П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2023 р. Категорія 111030000м. ОдесаСправа № 420/17341/22
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,
час і місце ухвалення: 12:54:51, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
Пред-к апелянтаЯнковська І.В. (адвокат, ордер)
Пред-к відповідачаНаумова К.М. (витяг, паспорт)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна тютюнова компанія” на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна тютюнова компанія” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.08.2022 року № 5128/15-32-07-07-23, яким нараховано пеню в розмірі 2 584 355, 66 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 9069/15-32-07-07-23 від 11.11.2022 року, яким донараховано пеню в розмірі 12 365, 34 грн., мотивуючи його тим, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна тютюнова компанія” подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що фінансово-господарська діяльність ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” не здійснювалась з 03.04.2021 року по теперішній час. А тому, висновки, викладені в податкових повідомленнях-рішеннях, складених на підставі акту перевірки № 4824/15-32-07-07-18/42960922 від 02.08.2022 р. та рішенні про результати розгляду скарги від 26.10.2022 № 13275/6/99-00-06-01-02-06, не відповідають дійсності. Апелянт зазначає, що ч. 6 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” визначено, що якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Тобто, застосування Указом Президента України від 03.04.2021 року № 140/2021 до ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є форс-мажором у розумінні Закону України ”Про торгово-промислові палати в Україні” та Закону України “Про валюту і валютні операції”.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” зареєстроване 18.04.2019 року номер запису 15561020000069946 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Південне управління в м. Одесі, Приморська державна податкова інспекція. (а.с.42-43)
Основним видом діяльності є 12.00 виробництво тютюнових виробів.
Також, судом встановлено, що Указом Президента України від 03.04.2021 року № 140/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 року про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), до списку якого увійшло й ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” (пункт 16 Списку). (а.с.37-41)
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 11.07.2022 року № 3845/15-32-07-08-06, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області Просіною Оленою Павлівною, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до п.п. 191. 1.4 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. б) п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, та отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листом від 08.02.2022 № 2354/7/99- 00-07-07-02-07), на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 08.07.2022 № 1725-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 18.12.2020 року № SEC-01/20 (дата здійснення операції - 29.12.2020) за період з 18.12.2020 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
За результатами проведення вказаної перевірки податковим органом сформовано та підписано Акт від 02.08.2022 року № 4824/15-32-07-07-18/42960922 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ”. (а.с.10-15)
Відповідно до Акту перевірка проводилась з 20.07.2022 року по 26.07.2022 року.
Так, при дослідженні таких документів, як: лист ДПС України від 08.02.2022 № 2354/7/99-00- 07-07-02-07, контракт від 18.12.2020 № SEC-01/20, виписки поточного валютного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ “БАНК ВОСТОК”, бухгалтерські документи: картка рахунку 632 в розрізі контрагента-нерезидента, перевіркою встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: статті 13 (пункти 1,3) Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції” (далі - Закон № 2473) та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення № 5).
ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” (Покупець), в особі директора Боровського Ігоря Васильовича, що діє на підставі статуту, було укладено контракт від 18.12.2020 № SEC-01/20 з компанією FDS DOO SARAJEVO, Боснія і Герцеговина (Sarajevo, at Pofalicka street 5, Bosnia and Herzegovina, UNICREDIT BANK dd ВІН. Kardinala Stepinca, 88000 Mostar, Bosnia and Herzegovina IBAN: BA39338730480534 Swift code: UNCRBA22) - Продавець, в особі генерального директора Мустафи Бибич.
Предмет контракту: Продавець повинен зробити тютюнову суміш CTSEC01 на замовлення Замовника в кількості 29 700 кг. Умови оплати - Тютюнова суміш 4,50 евро за 1 кг. Покупець оплачує вартість замовлення заздалегідь, а саме 30% відразу після розміщення замовлення і 70% до виробництва. Транспортування товару до місця призначення забезпечується Покупцем. Покупцеві надається можливість дозволити Продавцю організувати до кінцевого пункту призначення, всі ризики і витрати лягають на Покупця. Загальна сума контракту - 133 650,00 евро. Платежі по даному контракту здійснюються в евро. Умови поставки - FCA Сараєво. Строк дії договору - з моменту підписання до виконання. На виконання умов контракту від 18.12.2020 № SEC-01/20, ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” здійснено оплату на користь нерезидента FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) з поточного рахунку НОМЕР_1 відкритого в ПАТ “БАНК ВОСТОК”, у сумі 141 300,00 евро (4 890 796,52 грн.), а саме: - 29.12.2020 - 133 650,00 евро (4 630 411,17 грн.) - граничний термін надходження товару 28.12.2021; - 14.01.2021 - 7 650,00 евро (260 385,35 грн.).
Імпортна продукція від FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) не надійшла.
Станом на 26.07.2022 у ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” по Контракту від 18.12.2020 № SEC-01/20 рахується прострочена дебіторська заборгованість 141 300, 00 евро (4 890 796, 52 грн).
Директором ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” надано пояснення:
“Указом Президента України від 3 квітня 2021 року № 140/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” увійшло до санаційного списку РНБО з 03.04.2021 до 03.04.2024.
Відповідно до Закону України “Про санкції” до ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” застосовано обмежувальні заходи, у т.ч.:
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);
3) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
4) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони.
У зв'язку з застосуванням санкцій ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” не мало можливості для отримання товару або повернення коштів в встановлені законодавством терміни.
Підприємство 15.05.2021 року звернулося до Верховного Суду з позовом до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу від 3 квітня 2021 року № 140/2021, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду набрала чинності 20.05.2021 - справа №9901/158/21. Станом на 26.07.2022 судом не винесено рішення по розгляду справи.”
Перевіркою встановлено, що суб'єкт господарювання за перевіряємий період з 18.12.2020 по 26.07.2022 року: - не отримував висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України; - не отримував Довідки (сертифікати) щодо підтвердження форс-мажорних обставин; - не звертався до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного договору (контракту).
Відповідно пп.1 п.22 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (із змінами і доповненнями), ст. 20 Закону України "Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" у редакції, що діє з 28.04.2020 року, пп 1 п. 9 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджене Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (із змінами і доповненнями), сума заборгованості у розмірі 7 650,00 євро (260 385,35 грн.) є незначною та граничні строки розрахунків не поширюються на дану операцію з імпорту товару за контрактом від 18.12.2020 № SEC-01/2I укладеним з нерезидентом FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина).
Враховуючи зазначене, перевіркою встановлено порушення п. 1,3 ст. 13 Закон України від 21.06.2018 № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції” та пункту 21 розділу 1 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземні валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, в частині не дотримання термінів розрахунків за імпортними операціями по контракту 18.12.2020 № SEC-01/2 укладеному компанією FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) в сумі 133 650,00 євро на 209 днів.
Таким чином, перевіркою питань дотримання вимог валютного законодавства встановлено: - порушення пунктів 1,3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції”,з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, в частині ненадходження товару по контракту від 18.12.2020 № SEC-01/20 з FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) у сумі 133 650,00 евро; - прострочену дебіторську заборгованість в сумі 133 650,00 евро по розрахунках з FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) за контрактом від 18.12.2020 N° SEC-01/20.
Заперечень стосовно Акту ТОВ “ПІВДЕННЯ ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” до податкового органу не надавала.
Також, судом встановлено, що у зв'язку з відмовою від підпису та отримання примірника акту перевірки директором ТОВ “ПІВДЕННЯ ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ”, 02.08.2022 року податковим органом сформовано Акт № 1078/15-32-07-07-18 про неможливість підписання та вручення акта документальної позапланової виїзної перевірки. (а.с.9)
Судом встановлено, що відповідно до зведених даних щодо імпортних операцій у розрізі контрагентів - нерезидентів, укладених контрактів та стан розрахунків ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” за період з 18.12.2020 року по 26.07.2022 року зазначено, що на підставі контракту № 18.12.2020 № SEC-01/2, покупцем сплачено кошти в сумі 133 650,00 євро (4 630 411,17 грн) відповідно до платіжного документу № 3 від 29.12.2020 року з граничним строком надходження товарів/послуг - 28.12.2021 року, однак товар за вказаними коштами - не надходив. У зв'язку з цим нараховано пені на суму 2 584 355,66 грн. (а.с.17)
Також, зазначено, що на підставі вказаного контракту, покупцем сплачено кошти в сумі 7650,00 євро (260 385,35 грн) відповідно до платіжного документу № 6 від 14.01.2021 року з граничним строком надходження товарів/послуг - 13.01.2022 року, однак товар за вказаними коштами - не надходив. Пеня не нарахована - незначний розмір валютної операції відповідно до пп.1 п.9 розділу ІІІ Положення № , пп.7 п.2 розділу І Положення №5.
Відповідно до розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, за період порушення граничних строків розрахунків з 29.12.2021 року по 26.07.2022 року на 209 днів сума простроченої заборгованості складає 133 650,00 євро, ставка пені складає 0,3% за кожен день прострочки, а саме: 2 584 355,66 грн. (а.с.18)
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі вказаного Акту перевірки від 02.08.2022 року податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 року № 5128/15-32-07-07-23, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2 584 355,66 грн (два мільйони п'ятсот вісімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень 66 копійок) за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства. (а.с.19)
Позивач не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням звернувся зі скаргою (за вих. № 02/09 від 02.09.2022 року) до Державної податкової служби України про визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасуванням (а.с.22-26).
Зі свого боку, податковим органом було прийнято рішення від 13.09.2022 року про продовження строку розгляду скарги та 26.10.2022 року прийнято рішення № 13275/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, відповідно до якого ДПС вважає, що доводи та обґрунтування Скаржника не знайшли свого підтвердження під час проведення процедури адміністративного оскарження.
Також, ДПС України зазначає, що під час проведення процедури адміністративного оскарження з'ясовано, що ГУ ДПС в Одеській області не вірно визначено кількість днів прострочення розрахунків по контракту, що вплинуло на зменшення суми пені розрахованої за результатами документальної позапланової перевірки скаржника на 12365,34 грн.
А тому, ДПС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 року та збільшила суму пені зазначеного податкового повідомлення рішення. (а.с.28-33).
На підставі рішення ДПС України 11.11.2022 року сформовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 9069/15-32-07-07-23 про збільшення суми пені на 12 365, 34 грн. (а.с.34-35).
Позивач не погодившись із прийнятими податковими повідомлення-рішеннями звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом в межах наявних повноважень та за наявності обґрунтованих підстав щодо порушення норм валютного законодавства було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які у свою чергу є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п. 81.6 ст. 81 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 11.07.2022 року № 3845/15-32-07-08-06, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, у відповідності до норм податкового законодавства та отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листом від 08.02.2022 № 2354/7/99- 00-07-07-02-07), на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 08.07.2022 № 1725-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 18.12.2020 року № SEC-01/20 (дата здійснення операції - 29.12.2020) за період з 18.12.2020 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
За результатами проведення вказаної перевірки податковим органом сформовано та підписано Акт від 02.08.2022 року № 4824/15-32-07-07-18/42960922 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ”. (а.с.10-15)
Відповідно до Акту перевірка проводилась з 20.07.2022 року по 26.07.2022 року.
Відповідно до висновку викладеного в Акті, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення:
- порушення пунктів 1,3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції”, з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, в частині ненадходження товару по контракту від 18.12.2020 № SEC-01/20 з FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) у сумі 133 650,00 евро;
- прострочену дебіторську заборгованість в сумі 133 650,00 евро по розрахунках з FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) за контрактом від 18.12.2020 № SEC-01/20.
Також, судом встановлено, що у зв'язку з відмовою від підпису та отримання примірника акту перевірки директором ТОВ “ПІВДЕННЯ ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ”, 02.08.2022 року податковим органом сформовано Акт № 1078/15-32-07-07-18 про неможливість підписання та вручення акта документальної позапланової виїзної перевірки. (а.с.9)
Згідно з нормами п. 1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 ПК України (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Відповідно до п. 2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПК України, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Так, матеріалами справи підтверджено, що на підставі вказаного Акту перевірки від 02.08.2022 року податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 року № 5128/15-32-07-07-23, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2 584 355, 66 грн (два мільйони п'ятсот вісімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень 66 копійок) за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства. (а.с.19)
Позивач не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням звернувся зі скаргою (за вих. № 02/09 від 02.09.2022 року) до Державної податкової служби України про визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасуванням. (а.с.22-26)
Зі свого боку, податковим органом було прийнято рішення від 13.09.2022 року про продовження строку розгляду скарги та 26.10.2022 року прийнято рішення № 13275/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, відповідно до якого, ДПС вважає, що доводи та обґрунтування Скаржника не знайшли свого підтвердження під час проведення процедури адміністративного оскарження, та додатково вказано, що під час проведення процедури адміністративного оскарження ДПС з'ясовано що ГУ ДПС в Одеській області не вірно визначено кількість днів прострочення розрахунків по контракту, що вплинуло на зменшення суми пені розрахованої за результатами документальної позапланової перевірки скаржника на 12365,34 грн.
А тому, ДПС України залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 року та збільшило суму пені зазначеного податкового повідомлення рішення. (а.с.28-33), та на підставі рішення ДПС України 11.11.2022 року сформовано податкове повідомлення-рішення № 9069/15-32-07-07-23 про збільшення суми пені на 12365,34 грн. (а.с.34-35)
Таким чином, Головним управління на підставі належних документів було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку, результати якої оформлені належним чином та викладені в акті перевірки, а тому суд доходить висновку що перевірка була здійснена на підставі закону та в межах визначених законодавством повноважень.
Стосовно виявлених порушень, суд зазначає таке.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлення відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-УІІІ “Про валюту і валютні операції” (далі - Закон № 2473).
Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно з пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II Положення, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (підпункт 1 пункту 22 розділу II Положення).
Відповідно до підпункту 2 пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція) банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку (п. 4 Розділу І Інструкції).
Відповідно до пп.3 п.3 Розділу І Інструкції - висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, виданий на продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком.
Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 “Імпорт”, ІМ-41 “Реімпорт”, ІМ-51 “Переробка на митній території”, ІМ-72 “Безмитна торгівля”, ІМ-75 “Відмова на користь держави”, ІМ-76 “Знищення або руйнування” (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД) (підпункт 3 пункту 9 розділу II Інструкції).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” (Покупець), в особі директора ОСОБА_1 , що діє на підставі статуту, було укладено контракт від 18.12.2020 № SEC-01/20 з компанією FDS DOO SARAJEVO, Боснія і Герцеговина (Sarajevo, at Pofalicka street 5, Bosnia and Herzegovina, UNICREDIT BANK dd ВІН. Kardinala Stepinca, 88000 Mostar, Bosnia and Herzegovina IBAN: BA39338730480534 Swift code: UNCRBA22) - Продавець, в особі генерального директора Мустафи Бибич.
На виконання умов контракту від 18.12.2020 № SEC-01/20, ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ” здійснено оплату на користь нерезидента FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) з поточного рахунку НОМЕР_1 відкритого в ПАТ “БАНК ВОСТОК”, у сумі 141 300, 00 евро (4 890 796, 52 грн.), а саме: - 29.12.2020 - 133 650, 00 евро (4 630 411, 17 грн.) - граничний термін надходження товару 28.12.2021; - 14.01.2021 - 7 650, 00 евро (260 385,35 грн.) - граничний термін надходження товару.
Імпортна продукція від FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) не надійшла.
Ці факти визнані стороною позивача.
Таким чином, аналізуючи вказані норми законодавства до виявлених порушень, суд зазначає, що у відповідності до Інструкції, для суб'єкта господарювання передбачена можливість звернення до Національного банку України з метою продовження граничних строків на здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, по закінченню встановленого строку на виконання умов договору, позивач не звертався до Національного банку з метою отримання висновку для продовження граничних строків розрахунків, що були встановлені Національним банком України.
Стосовно твердження представника апелянта, що позивачем не здійснюється фінансово-економічна діяльність з 03.04.2021 року однак, у податковому повідомленні-рішенні протиправно вказано період, за який нараховано пеню з 29.12.2021 року по 26.07.2022 року, слід зазначити, що нарахування пені здійснюється з моменту порушення резидентами строку розрахунків, тобто, відповідно до матеріалів справи, кошти за умовами договору було сплачено 29.12.2020 року, граничний строк для надходження товарів/послуг сплинув 28.12.2021 року. Таким чином, строк початку нарахування пені є 29.12.2021 року і по день закінчення перевірки.
А тому, такі твердження представника позивача відхиляються судом.
Представник апелянта посилається на те, що підставою для не виконання умов договору стало наявність форс-мажорних обставин, таких як: внесення позивача до списку санаційних підприємств, та як результат зупинення діяльності підприємства та заборона здійснювати будь-які дії з 04.03.2021 року, введення карантинних обмежень та введення воєнного стану в Україні.
З цього приводу слід зазначити, що згідно з абзацом першим частини 6 статті 13 Закону № 2473 у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (абзац другий частини 6 статті 13 Закону № 2473).
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР “Про торгово-промислові палати в Україні” (далі - Закон № 671) та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент).
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина 1 статті 141 Закону № 671)
Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону № 671 форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (пункт 6.1 Регламенту).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (пункт 6.2 Регламенту).
Таким чином, аналізуючи наведені норми законодавства, слід зазначити, що в окремих випадках суб'єкти господарювання або фізичні особи можуть звернутись до Торгово-промислової палати в Україні або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати по окремому договору, або з окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, з метою підтвердження виникнення/закінчення дії форс-мажорних обставин, про що заявник може отримати сертифікат.
Так, позивачем до суду не надавалось доказів на підтвердження звернення до відповідних органів з метою засвідчення настання форс-мажорних обставин, що стали підставою для неможливості виконання умов контракту, а тому суд погоджується з думкою відповідача, що позивач не звертався до відповідного органу Торгово-промислової палати з метою отримання індивідуального сертифікату на підтвердження наявності форс-мажорних обставин, які стали підставою для неможливості виконання умов договору.
Також, стосовно накладення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) на ТОВ “ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ”, представник апелянт зазначив, що у зв'язку з введенням в дію рішення РНБО, позивач не здійснює фінансово-господарську діяльність з 03.04.2021 року по теперішній час, а тому починаючи з 03.04.2021 року позивач був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, а отже не мало можливості для отримання товару або повернення грошових коштів у встановлені законодавством строки.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до листа Національного банку України від 15.06.2022 року № 25-0005/41569 “Про практичне застосування банками вимог щодо реалізації персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) запроваджених РНБО України”, Національний банк України у відповідь на питання: “Який повинен бути порядок дій банку в разі отримання банком розрахункових документів на примусове списання або стягнення коштів з рахунків клієнтів (наприклад, за рішенням суду), до яких застосовано санкції “блокування активів” або “зупинення виконання економічних і фінансових зобов'язань”? Чи може банк відмовитися від виконання платіжного доручення на примусове списання або стягнення коштів з рахунків клієнтів - санаційних осіб з посиланням на статтю 15 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (в частині встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику)?””, зокрема, зазначив, що на думку Національного банку, норми Закону про санкції спрямовані на обмеження прав конкретної особи (порушника) самостійно розпоряджатися власними активами на свою користь та/або з метою виконання своїх зобов'язань перед іншими особами, та не містять заборони щодо примусового виконання судових рішень стосовно клієнтів-боржників, до яких застосовано санкції “блокування активів” та/або “зупинення фінансових операцій”, особами, на яких законом покладено такі функції.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що покладені на позивача обмеження стосуються саме його самостійного розпорядження власними активами на свою користь, однак виконання договору з боку контрагента, а саме поставки товару на сплачену позивачем суму не відноситься до обмежень покладених РНБО України і не є форс-мажорними обставинами для позивача щодо виконання умов договору, адже відповідно до матеріалів справи кошти за неотриманий товар було сплачено позивачем у повному обсязі до введення в дію рішення РНБО.
Також, відповідно до ст. 38 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Позивачем до матеріалів справи не надавалось доказів на підтвердження звернення до суду в Україні або Міжнародного комерційного арбітражного суду з метою стягнення з контрагента за договором сплачених коштів або отримання за договором товару за яких сплачено кошти.
А тому, суд погоджується з твердженням представника відповідача, що позивач не звертався до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного договору (контракту).
Щодо посилання представника апелянта на те, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01.03.2021 суперечить положенням абз. 11 п.52-1 підрозділу XX “Перехідні положення” ПК України, суд зазначає таке.
Здійснюючи правовий аналіз щодо застосування до спірних правовідносин положень п.52-1 підрозділу XX “Перехідні положення” ПК України, суд вважає, що слід виходити із підстав виникнення нарахування пені за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті та текстуального аналізу вказаного пункту ПК України.
Як зазначалось вище, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
Тобто, пеня виникає у разі порушення резидентами строку розрахунків за зовнішньоекономічним договором, що регулюється валютним законодавством.
Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Це визначення пені є загальним.
В той же час, сукупний та системний аналіз п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доводить, що цей пункт стосується нарахування штрафних санкцій та пені саме за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, що є одним із видів пені, але при цьому не відноситься до валютного законодавства.
Таким чином, п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України не поширюється на пеню нараховану за порушення резидентами строку розрахунків у порядку валютного законодавства, оскільки зміст пункту п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України стосується виключно нарахування пені за порушення податкового законодавства та платникам податку.
За таких обставин апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що положення п.52-1 підрозділу XX “Перехідні положення” ПК України не належать застосуванню до спірних правовідносин, а тому ці доводи позивача відхиляються судом.
Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши відповідні норми податкового та валютного законодавства, суд доходить висновку, що податковим органом в межах наявних повноважень та за наявності обґрунтованих підстав щодо порушення норм валютного законодавства було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які у свою чергу є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна тютюнова компанія”, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року по справі № 420/17341/22, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 07 червня 2023 року.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький