Справа № 640/11744/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
06 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
При секретарі: Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30 вересня 2018 року про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;
визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у м. Києві від 20 травня 2020 року у прийнятті звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, яка була прийнята 04 квітня 2019 року за № 9063516833, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04 липня 2019 року за № 9143100869, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04 липня 2019 року за № 9248295446, за 2019 рік, яка була прийнята 15 січня 2020 року за № 9330144419;
визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у м. Києві від 23 квітня 2020 року у прийнятті звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : декларації платника єдиного податку за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15 квітня 2020 року за № 9082147613.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у квітні 2020 року позивач дізналася, що Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 30 вересня 2018 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яке є протиправним та прийнятим за відсутності законодавчо визначених підстав. Позивач зазначила, що податковим органом не проводилась документальна перевірка платника податку, що свідчить про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, враховуючи те, що відмови в прийнятті звітності ґрунтуються на рішенні відповідача про виключення з реєстру платників єдиного податку, яке було прийнято з порушенням вимог пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, неправомірною є відмова контролюючого органу у прийнятті звітності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року даний адміністративний позов - задоволено в повному обсязі.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи не підтверджується наявність у ФОП ОСОБА_1 впродовж двох послідовних кварталів податкового боргу, то у ГУ ДПС у м. Києві були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень, що має своїм наслідком їх скасування.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу на перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що відповідає вимогам чинного законодавства. Оскільки реєстрація платника податку анульована, то подана звітність після цього не повинна прийматись контролюючим органом для реєстрації.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначив про безпідставність вимог податкового органу та наполягав на законності оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві на спрощеній системі оподаткування, 3 група платників податків, ставка 5% до доходу.
Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 28 вересня 2018 року, яким виключено ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено доповідну записку від 21 вересня 2018 року №13980/26-15-13-14-17 та наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Листом від 23 квітня 2020 року №17653/ФОП/26-15-33-15-15 ГУ ДПС у м. Києві повідомлено про відмову у прийнятті декларації платника єдиного податку за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15 квітня 2020 року за № 9082147613, через недостовірне значення звітного періоду, який не відповідає обраному режиму оподаткування.
Крім того, листом від 20 травня 2020 року №22286/ФОП/26-15-33-15-15 ГУ ДПС у м. Києві повідомлено про відмову у прийнятті декларацій платника єдиного податку за І квартал 2019 року, яка була прийнята 04 квітня 2019 року за № 9063516833, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04 липня 2019 року за № 9143100869, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04 липня 2019 року за № 9248295446, за 2019 рік, яка була прийнята 15 січня 2020 року за № 9330144419 у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов'язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування, так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності).
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до абз. 2 п. 294.1 статті 294 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно пп. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 ПК України у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, платник єдиного податку зобов'язаний самостійно в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів.
У випадку невиконання платником єдиного податку обов'язку щодо переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до положень пункту 299.10 статті 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Пунктом 299.10 статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до п. 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, з наведеного вбачається, що передумовою анулювання податковим органом реєстрації платником єдиного податку третьої групи є наявність у такого платника податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку повинно прийматись останнім на підставі акта перевірки.
Тобто, для виключення платника з реєстру платників єдиного податку податковому органу необхідно провести перевірку платника єдиного податку; скласти акт перевірки, в якому зафіксувати порушення платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України; прийняти рішення про виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку.
Так, спірне рішення прийнято контролюючим органом з огляду на наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували проведення контролюючим органом перевірки ФОП ОСОБА_1 та встановлення у позивача податкового боргу. Тобто, наразі відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу.
Як зауважено судом першої інстанції, оскаржуваного рішення податкового органу прийнято на підставі доповідної записки від 21 вересня 2018 року №13980/26-15-13-14-17. Однак, така доповідна записка не може бути врахована судом як підстава для винесення рішення від 28 вересня 2018 року №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 , оскільки в матеріалах справи її немає. При поданні апеляційної скарги відповідач також не долучив її до справи.
Враховуючи викладене, оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення від 28 вересня 2018 року №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку діяв не на підставі, не у спосіб та не у відповідності до повноважень, передбачених вимогами чинного податкового законодавства, а тому зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними відмов Головного управління ДПС у м. Києві у прийнятті звітності ФОП ОСОБА_1 , то слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України визначені обов'язкові реквізити декларації.
Згідно пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Тобто, за наведеного правового регулювання листи з повідомленням про відмову у прийнятті податкових декларацій складено відповідачем з порушенням строку, визначеного пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України та без вказівки на невідповідність наданих декларацій вимогам пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу.
Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджується правомірність рішення податкового органу про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку, яке слугувало єдиною підставою для визнання неподаними вказаних вище податкових декларацій за 2019 - 2020 роки, то суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними відмов, викладених у листах Головного управління ДПС у м. Києві від 23 квітня 2020 року №17653/ФОП/26-15-33-15-15 та від 20 травня 2020 року №22286/ФОП/26-15-33-15-15, у прийнятті декларацій платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за І квартал 2019 року, яка була прийнята 04 квітня 2019 року за № 9063516833; за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04 липня 2019 року за № 9143100869; за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04 липня 2019 року за № 9248295446; за 2019 рік, яка була прийнята 15 січня 2020 року за № 9330144419; за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15 квітня 2020 року за № 9082147613.
Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано обов'язку щодо доказування правомірності своїх дій, оскільки не надано обґрунтованих та підтверджених належними доказами пояснень щодо фактичного існування податкового боргу позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне судове рішення про задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків