Справа № 320/12981/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
06 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддів Файдюка В.В.,
Суддів Мєзєнцева Є.І.,
Собківа Я.М.,
При секретарі Шепель О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бориспільської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської міської ради (далі - відповідач, рада), в якому просив:
- визнати дії Бориспільської міської ради щодо відмови надати в повному обсязі інформацію та копії документів безкоштовно по запиту №27/09-6 від 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 - протиправними;
- зобов'язати Бориспільську міську раду надати безкоштовно повну інформацію та копії документів по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №27/09-6 від 27 вересня 2021 року протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як відповідач, як розпорядник публічної інформації, протиправно не надав у повному обсязі інформацію, яку вимагав позивач згідно з його інформаційним запитом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року даний адміністративний позов задоволено повністю.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що оскільки надання вже існуючої інформації в електронному вигляді не є створенням нової інформації, оскільки в цьому випадку йдеться про переведення вже існуючої у відповідача інформації в електронний вигляд, тобто надання інформації, яка вже існує та розпорядником якої є відповідач, то відмова Бориспільської міської ради є протиправною, оскільки порушує право запитувача на отримання запитуваної інформації та вибір форми надання такої інформації.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом проігноровано факт, зазначений у самому запиті на інформацію позивача. Так, у прохальній частині запиту міститься вимога ОСОБА_1 надати належним чином завірені копії рішення № 74 від 14 вересня 2021 року 13 сесії Бориспільської міської ради VIII скликання та документів, які були підставою для винесення на розгляд сесії проекту рішення №74. Таким чином, для належного оформлення копій документів їх необхідно видрукувати, завірити (поставити необхідні відповідно до діловодства штампи та печатки, позначку «з оригіналом згідно», підпис особи, яка його завіряє, дату виготовлення копії документу) і перевести в електронну форму для направлення запитувачу на електронну адресу, оскільки саме таку вимогу поставлено у запиті.
Вказано, що до позивача повинні застосовуватися вимоги рішення Бориспільської міської ради від 13 липня 2021 року №642-11-VIII «Про встановлення розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є міська рада та її виконавчий комітет».
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Ново-Волинським МРВ УМВС України в Житомирській області 11 серпня 1998 року.
ОСОБА_1 на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради був направлений запит про отримання публічної інформації від 27 вересня 2021 року №27/09-6, в якому останні просив відповідача:
- надати належним чином завірені копії рішення №74 від 14 вересня 2021 року 13 сесії Бориспільської міської ради VІІІ скликання та документів, які були підставою для винесення на розгляд сесії проекту рішення №74.
Відповідь на цей запит позивач просив направити на вказану у запиті електронну адресу.
У відповідь на вказаний запит Бориспільська міська рада направила на електронну адресу позивача лист від 04 жовтня 2021 року №12-33-3830, в якому повідомила про направлення позивачеві документів на 10 аркушах, а також із посиланням на ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначила, що у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Не погоджуючись з правомірністю надання Бориспільською міською радою такої відповіді на запит, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У силу вимог пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно частини 1 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
У силу вимог частини 1 статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
За правилами статті 21 Закону №2939-VI інформація на запит надається безкоштовно.
У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
У відповідності до частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
При цьому, законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов'язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.
У той же час, якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям відображеності та задокументованості і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Зокрема, така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 522/817/15-а та від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а.
Колегія суддів зазначає,що позивачем на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради був направлений запит про отримання публічної інформації від 27 вересня 2021 року №27/09-6 та зазначено прохання про направлення відповіді на вказану у запиті електронну адресу.
Однак, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради направив позивачу лише частину запитуваних документів, а для надання повного комплекту документів запропонував позивачу сплатити фактичні витрати, пов'язані з копіюванням та друком.
Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року №740 затверджено граничні норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, згідно яких за копіювання або друк копій документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк) справляється плата у розмірі не більше ніж 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки.
Тобто, у разі надання відповіді на запит на інформацію, що передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, та у разі надання великого обсягу інформації, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів.
Вказане обумовлено необхідністю уникнення ситуацій покладення на розпорядника інформації надмірного тягаря щодо безоплатного надання інформації та обґрунтованих причин щодо неможливості надання відповіді протягом п'яти робочих днів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції вірно відмічено, що вказані правові норми регулюють питання відшкодування витрат саме на копіювання та друк (що передбачає виготовлення паперових копій документів) та не передбачають обмеження права на отримання інформації в електронному вигляді, зокрема, не передбачають встановлення плати за сканування копій документів.
При цьому, аналіз частини 2 статті 34 Конституції України та частини 2 статті 7 Закону України «Про інформацію» свідчить про те, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну.
Відповідно до матеріалів справи позивач просив надіслати запитувані документи в електронному вигляді на його електронну пошту, проте зазначеного відповідач при наданні відповіді не врахував та протиправно посилався на необхідність здійснення оплати витрат на копіювання та друк запитуваних документів, що передбачає виготовлення паперових копій документів.
Під час розгляду цієї справи колегія суддів також враховує висновки та правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 9901/119/21.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію, що у разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 818/1043/17 та постанова Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 820/4258/17).
Таким чином, відповідачем не було доведено, що надсилання в електронному вигляді копій запитуваних документів на електронну пошту позивача є технічно неможливим або покладає на Бориспільську міську раду надмірний тягар, а тому відповідач був зобов'язаний задовольнити запит позивача та надати копії запитуваних позивачем документів в електронному (сканованому) вигляді безкоштовно у повному обсязі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини правовідносин, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірені доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дано правильну правову оцінку і суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відтак, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Бориспільської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків