П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18121/22
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання виплатити пенсію, яка була нарахована померлому чоловіку позивача за судовим рішенням,
Позивач, ОСОБА_1 звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дій відповідача, які викладені у листі №18740-16508/О-02/8-1500/22 від 11.11.2022 року щодо невиплати недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 у адміністративній справі №420/21406/21 за період з 01.04.2019 до 30.04.2022,
- зобов'язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду віл 14.01.2022 у адміністративній справі №420/21406/21 за період з 01.04.2019 до 30.04.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що з 15 грудня 2001 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 у адміністративній справі №420/21406/21, яке набрало законної сили 15.02.2022, задоволений позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Цим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» №33/36-3910 від 07.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за №1500-0308-8/121952 від 22.11.2022 представнику позивача був наданий розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_2 № 1503010963 від 25.04.2022, згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року у адміністративній справі № 420/21406/21.Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період часу з 01.04.2019 до 30.04.2022, становить 161734,36 грн. 2 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо здійснення виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 у адміністративній справі № 420/21406/21. Проте, листом за вих. № 18740-165081/0-02/8-1500/22 від 11.11.2022 відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року у адміністративній справі № 420/21406/21, у зв'язку з відсутністю правових підстав. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови їй у здійсненні нарахування та виплати недоотриманої пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 на день його смерті, що підтверджується довідкою ЖКС «Фонтанський» № 35 від 13.10.2022 та є членом сім'ї (дружиною) померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 15.12.2001, а отже, відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволена.
Визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які викладені у листі №18740-16508/О-02/8-1500/22 від 11.11.2022 щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 у адміністративній справі №420/21406/21 у розмірі 161734,36 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року у адміністративній справі №420/21406/21 у розмірі 161734,36 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що позивачка не є стягувачем у справі №420/21406/21, що свідчить про відсутність правових підстав для виплати останній недоотриманої пенсії за відповідним судовим рішенням.
При цьому, з посиланням на положення статті 1219 Цивільного кодексу України, апелянт акцентує увагу на тому, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва щодо виконання рішення суду в частині обов'язку пенсійного органу по здійсненню виплати пенсії.
Також, на переконання апелянта, без належного обґрунтування судом першої інстанції залишено поза увагою й те, що відповідно до положень статей 23, 116 Бюджетного кодексу України, статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим законодавством. Зазначеним підтверджується неправильність висновків суду і щодо відшкодування на користь позивачки понесених нею судових витрат у справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позивачка своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 15.12.2001, позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с. 8).
ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 у справі № 420/21406/21 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» №33/36-3910 від 07 вересня 2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» №33/36-3910 від 07 вересня 2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 у справі №420/21406/21 ОСОБА_2 25.04.2022 проведений перерахунок пенсії.
ОСОБА_2 нарахована доплата до пенсії за вислугу років за період з 01.04.2019 до 01.04.2022 в сумі 161734,36 грн.
Доказів виплати пенсіонеру зазначеної суми доплати до пенсії апелянт не надав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22.09.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 9).
Згідно довідки ЖКС «Фонтанський» № 35 від 13.10.2022 ОСОБА_1 проживала та вела господарство разом із ОСОБА_2 по день його смерті (а.с. 11).
02.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про виплату недоодержаної суми пенсій за рішенням суду по справі №420/21406/21 її чоловіка, ОСОБА_2 , у заявку з його смертю (а.с. 15).
Листом від 11.11.2022 №18740-16508/О-02/8-1500/22 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що оскільки позивач не є стягувачем по справам №420/21406/21, для проведення виплати заборгованості пенсії за зазначеним рішенням суду правові підстави відсутні (а.с. 16).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 в силу положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 , і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював правовий висновок, згідно якого у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі №200/10136/20-а.
Як вірно встановив суд першої інстанції позивачкою було дотримано порядок, передбачений у статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звернувшись (02.11.2022 року) за виплатою протягом шести місяців після смерті пенсіонера (її чоловіка).
Таким чином, посилання апелянта на те, що позивачка матиме право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду у разі зміни сторони виконавчого провадження в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України, є неспроможними.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 420/18121/22 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06.06.2023
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький