруновської Н.В., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, ухвалене суддею Микитин Н.М. у м. Івано-Франківську (повний текст складений 30 січня 2023 року), за наслідком розгляду заяви Івано-Франківської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 300/5190/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
08 серпня 2022 року Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21, в якій просила скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Вимоги заяви обґрунтовує тим, що підставою для звернення з позовною заявою у даній справі слугувало несвоєчасне виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року у справі № 300/1866/20 (про поновлення на посаді). Оскільки згадане рішення за наслідком його касаційного перегляду скасовано Верховним Судом, прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, на переконання заявника, у нього відсутній обов'язок поновлення на посаді позивача, відповідно, вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення по справі 300/1866/20 задоволенню не підлягають, що є підставою для перегляду рішення від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21 за нововиявленими обставинами відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 у справі № 300/5190/21. Ухвалено нове рішення в адміністративній справі 300/5190/21, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання судового рішення в справі №300/1866/20 з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати за період з 01.02.2021 по 17.08.2021- відмовлено.
Також судом здійснено новий розподіл судових витрат, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судові витрати зі сплати збору за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 17025, 81 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним рішеннями суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині здійсненого судом розподілу судових витрат.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 № 300/5190/21 позов задоволено частково: стягнуто з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 по справі № 300/1866/20 про поновлення на роботі за період з 02.02.2021 по 08.08.2021 у розмірі 163880,96 грн. Відмовлено в задоволенні решти позову. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1638,81 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 713,00 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури задоволено частково: змінено рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 в частині суми стягнення судових витрат, зазначивши суму судового збору, яка підлягає стягненню, в розмірі 748,00 грн, суму витрат на професійну правничу допомогу 329,50 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з 30 червня 2022 року.
Підставами для прийняття судових рішень по цій справі було наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 300/1866/20 від 01.02.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним з моменту прийняття і скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №298 від 10.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки". Визнано протиправним з моменту прийняття і скасовано наказ прокурора Івано-Франківської області №282к від 28.04.2020, яким ОСОБА_1 з 30.04.2020 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України Про прокуратуру. Поновлено позивача на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури, з 01.05.2020, а також стягнуто з Івано-Франківської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.05.2020 по 01.02.2021 у розмірі 240 700,16 грн (том І а.с.26-37).
Вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1866/20 від 01.02.2021 в частині поновлення позивача на посаді допущено до негайного виконання та видано виконавчий лист.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №300/1866/20 змінено рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 в частині поновлення позивача на роботі, а саме поновлено ОСОБА_1 з 01.05.2020 в прокуратурі Івано-Франківської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури (том І а.с.38-44).
Наказом керівника Івано-Франківської обласної прокуратури від 09.08.2021 за №821к скасовано наказ №282к від 28.04.2020 та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області з 01.05.2020 (том І а.с.45).
Суд, частково задовольняючи позов у даній справі, виходив з того, що негайне виконання судового рішення за ст.ст. 256, 257КАС України, полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили або отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.
Таким чином, судове рішення у цій справі ухвалене в зв'язку з прийняттям судових рішень по справі № 300/1866/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
В подальшому постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № у справі № 300/1866/20 скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (том 1 а.с. 226-234).
Наведене слугувало підставою длоя звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення у даній справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 361 КАС підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною четвертою статті 361 КАС передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Разом з тим, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, хоча така існувала. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №9901/230/20 та у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник вважає, що у нього відсутній обов'язок нести цивільно-правову відповідальність за правилами ст.236 КЗпП України за затримку виконання рішення, яке в подальшому скасоване. Зауважує, що оскільки рішення у справі №300/1866/20 про поновлення ОСОБА_1 скасовані, ОСОБА_1 не є особою, яка незаконно звільнена.
Однак, суд апеляційної інстанції констатує, що заявником не наведено жодних фактичних даних, які існували під час прийняття судом рішення у справі та не були відомі і не могли бути відомі під час розгляду справи, на спростування фактів, які було покладено в основу судового рішення.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі Ковенція). Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі «Правєдная проти Росії», №. 69529/01; у справі «Рябих проти Росії», № 52854/99, п.52; у справі «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, п. 61).
Обставини, які заявник вважає нововиявленими, а саме: прийняття Верховним Судом 28 липня 2022 року постанови у справі № у справі № 300/1866/20 за змістом ч.4 ст.361 КАС України не є нововиявленими, так як такі не існували під час розгляду справи та не є тими фактичними обставинами, які мають істотне значення для вирішення справи, а тому такі не можуть бути підставою для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних відносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків апеляційного суду зазначених у рішенні суду.
З огляду на викладене, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень частини другої статті 361 КАС, а тому, підстави для скасування рішення суду відсутні.
Доводи, якими заявник обгрунтовує вимоги заяви, можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення, а не для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.
Згідно з частиною четвертою статті 368 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Разом з тим, за правилами частин другої цієї статті суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявник довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 361, 362, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, ухвалене за наслідком розгляду заяви Івано-Франківської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 300/5190/21, - скасувати.
У задоволенні заяви Івано-Франківської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний