Справа № 320/1373/23 Суддя першої інстанції: Горобцова Я.В.
07 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
при секретарі - Масловській К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на проголошену о 14 годині 25 хвилин ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року, дата складання повного тексту якої не зазначена, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправної бездіяльності та стягнення коштів, -
У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Конституційного Суду України (далі - Відповідач, КС України) про:
- визнання протиправною бездіяльності КС України щодо нездійснення розрахунку з ОСОБА_1 при припиненні трудових відносин та стягнення з КС України на користь ОСОБА_2 5 737 772,90 грн заборгованості з виплати винагороди судді Конституційного Суду України;
- стягнення з КС України на користь ОСОБА_1 2 620 937,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 16.05.2021 (дня, наступного після звільнення) по 16.11.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №9901/96/21. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Указ Президента України від 27.03.2021 №124/2021 в частині скасування Указу Президента України від 14.05.2013 №256, на підставі якого прийнято заступником Голови Конституційного Суду України розпорядження про тимчасове зупинення виплати ОСОБА_1 винагороди судді, є предметом розгляду справи №9901/96/21, а відтак до набрання законної сили судовим рішенням у згаданій справі неможливо розглянути спір про стягнення заборгованості з виплати винагороди судді та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі і направити її до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом неправильно застосовано до спірних правовідносин п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, позаяк зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Підкреслює, що у межах справи №9901/96/21 не вирішуються питання, які є спірними у справі №320/1373/23. Наголошує, що оскаржувана ухвала не містить належних обґрунтувань необхідності зупинення провадження у справі, а розгляд питання правомірності Указу Президента України від 27.03.2021 №124/2021 не впливає на застосування до роботодавця правових наслідків несвоєчасного розрахунку при звільненні, передбачених ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України.
Після усунення визначених в ухвалі від 19.04.2023 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 25.05.2023.
У відзиві на апеляційну скаргу КС України просить відмовити в її вимогах та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Свою позицію обґрунтовує тим, що тимчасове зупинення виплати Позивачу суддівської винагороди було зумовлене прийняттям розпорядження від 30.04.2021 №34/01/2021-ОД, яке у свою чергу прийнято на підставі Указу Президента України від 27.03.2021 №124/2021, який є предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/96/21 і надання правової оцінки якому не належить до компетенції Київського окружного адміністративного суду. Окремо зазначив, що у період відсторонення ОСОБА_1 від посади останньому виплачувалася суддівська винагорода.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.06.2023.
У судовому представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав, додатково підкресливши на відсутності зв'язку справи №320/1373/23 із справою №9901/96/21, а також на необхідності врахування позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/43/21.
Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін, наголошуючи на тому, що Указ Президента України від 27.03.2021 №124/2021 є предметом перегляду й Конституційного Суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, Київський окружний адміністративний суд виходив з того, що до набрання законної сили рішенням суду у справі №9901/96/21 неможливо вирішити спір у справі №320/1373/23, оскільки передумовою цього є встановлення правомірності Указу Президента України від 27.03.2021 №124/2021, на підставі якого прийнято розпорядження від 30.04.2021 №34/01/2021-ОД, що зумовило припинення виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди.
З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові від 16.09.2021 у справі №360/2189/20 Верховний Суд звернув увагу, що обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Матеріали справи свідчать, що предметом спору у цій справі є, зокрема, визнання протиправною бездіяльності КС України щодо нездійснення розрахунку з ОСОБА_1 при припиненні 15.05.2022 трудових відносин у зв'язку із закінченням строку його повноважень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 149-1 Конституції України.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, починаючи з квітня 2021 року і до травня 2022 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася винагорода судді у зв'язку з прийняттям в.о. Голови Конституційного Суду України 30.04.2021 розпорядження №34/01/2021-ОД (а.с. 117), яким з урахуванням внесених розпорядженням в.о. Голови Конституційного Суду України від 06.05.2021 №37/01/2021-ОД (а.с. 118) приписано тимчасово зупинити - на період з 31.03.2021 до вирішення справ за позовами, зокрема, ОСОБА_1 у судовому порядку - нарахування й виплату ОСОБА_1 винагороди судді Конституційного Суду України.
Поряд з цим, зміст розпорядження від 30.04.2021 №34/01/2021-ОД свідчить, що останнє прийнято у зв'язку з набранням чинності Указу Президента України від 27.03.2021 №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України», яким, зокрема, скасовано Указ Президента України від 14.05.2013 №256 «Про призначення ОСОБА_1 суддею Конституційного Суду України» (а.с. 115).
Отже, починаючи з квітня 2021 року і по день припинення трудових відносин Конституційного Суду України з ОСОБА_1 у травні 2022 року останньому не нараховувалася і не виплачувалася винагорода судді. Причиною цих невиплат є, як було встановлено вище, розпорядження від 30.04.2021 №34/01/2021-ОД, прийняте на підставі Указу Президента України від 27.03.2021 №124/2021.
У чергу, передумовою вирішення питання про стягнення з КС України на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати винагороди судді та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є перевірка існування у КС України правових підстав для проведення розрахунку з ОСОБА_1 при припиненні трудових відносин шляхом виплати останньому 5 737 772,90 грн. При цьому, як вже було неодноразово наголошено вище, припинення нарахування та виплати суддівської винагороди здійснено на підставі відповідного розпорядження від 30.04.2021 №34/01/2021-ОД, яке прийнято у зв'язку з набранням чинності Указом Президента України від 27.03.2021 №124/2021.
У свою чергу, згаданий Указ Президента України від 27.03.2021 №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» є предметом оскарження ОСОБА_1 у Верховному Суді у справі №9901/96/21.
Рішенням Верховного Суду від 14.07.2021 у цій справі позов ОСОБА_1 до Президента України, третя особа - Конституційний Суд України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України задоволено - визнано протиправним та сковано Указ Президента України від 27.03.2021 №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 14.05.2013 №256 «Про призначення ОСОБА_1 суддею Конституційного Суду України».
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №9901/96/21 за апеляційною скаргою Президента України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021. При цьому на час перегляду оскаржуваної у межах справи №320/1373/23 ухвали суду рішення у справі №9901/96/21 законної сили не набрало.
Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у цій справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, позаяк обставини правомірності прийняття Указу Президента України від 27.03.2021 №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині, що стосується ОСОБА_1 , є предметом розгляду справи №9901/96/21, компетенцією надання такому Указу правової оцінки Київський окружний адміністративний суд на відміну від Верховного Суду не наділений, а вирішення питання про допущення КС України протиправної бездіяльності щодо здійснення розрахунку з ОСОБА_1 при припинені трудових відносин неможливе до завершення судового розгляду з оцінки правомірності прийнятого згаданого вище Указу Президента України.
При цьому, вимоги про стягнення заборгованості з виплати винагороди судді Конституційного Суду України саме у розмірі 5 373 772,90 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні саме у сумі 2 620 937,90 грн нерозривно пов'язані з вимогою про визнання протиправною бездіяльності КС України, що з огляду на наведені вище мотиви вказує на обґрунтованість постановленої Київським окружним адміністративним судом оскаржуваної ухвали.
Щодо посилання Апелянта на необхідність врахування судом апеляційної інстанції позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/43/21 (постанова від 16.02.2022) судова колегія вважає помилковим, оскільки обставини згаданої справи та справи №320/1373/23 є різними, зупинення провадження у справі №9901/43/21 мало місце до вирішення справи Конституційним Судом України, а не Верховним Судом, і, як було неодноразово наголошено вище, будь-яка оцінка правомірності Указу Президента України окружним адміністративним судом не може надаватися.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 236, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 07 червня 2023 року.