П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18189/22
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - Цибульська Ю.М.,
за участю: представника позивача - адвоката Мишака Д.Е.,
представника відповідача - Павлюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року по справі № 420/18189/22 за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, -
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.05.2022 № 287 про застосування до працівників УПП в Херсонській області ДПП дисциплінарних стягнень в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.06.2022 № 815 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді командира взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не вчиняв дисциплінарного проступку, а відповідач службове розслідування провів з грубим порушенням п.7 ч.6 ст.1, ч.ч.1, 6 ст.18, ст.27 Дисциплінарного статуту, так як про проведення стосовно нього службового розслідування не знав, надати пояснення ніхто не пропонував. Таким чином вказане є підставою для скасування оскаржуваних наказів та поновлення позивача на посаді командира взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що 03.05.2022 за вх. № 18035 до УМАЗ ДПП надійшла доповідна записка начальника управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції підполковника поліції Базаренка І.С. стосовно виявленого факту порушення службової дисципліни у діях в тому числі позивача, що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період дії воєнного стану з 23.04.2022 по 03.05.2022. Під час проведення службового розслідування по зазначеному факту з метою надання оцінки правомірності дій окремих працівників УПП в Херсонській області ДПП для всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, 03.05.2022 за допомогою електронної комунікації (смс-повідомлення) до позивача запрошено до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП для надання пояснення. Однак позивач, у визначеному статтею 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", не з'явився 06.05.2022 та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, а отже вважається такими, що відмовився від надання пояснень. Відповідач пояснив, що 24.02.2022 р. близько 4 години було отримано інформацію від ВЧС УПП в Херсонській області ДП про вторгнення військових рф на територію області з території тимчасово окупованого АР Крим. Надалі, 25.02.2022 р. близько 20 години було дано вказівку про переміщення в місто Вознесенськ Миколаївської області для подальшого несення служби, яку негайно доведено до відома особового складу через заступників, керівників та в групи месенджеру телеграм безпосередньо. Однак, позивач не виконав усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 про евакуацію підпорядкованих працівників вказаного підрозділу з членами їх сімей з міста Херсон в напрямку міста Миколаїв, про причину невиконання наказу та не прибуття до УПП в Миколаївській області ДПП не повідомив, натомість маючи змогу та достатній період часу для того щоб прибути для несення служби до УПП в Миколаївській області ДПП або до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, відповідно до вимог наказу НПУ від 10.03.2022 р. № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" цього не зробив. Позивач самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України та не повідомив про відсутність можливості виконати наказ про прибуття до УПП в Миколаївській області ДПП та не обґрунтував причини невиконання наказу. Таким чином, відповідач вважає, що дисциплінарна комісія обґрунтовано прийшла до висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні службової дисципліни, не виконанні службових обов'язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, та відсутності на службі без поважних причин.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13 лютого 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції залишив поза увагою спроби виїзду позивача з окупованої території, які підтверджуються не лише самими поясненнями ОСОБА_1 , але й поясненнями опитаного командира роти ТОР УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бутаєва П.Г., який вказує, що ОСОБА_1 неодноразово намагався виїхати, але до теперішнього часу не виявилось можливим. Кожного дня опитуваний тримає з вищевказаними співробітниками мобільний зв'язок;
- суд першої інстанції проігнорував, що наказ №190 від не був доведений до особового складу з вимогою протягом 1 доби виїхати на підконтрольну Україні територію для реєстрації та постановки на облік;
- недоречним є посилання суду першої інстанції на той факт, що відповідно до довідки ВКЗ Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП від 27.08.2022 в період з 10 березня до 17 травня 2022 року, з тимчасово окупованої території Херсонської області виїхало 163 поліцейських управління патрульної поліції в Херсонської області Департаменту патрульної поліції, оскільки не вбачається за яких обставин, коли та як вказані поліцейські змогли евакуюватись;
- суд першої інстанції не врахував, що у смс-повідомленні, яким запрошено позивача надати пояснення не зазначено, коли саме воно було, відправлено, а тому апелянт вважає, що його не було повідомлено;
- суд першої інстанції залишено поза увагою акт про відмову надати пояснення від вих.№2626/41/23-2022.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді командира взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП.
21.12.2017 склав присягу працівника Національної поліції України.
24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 на всій території України був введений воєнний стан.
10.03.2022 Національна поліція України видала наказ № 190 "Про деякі питання проходження поліцейськими служби в період дії воєнного стану", яким зобов'язала всіх поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованих територіях протягом 1 доби виїхати на підконтрольну Україні територію для реєстрації та постановки на облік.
03.05.2022 Департамент патрульної поліції видав наказ № 531 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Херсонській області ДПП, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 23.04.2022 по 03.05.2022 в умовах воєнного стану.
За результатами службового розслідування 17.05.2022 складено висновок службового розслідування, яким встановлено наступне.
03.05.2022 за вх. № 18035 до УМАЗ ДПП надійшла доповідна записка начальника управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Херсонській області ДПП) підполковника поліції Базаренка І. (вих. від 03.05.2022 № 2541/41/23-2022) стосовно виявленого факту порушення службової дисципліни у діях, серед інших командира взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період дії воєнного стану з 23.04.2022 по 06.05.2022.
Під час проведення службового розслідування по зазначеному факту з метою надання оцінки правомірності дій окремих працівників УПП в Херсонській області ДПП для всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, 03.05.2022 за допомогою електронної комунікації (смс-повідомлення) до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП запрошено для надання пояснення командира взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за номером телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що зазначений в його особовій справі.
Однак позивач, у визначеному статтею 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", не з'явився 06.05.2022 та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, а отже вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Опитаний головний інспектор відділу упровадження систем автоматичної фіксацій порушень правил дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_2 , пояснив, що з 14.05.2018 по березень 2022 року перебував на посаді начальника УПП в Херсонській області ДПП. 24.02.2022 близько 4 години було отримано інформацію від ВЧС УПП в Херсонській області ДПП про вторгнення військових рф на територію області з території тимчасово окупованого АР Крим. Особовий склад знаходився на території управління, тому було дано вказівку про шикування на якому доведено всю оперативну інформацію, вказівки по організації несення служби, в тому числі про необхідність підготовки до евакуації на визначену територію для подальшого несення служби в разі загострення оперативної обстановки та надходження такої вказівки в подальшому. Завчасно були підготовлені списки о/с та службовий транспорт для здійснення евакуації. Також з органами місцевої влади було погоджено про надання трьох автобусів типу "Богдан" для евакуації поліцейських та їх сімей в разі необхідності. 25.02.2022 близько 11 години було доведено особовому складу управління в тому числі заступникам по напрямкам про необхідність підготуватись до можливої евакуації, так як в цей момент знаходився в оперативному штабі ГУНП та за наявною інформацією все вказувало на подібний розвиток ситуації в подальшому. Заступниками начальника управління було проведено необхідну роботу та доведення інформації особисто керівникам по напрямках. Вказівку про переміщення в місто Вознесенськ Миколаївської області для подальшого несення служби було дано 25.02.2022 близько 20 години. Доведено негайно через заступників, керівників та в групи месенджеру телеграм безпосередньо. В подальшому більшість поліцейських залишились в місті Херсон, мотивуючи неможливістю покинути місце проживання та інші причини. В подальшому особовий склад в кількості близько 60 поліцейських та окремі члени сімей вибули на близько 20 одиницях службового автотранспорту в Миколаїв, а пізніше в м.Вінниця за вказівкою керівництва ДПП. Значна частина автопарку УПП залишилась на території міста Херсон. Точні причини та обставини не прибуття окремих поліцейських не відомі. В подальшому місцем дислокації та несення служби керівництвом ДПП було визначено м.Миколаїв. Організовано переміщення о/с та розроблений графік несення служби працівниками УПП в Херсонській області ДПП. Крім того особовому складу управління доведено інформацію про виданий наказ НП України "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" від 10.03.2022 № 190, відповідно до якого працівники мали можливість закріпитись для несення служби за найближчим територіальним (відокремленим) підрозділом. В подальшому було написано рапорт на посаду головного інспектора відділу упровадження систем автоматичної фіксацій порушень правил дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції та призначено на посаду в березні 2022 року. Подальші вказівки та розпорядження щодо прибуття за місцем несення служби особового складу в місто Миколаїв, а також причини їх невиконання не відомі.
Опитаний заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітан поліції ОСОБА_8 , пояснив, що у період з 14.02.2022 перебував у плановій щорічній відпустці, яка мала тривати до 04.03.2022. Фактично з 14.02.2022 по 23.02.2022 перебував на лікуванні у медичному реабілітаційному центрі МВС "Кремінці" за офіційною путівкою від МВС у с.Татарів Івано-Франківської області. 23.02.2022 ввечері отримав усний наказ від керівництва ДПП повернутись до місця несення служби в місто Херсон як можна швидше. В той же день виїхав на потязі та вранці близько 11 години 24.02.2022 р. прибув до міста Херсон, про що був поінформований начальник управління. Під час поїздки до міста Херсон, чергова частина близько 4-5 години повідомила про початок війни, на що дав вказівку черговому оповістити усіх керівників відділів та секторів та діяти згідно вказівок начальника управління. Питанням евакуації батальйону напевне займався профільний заступник. На період відпустки обов'язки заступника начальника управління-начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення виконував заступник ОСОБА_5 . Після прибуття між 11 та 12 годиною в управління виконував вказівки начальника управління та керівництва ДПП щодо забезпечення евакуації особового складу, транспортних засобів, майна та документів управління. За словами начальника він перебував у штабі ГУНП, однак особисто його не бачив, так як відразу по приїзду в місто Херсон поїхав до управління. 24.02.2022 поступила команда начальника управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_2 про евакуацію особового складу підрозділу УПП в Херсонській області ДПП, а саме виїхати з м. Херсона, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України. Капітан поліції ОСОБА_2 повідомив, що визначене місце евакуації та подальше несення служби буде відбуватись у м.Миколаїв. Заздалегідь були підготовлені списки по особовому складу УПП в Херсонській області ДПП та забезпечений транспорт для евакуації. Крім цього, 24.02.2022 поліцейських УПП в Херсонській області ДПП в месенджері "Телеграм" поінформовано про те, що завчасно буде проводитись евакуація до м.Миколаєва. Також вищезазначену інформацію доведено до особового складу поліцейських УПП в Херсонській області ДПП на шикуванні капітаном поліції ОСОБА_2 . Після евакуації до м.Миколаєва розроблений графік несення служби працівниками УПП в Херсонській області ДПП, однак є працівники, що не з'явились за місцем несення служби, яким неодноразово вказували про необхідність прибуття як безпосередніми командирами так і керівництвом УПП в Херсонській області ДПП. Крім того, особовому складу управління доведено інформацію про виданий наказ НП України від 10.03.2022 № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", відповідно до якого працівники повинні закріпитись для несення служби за найближчим територіальним (відокремленим) підрозділом.
Опитаний командир роти ТОР УПП в Миколаївській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 , пояснив, що до березня 2022 року виконував обов'язки заступника начальника управління - начальника відділу чергової служби УПП в Херсонській області ДПП. 24.02.2022 р. близько 04.15 було отримано інформацію від ЧС УПП в Херсонській області ДПП про вторгнення військових рф на територію області з території тимчасово окупованої АР Крим. Особовий склад знаходився на території управління, тому було проведено шикування, на якому доведено оперативну інформацію. Завчасно були підготовлені списки по особовому складу УПП в Херсонській області ДПП та забезпечений транспорт для евакуації. Після евакуації до м.Миколаєва розроблений графік несення служби працівниками УПП в Херсонській області ДПП, однак є працівники, що не з'явились за місцем несення служби, яким неодноразово вказували про необхідність прибуття як безпосередніми командирами так і керівництвом УПП в Херсонській області ДПП. Крім того, особовому складу управління доведено інформацію про виданий наказ НПУ від 10.03.2022 р. № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", відповідно до якого працівники повинні закріпитись для несення служби за найближчим територіальним (відокремленим) підрозділом. В подальшому повернувся на основну посаду до УПП в Миколаївській області ДПП. Подальші вказівки та розпорядження щодо прибуття за місцем несення служби особового складу в місто Миколаїв, а також причини їх невиконання не відомі.
Опитаний командир роти ТОР УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , пояснив, що 24.02.2022 р. з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Херсонській області, частина особового складу виїхала на підконтрольну територію з урахуванням обставини бойових дій. Решта залишились за місцем мешкання. Кожного дня тримав зв'язок з особовим складом роти ТОР УПП в Херсонській області, в телефонному режимі. Через декілька тижнів частково бойові дії в Херсонській області зменшили активність та з'явилась можливість виїзду особовим складом з окупованої Херсонської області на підконтрольну територію м.Миколаєва. Але за певними обставинами декілька поліцейських, що у підпорядкуванні, до теперішнього часу не виїхали, зокрема, з його слів, ОСОБА_1 неодноразово намагався виїхати, але до теперішнього часу не виявилось можливим. Кожного дня опитуваний тримає з вищевказаними співробітниками мобільний зв'язок.
Всупереч зазначеному, в порушення Присяги поліцейського ОСОБА_1, не надав інформацію щодо прибуття до найближчого органу поліції та постановки на облік, зокрема не прибув до УПП в Миколаївській області ДПП, а отже самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Такі дії командира взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на оцінку діяльності поліцейських та підривають авторитет Національної поліції України.
В порушення Присяги поліцейського ОСОБА_1 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв'язку з військової агресією рф проти України.
ОСОБА_1 не повідомив про відсутність можливості виконати наказ про прибуття до УПП в Миколаївській області ДПП та не обґрунтував причини невиконання наказу.
Таким чином, під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 з 23.04.2022 по 03.05.2022 був відсутній без поважних причин на службі, про що складено відповідний Акт про відсутність на службі, що свідчить про вчинення ними дисциплінарного проступку, що тягне за собою накладення відповідного дисциплінарного стягнення.
Позивач не виконав усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 про евакуацію підпорядкованих працівників вказаного підрозділу з членами їх сімей з міста Херсон в напрямку міста Миколаїв, про причину невиконання наказу та не прибуття до УПП в Миколаївській області ДПП не повідомив, натомість маючи змогу та достатній період часу для того щоб прибути для несення служби до УПП в Миколаївській області ДПП або до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, відповідно до вимог наказу НПУ від 10.03.2022 № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" цього не зробив.
Наказом Департамента патрульної поліції № 287 від 19.05.2022 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до командира взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (п.24 наказу).
Наказом Департамента патрульної поліції № 815 о/с від 01.06.2022 р., відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 командира взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП з 01.06.2022. Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції № 287 від 19.05.2022.
Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обіймаючи посаду поліцейського, будучи обізнаним про свої обов'язки, позивач повинен був усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території.
Так, позивачем не заперечується факт відсутності його на службі в період з 23.04.2022 по 03.05.2022.
Фактично позивач, починаючи з 24.02.2022 та до моменту звільнення, перебував на окупованій території Херсонської області та про жодні спроби прибути до місця дислокації підрозділу у місті Миколаїв керівництву не повідомляв. Натомість зважав на відсутність можливості виїхати, що суперечить встановленим судом обставинам.
Суд першої інстанції врахував, що зазначені позивачем підстави для залишення у м.Херсоні не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби та дислокації підрозділу де служив позивач.
Натомість, поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України "Про Національну поліцію".
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
До основних завдань, які покладені на поліцію віднесено: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст.2 Закону № 580-VIII).
Згідно із підпунктами 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Приписами пункту 13 частини 4 статті 9 Закону України "Про критичну інфраструктуру" визначено, що життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно із частинами 2, 3 статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Враховуючи зазначені норми матеріального права, апеляційний суд зазначає, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивач взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися, де за порушення вимог Закону № 580-VIII передбачена дисциплінарна відповідальність згідно Дисциплінарного статуту.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (ч.3 ст.11 Закону № 580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут).
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч.ч.1, 2 ст.16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3)вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).
Згідно із розділом VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Правовий аналіз зазначених норм матеріального права дає можливість дійти висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Враховуючи зазначені норми матеріального права, апеляційний суд зазначає, що притягненню поліцейського до відповідальності передує проведення службового розслідування на підставі своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06.02.2020 у справі № 826/1916/17.
Також, відповідно до частини 1 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що підставою службового розслідування став невихід позивача на службу, невиконання усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 про евакуацію підпорядкованих працівників вказаного підрозділу з членами їх сімей з міста Херсон в напрямку міста Миколаїв та невиконання наказу Національної поліції України № 190 від 10.03.2022 про деякі питання проходження служби поліцейськими на період воєнного стану.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Відповідно до частини 1 статті 4 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень (частина 2 статті 4 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 3 статті 4 Дисциплінарного статуту, наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику (частина 4 статті 4 Дисциплінарного статуту).
В аспекті наведеного, колегія суддів, аналізуючи статтю 4 Дисциплінарного статуту, дійшла висновку, що наказ необов'язково має бути відданий у письмовій формі, також допускається форма його віддання усно та з використанням технічних засобів зв'язку.
Як встановлено під час розгляду справи, та підтверджено матеріалами справи (додатки до відзиву на позов у електронному вигляді), у висновку службового розслідування зазначено, що дисциплінарною комісією були відібрані письмові пояснення у ОСОБА_2 , який пояснив, що з 14.05.2018 по березень 2022 року перебував на посаді начальника УПП в Херсонській області ДПП. 24.02.2022 особовий склад знаходився на території управління, тому було дано вказівку про шикування на якому доведено всю оперативну інформацію, вказівки по організації несення служби, в тому числі про необхідність підготовки до евакуації на визначену територію для подальшого несення служби в разі загострення оперативної обстановки та надходження такої вказівки в подальшому. Завчасно були підготовлені списки о/с та службовий транспорт для здійснення евакуації. Також з органами місцевої влади було погоджено про надання трьох автобусів типу «Богдан» для евакуації поліцейських та їх сімей в разі необхідності. 25.02.2022 близько 11 години було доведено особовому складу управління в тому числі заступникам по напрямкам про необхідність підготуватись до можливої евакуації, так як в цей момент знаходився в оперативному штабі ГУНП та за наявною інформацією все вказувало на подібний розвиток ситуації в подальшому. Заступниками начальника управління було проведено необхідну роботу та доведення інформації особисто керівникам по напрямках. Вказівку про переміщення в місто Вознесенськ Миколаївської області для подальшого несення служби було дано 25.02.2022 близько 20 години. Доведено негайно через заступників, керівників та в групи месенджеру телеграм безпосередньо. В подальшому більшість поліцейських залишились в місті Херсон, мотивуючи неможливістю покинути місце проживання та інші причини. В подальшому о/с в кількості близько 60 поліцейських та окремі члени сімей вибули на близько 20 одиницях службового автотранспорту в Миколаїв, а пізніше в м. Вінниця за вказівкою керівництва ДПП. Значна частина автопарку УПП залишилась на території міста Херсон. Точні причини та обставини не прибуття окремих поліцейських не відомі.
З листа Херсонської Обласної військової адміністрації від 25.07.2022 № 01-01-66-2708/0/22/346 вбачається, що для евакуації співробітників обласної державної адміністрації, а також сімей територіальних органів і інших структур Херсонської області 24 лютого 2022 року було поставлено чотири автобуси до будівлі Херсонської обласної державної адміністрації за адресою: пл .Свободи 1, а також поїзд на залізничному вокзалі в м. Херсон. Під час оперативних нарад в зазначений день, які проходили в приміщенні обласної адміністрації неодноразово наголошувалось про те, що працівники вищезазначених органів та структур мають можливість здійснити евакуацію саме за допомогою представленого транспорту. В період до 14.00 транспорт знаходився в зазначеному місці, однак за допомогою щодо евакуації звернувся тільки один співробітник державної прикордонної служби, який привіз свою дитину для евакуації. У зв'язку з тим, що бажаючих евакуюватися за допомогою транспорту були відсутні, було прийнято рішення відпустити автобуси. Стосовно інформації про кількість жителів Херсонської області, які виїхали з тимчасово окупованої території Херсонської області станом на 30 травня 2022 року слід зазначити, що за даними операторів мобільного зв'язку зазначену території покинуло 178 224 особи, в тому числі 596 виїхали за межі України (а.с.135,т.1).
З урахуванням вищевказаного, апеляційний суд, доходить висновку, що позивач повинен був знати про основні евакуаційні заходи.
10 березня 2022 року Національна поліція України видала наказ № 190 «Про деякі питання проходження поліцейськими служби в період дії воєнного стану», яким зобов'язала всіх поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованих територіях протягом 1 доби виїхати на підконтрольну Україні територію для реєстрації та постановки на облік.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено порядок виконання наказу.
Так, відповідно до частини 1 цієї статті, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (частина 2 статті 5 Дисциплінарного статуту). Однак, позивач не повідомив негайно про відсутність можливості виконати наказ.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначив, що він намагався виїхати з окупованої території, але йому це не вдавалося.
З цього приводу колегія суддів зазначає про таке.
У висновку службового розслідування дисциплінарною комісією в ході опитування поліцейських УПП в Херсонській області встановлено, що частина особового складу виїхала на підконтрольну територію з урахуванням обставин бойових дій. Решта залишились за місцем мешкання. Через декілька тижнів частково бойові дії в Херсонській області зменшили активність та з'явилась можливість виїзду особовим складом з окупованої Херсонської області на підконтрольну територію м. Миколаєва.
При цьому, відповідно до довідки ВКЗ Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП від 27.08.2022 в період, з 10 березня до 17 травня 2022 року, з тимчасово окупованої території Херсонської області, виїхало 163 поліцейських управління патрульної поліції в Херсонської області Департаменту патрульної поліції (довідка від 03.08.2022) (а.с.131,133,т.1).
Крім того, відповідно до довідки УКЗ ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 року №1037/2/02-2022, станом на 24.02.2022 штатна чисельність поліцейських в ГУНП в Херсонській області складала 2419 одиниць, некомплект складав 302 посади, фактична чисельність поліцейських складала 2117 працівників. Станом на 18.04.2022 з тимчасово окупованої території України, зокрема м. Херсона та Херсонської області на підконтрольну Українi територію всього евакуювався (передислокувався) 781 поліцейський. Станом на 09.05.2022 - 1467 поліцейських. Станом на 31.05.2022 - 1525 поліцейських (а.с.132,т.1).
Суд зазначає, що служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, зокрема таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.
ОСОБА_1 , як поліцейський, який склав присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов'язків, з моменту офіційного опублікування Указу Президента України "Про введення в України воєнного стану", мав вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Проте, позивач був відсутній на робочому місці за адресою місця дислокації підрозділу, не вжив заходів щодо прибуття до місця дислокації підрозділу у місті Миколаїв, тобто самоусунувся від виконання службових обов'язків як поліцейського від захисту Українського народу, територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам.
При цьому позивачем не заперечується факт відсутності його на службі в період з 23.04.2022 по 03.05.2022.
Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем підстави для залишення у м. Херсоні не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби та дислокації підрозділу, де служив позивач.
Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Також, відповідно до статті 37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про Національну поліцію", з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція).
Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Пунктом 3 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Колегія суддів наголошує, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Крім того, з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі №815/4478/16.
Також, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов'язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже під вчинками, що дискредитують звання працівника Національно поліції України та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.
З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава.
Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі №816/604/17).
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 по справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Колегія суддів звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява№ 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що накладене дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком позивача, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог .
Відповідно до вимог частини 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно із пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального воєнного стану на території України, сформований в результаті цих дій висновок про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.
Доводи позивача щодо порушення порядку проведення службового розслідування внаслідок не відібрання пояснень, не повідомлення про дату та час засідання дисциплінарної комісії суд оцінює критично, огляду на таке.
У матеріалах службового розслідування наявний лист Укрпошти від 16.05.2022, адресований начальнику УПП в Херсонській області ДПП, про те, що обмін між відділеннями поштового зв'язку Херсонської області та іншими окупованими областями України відсутній .
Як зазначено у висновку службового розслідування, 03.05.2022 за допомогою електронної комунікації (смс-повідомлення) за номером телефону, що зазначений в особовій справі, до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП на 06.05.2022 запрошено для надання пояснення позивача (а.с.158,т.1).
Однак, позивач 06.05.2022 не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, про що складений Акт про відмову надати пояснення від 06.05.2022 .
До того ж відповідно до частини 3 статті 27 Дисциплінарного статуту виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
ОСОБА_1 , який залишився на тимчасово окупованій території Херсонської області, для надання пояснень не з'явився, що відповідно до частини 3 статті 27 Дисциплінарного статуту вважається відмовою від надання пояснень, про що складено акт від 06.05.2022.
Крім викладеного, суд також зазначає, що певні дефекти адміністративного акту можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 р. по справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden).
При цьому, суд також приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи "Сутяжник проти РФ" (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах № 826/5575/17, № 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності ("res judicata") та недопустимим.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року по справі № 420/18189/22 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 07 червня 2023 року.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк