Справа № 560/388/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
07 червня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.12.2021 № 968200895661 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити та виплачувати позивачу пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року позовну заяву повернено позивачу.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам, що під час приймання та пересилання письмової кореспонденції у позивача на адресному боці кожного поштового відправлення працівник поштового зв'язку проставив відбиток календарного штемпеля 10.01.2022. Щодо відбитку календарного штемпеля "04.01.2023", то позивач наполягає на тому, що йому не відомі причини наявності останнього на конверті.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч.2 ст.312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2023 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог ст.167 КАС України або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами; документів, що підтверджують відомості про реєстрацію місця проживання (копію паспорта із проставленим штампом реєстрації місця проживання/перебування та/або довідку про реєстрацію місця проживання особи тощо); доказів сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн або письмового обґрунтування наявності законодавчо визначених підстав для звільнення від сплати судового з наданням доказів на їх підтвердження. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем було надіслано заяву, в якій зазначено, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки позов подано 10.01.2022 відповідно до поштового штемпеля про відправлення кореспонденції. Також надано копію паспорта та квитанцію від 19.01.2023 про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 продовжено строк ОСОБА_1 на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2023 в частині подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 КАС України або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами; -документів, що підтверджують відомості про реєстрацію місця проживання (копію паспорта із проставленим штампом реєстрації місця проживання/перебування та/або довідку про реєстрацію місця проживання особи тощо).
На виконання вимог зазначеної ухвали, позивач надіслав до суду заяву, в якій вказав, що не він пропустив строк звернення до суду у зв'язку з наявністю на поштовому конверті відбитку календарного штемпеля з датою "10.01.2022". Зазначив, що відповідно до пункту 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Позивач вказав, що йому невідомі причини наявності на поштовому конверті календарного штемпеля з датою "04.01.2023". Також позивач зазначає, що не звертався до суду з метою з'ясування просування провадження по справі, оскільки ще на початку повномасштабного вторгнення Верховний Суд у своїх повідомленнях на сайті Судової влади України зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року позовну заяву повернено позивачу.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту відповіді, наданої акціонерним товариством "Укрпошта" на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2023, слідує, поштове відправлення щодо якого витребовувалася інформація, є простим поштовим відправленням. Приписами пункту 73 Правил №270 встановлено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Водночас, згідно з пунктом 116 Правил №270 у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Таким чином, імовірно, відбиток календарного штемпеля з датою "10.01.2022" проставлено помилково, оскільки у протилежному випадку дане просте поштове відправлення після закінчення встановленого строку зберігання було би повернено відправнику.
Крім того, суд першої інстанції врахував, що позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про отримання судом його позовної заяви. Проте жодних відповідних дій не вчинив, а відтак позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 55 Конституції України установлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз.7 п.3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як встановлено судом першої інстанції, предметом судового оскарження в цій справі є визнання протиправним та скасування рішення від 03.12.2021 № 968200895661 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та зобов'язання вчинити дії.
Так апелянт наполягає на тому, що не пропустив строк звернення до суду у зв'язку з наявністю на поштовому конверті відбитку календарного штемпеля з датою "10.01.2022". Зазначає, що відповідно до пункту 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що йому невідомі причини наявності на поштовому конверті календарного штемпеля з датою "04.01.2023" і що він не звертався до суду з метою з'ясування просування провадження по справі, оскільки ще на початку повномасштабного вторгнення Верховний Суд у своїх повідомленнях на сайті Судової влади України зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
З даного приводу колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідно до вимог Правил №270 якщо поштове відправлення надіслане, як зазначає позивач 10.01.2022, то останнє повинно було бути або вручене або повернуте позивачу протягом одного місяця з дня його надходження.
Крім того, позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про отримання судом його позовної заяви. Проте жодних відповідних дій не вчинив.
Посилання апелянта на продовження строків у зв'язку з введенням воєнного стану суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки згідно зі ст.ст.122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 зауважив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення строку. Також в ухвалі від 18.05.2022 у справі №802/592/17-а з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.
Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх. При цьому, Хмельницький окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист. Тому позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення.
Зазначені позивачем обставини не є наведенням конкретних обставин, які впливають на своєчасність реалізації прав позивача, та, відповідно, вказують на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв'язок.
Слід також зазначити, що доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був обмежений у можливості відслідковувати своє поштове відправлення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки на підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи не було долучено відповідних доказів.
Разом з цим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вірно застосував положення ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України правильне їх застосовування є очевидним, а доводи апеляційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви є обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.