07 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17119/22
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,
повний текст судового рішення
складено 10.02.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі №420/17119/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії
28.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Одеського державного університету внутрішніх справ від 29.07.2022 про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4;
- зобов'язати Одеський державний університет внутрішніх справ призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року в загальному розмірі 167510грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував про те, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4. Натомість, відповідач протиправно відмовляється від виплати такої допомоги.
Відповідач - Одеський державний університет внутрішніх справ з позовними вимогами не погоджувався та вважав їх необґрунтованими із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що законодавчо передбачених підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності на підставі пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» немає.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі № 420/17119/22 позов адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Одеського державного університету внутрішніх справ від 29.07.2022 про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4.
Зобов'язано Одеський державний університет внутрішніх справ призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в загальному розмірі 167510 грн.
Приймаючи вищеозначене рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивач отримав травму (тілесні ушкодження) саме при виконанні службових обов'язків поліції, а тому одноразова грошова допомога йому повинна бути призначена за пунктом 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». Також, окружний адміністративний суд вказав, що в межах спірних правовідносин повноваження відповідача не є дискреційними.
Не погодившись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим суб'єктом владних повноважень викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт.
В обґрунтування апеляційної скарги Одеський державний університет внутрішніх справ зазначає, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем визначеного чинним процесуальним законодавством строку звернення до суду з даним позовом. Також, відповідач акцентує увагу на тому, що у даному випадку положення п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосуванню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 визначено інвалідність. Крім того, на думку скаржника, окружним адміністративним судом невірно розтлумачено приписи ст.101 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно із поданим ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції відзивом на апеляційну скаргу, оскаржуване відповідачем рішення від 10.02.2023 у справі № 420/17119/22 Одеським окружним адміністративним судом прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді доцента кафедри тактико-соціальної, вогневої та фізичної підготовки факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Одеського державного університету внутрішніх справ.
Наказом Національної поліції України № 1524 о/с від 13.12.2019 (по особовому складу) підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 31.12.2019 за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Під час проходження слжби в міліції позивач отримав травму.
Зі змісту акту про нещасний випадок форми Н-1 та акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 04.10.2010 форми Н-5 убачається, що 21.05.2010 ОСОБА_1 отримав травму під час виконання службових обов'язків, будучи на посаді заступника начальника відділу - начальника сектору дільничних інспекторів міліції ВГБ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Висновком комісії, яка призначена розпорядженням ОМУ ГУМВС України в Одеській області №395 від 27.09.2010 щодо розслідування нещасного випадку, що стався 21.05.2010 з заступником начальника відділу - начальника сектору дільничних інспекторів міліції ВГБ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_1 , установлено, що тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забиття м'яких тканин обличчя і волосяної частини голови, закритий перелом кісток носа та перелом лад'євидної кістки лівої кісті отримані майором міліції, ОСОБА_1 отримано в період проходження служби в ОВС, при виконанні службових обов'язків. Такі ушкодження пов'язані із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю.
16.03.2020 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» на підставі протоколу засідання М(ВЛ)К від 16.03.2020 №546 винесено постанову №546, згідно якої на час звільнення із служби 31.12.2019 ОСОБА_1 мав захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. Не придатний до служби в поліції.
Згідно із довідкою серії 10 ААА №128751 від 30.03.2020 та довідкою серії 12ААБ № 725295 від 30.03.2020 ОСОБА_1 16.03.2020 встановлено ІІ групу інвалідності.
З матеріалів справи убачається, що 31.03.2020 позивач звернувся до Одеського державного університету внутрішніх справ із заявою (рапортом) про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням служби в поліції відповідно до п.3 ст.97, п. 3 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію».
За результатами розгляду зазначеного рапорту Одеським державним університетом внутрішніх справ 22.04.2020 складено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі пп.4 п.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 630600грн.
Наказом Одеського державного університету внутрішніх справ №135 від 23.04.2020 «Щодо виплати одноразової грошової допомоги» прийнято рішення про направлення рахунку потреби до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Однак, 13.05.2020 (вих. № 14942/15-2020) Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України матеріали про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням ОСОБА_1 інвалідності повернуто для доопрацювання та приведення їх у відповідність до вимог законодавства.
Листом Одеського державного університету внутрішніх справ №1/1524 від 31.07.2020 позивача повідомлено, що правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги немає, оскільки його звільнення відбулось на підставі п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
10.08.2020 представник позивача, з посиланням на Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України № 285 від 03.04.2017, звернувся до Національної поліції України із заявою, в якій просив внести зміни до наказу №1524 о/с від 13.12.2019 про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , в частині зміни підстави звільнення із служби в поліції, а саме замість «звільнення із служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням)» на «звільнення із служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу)» ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
28.08.2020 (вих. №5048/12/1/1/03-2020) Департаментом кадрового забезпечення Національної поліції України за результатами розгляду вищевказаної заяви повідомлено, що рапорт ОСОБА_1 про звільнення його через хворобу до Національної поліції України не надходив, свідоцтво про хворобу (рішення медичної комісії) про непридатність до служби в поліції, датоване до дати звільнення із служби в поліції, яке могло бути підставою для звільнення за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» також не надано. Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що постанова медичної (військово-лікарської) комісії №546, видана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» 16.03.2020, тобто після дати звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , внести зміни до наказу Національної поліції України у частині підстави звільнення зі служби в поліції неможливо.
Не погодившись із відмовою органу Національної поліції внести зміни до наказу про звільнення, позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з позовною заявою.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі № 420/9516/20, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у внесенні змін до наказу Національної поліції України №1524 о/с від 13.12.2019, щодо зміни підстав звільнення позивача зі служби в поліції, а саме вважати його звільненим зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу) з 13.12.2019 та зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до вказаного наказу.
У подальшоиу, за наслідками розгляду відповідного запиту представника позивача №02/06 від 07.05.2021, Одеським державним університетом внутрішніх справ надано відповідь від 17.06.2021 (вих. №4/816), у якій зазначено, що наказ Одеського державного університету внутрішніх справ №135 від 23.04.2020 щодо виплати одноразової грошової допомоги скасовано не було та ним зобов'язано відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку направити до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності на осіб, зазначених у додатку. В разі виділення коштів для виплати одноразової грошової допомоги провести виплату за призначенням.
Вважаючи протиправними дії Одеського державного університету внутрішніх справ щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням травми, що була отримана під час проходження служби в поліції (міліції) та отримана внаслідок виконання службових обов'язків, позивач звернувся до суду з позовом (справа №420/482/21).
У даному спорі судом ддосліджувалось питання щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності за п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №420/482/21 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної поліції України, Одеського державного університету внутрішніх справ, треті особи - Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити виплату одноразової грошової допомоги.
21.12.2021 за реєстраційним номером Т-119 ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності за п.5 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».
До вказаної заяви позивачем додано: 1) довідку медико-соціальної експертної комiсiї про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 60 відсотків; 2) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 3) копію постанови ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення; 4) лист з ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 26.06.2020; 5) копію акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення, з уточненнями, внесеними ліквідацiйною комісією ГУМВС України в Одеській області; 6) копію витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків; 7) копію паспорта.
Натомість, Одеський державний університет внутрішніх справ листом від 10.01.2022 №1/Т-119 відмов у розгляді заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не дотримано вимоги ст.97 Закону України «Про національну поліцію».
У зв'язку із цим 28.01.2022 позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Одеського державного університету внутрішніх справ щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»; зобов'язати Одеський державний університет внутрішніх справ призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 по справі № 420/2158/22, яке набрало законної сили 10.05.2022, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Одеського державного університету внутрішніх справ щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги на підставі пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Зобов'язано Одеський державний університет внутрішніх справ повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності на підставі п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» (реєстр.інд. Т-119 від 21.12.2021) та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Колегією суддів установлено, що 21.07.2022 з урахуванням приписів Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності на підставі п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію».
До вказаного звернення про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності позивачем було додано: 1) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у розмiр 60 відсотків; 2) копію довідки до акта огляду медико-соцiальною експертною комісією; 3) копію постанови ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення; 4) лист з ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 26.06.2020; 5) копію акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення, з уточненнями, внесеними ліквідацiйною комісією ГУМВС України в Одеській області; 6) копію витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків; 7) копію паспорта; 8) реквізити банку для перерахування коштів.
29.07.2022 ректором Одеського державного університету внутрішніх справ затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , згідно із яким у призначенні одноразової грошової допомоги відмовлено у зв'язку з відсутністю у п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Листом від 01.08.2022 № 1/2136 Одеський державний університет внутрішніх справ відмовив ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки жодною нормою Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, не передбачено права на отримання одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності із визначенням інвалідності.
З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 19.10.2022 звернувся до Одеського державного університету внутрішніх справ із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності на підставі п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням належного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 у справі № 420/2158/22.
18.11.2022 Одеським державним університетом внутрішніх справ на адресу позивача надіслано лист №Т-227, у якому зазначено, що повідомивши про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» Одеським державним університетом внутрішніх справ реалізовано свої виключні (дискреційні) повноваження. Також, позовича повідомлено про дотримання порядку розгляду його звернень стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
У зхв'язку з тим, що передбачену п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразову грошову допомогу Одеським державним університетом внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 виплачено не було, останній за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інетересів звернувся до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 97 якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Згідно із п.5 ч.1 ст.99 Закону України «Про Національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 100 Закону України «Про Національну поліцію»).
Частиною шостою статті 100 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Згідно частини другої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Пунктом 4 розділу І Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, визначено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема, під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Згідно із підпунктом 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.
За наслідками аналізу вказаних вище законодавчих приписів колегія суддів зазначає, що пунктом 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського у разі отримання ним поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань, зокрема, поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Як убачається з наявного у матеріалах справи оскаржуваного позивачем висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , затвердженого ректором Одеського державного університету внутрішніх справ 29.07.2022, підставою відмови у призначенні одноразової грошової допомоги є звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за власним бажанням.
Натомість, колегія суддів зазначає, що виникнення права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги на підставі пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» законодавець не пов'язує з підставою звільнення поліцейського зі служби в поліції.
Основною умовою є те, що таке право він може реалізувати протягом трьох років з дня виникнення підстави видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках без установлення інвалідності.
Отже, наведена у спірному акті індивідуальної дії підстава для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги не кореспондується із законодавчими приписами, а тому теке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що приймаючи оскаржуваний в межах даного спору акт індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень не надавалась оцінка наявності у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням встановлення йому інвалідності.
Оцінку таким обставинам Одеським державним університетом внутрішніх справ надано лише у листі від 01.08.2022 №1/2136, у якому ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Водночас, вказана відмова суб'єкта владних повноважень ОСОБА_1 в межах даного спору не оскаржується, а тому переглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів позбавлена можливості надати їй оцінку.
Здійснюючи розгляд справи окружний адміністративний суд без жодних обґрунтувань вийшов за межі предмета дослідження та дійшов передчасного висновку про наявність у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції уважає неправильним висновок суду першої інстанції в частині обґрунтованості та наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Одеського державного університету внутрішніх справ призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в загальному розмірі 167510грн.
У зв'язку із встановленими обставинами, для захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України, уважає за необхідне зобов'язати Одеський державний університет внутрішніх справ повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням приписів Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, та зроблених апеляційним адміністративним судом висновків у даному судовому рішенні.
Стосовно доводів скаржника про те, що позивачем пропущено визначений приписами чинного процесуального законодавства строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Так, колегією суддів установлено, що спірний висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , затвердженого ректором Одеського державного університету внутрішніх справ 29.07.2022.
У подальшому, за наслідками розгляду відповідного звернення позивача, Одеським державним університетом внутрішніх справ надано відповідь (лист від 01.08.2022 №1/2136).
Натомість, жодних доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 вищевказаних висновку та листа матеріали справи не містять.
Строки звернення до адміністративного суду визначено статтею 122 КАС України.
Згідно із вказаною нормою строки звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Беручи до уваги означене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено, а суб'єктом владних повноважень не доведено, з наданням належних та допустимих доказів, що позивачем пропущено законодавчо визначений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості клопотання скаржника про залишення позовної заяви без розгляду.
Між тим, суд апеляційної інстанції враховує твердження відповідача про те, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання Одеського державного університету внутрішніх справ про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Таке звернення було подано до Одеського окружного адміністративного суду разом із видзивом на адміністративний позов 25.01.2023 (а.с.76-78).
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як установлено колегією суддів, викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи.
Вказане є законодавчо передбаченою підставою для скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі №420/17119/22 із прийняттям у справі нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі №420/17119/22 скасувати.
Прийняти у справі нове судове рішення.
Адміністартивний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , затверджений ректором Одеського державного університету внутрішніх справ 29.07.2022.
Зобов'язати Одеський державний університет внутрішніх справ повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням приписів Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, та зроблених апеляційним адміністративним судом у даному судовому рішенні висновків.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В іншій частині апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Т.М. Танасогло А.В. Крусян