П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/5319/22
Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту: 28.02.2023 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в м. Києві, ГУПФ України в Миколаївській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в м. Києві від 07 липня 2022 року №143150012428 про відмову в призначені пенсії по інвалідності позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV);
- зобов'язання ГУПФ України в Миколаївській області на підставі даних з електронної пенсійної справи поновити виплату пенсії позивачу, починаючи з 07 травня 2020 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував про те, що у 2013 році йому була установлена інвалідність ІІ групи, 23 жовтня 2013 року Пенсійний Фонд України видав позивачу пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 терміном дії до 31 січня 2014 року. На той час позивач був зареєстрований та постійно мешкав у Автономній Республіці Крим. У зв'язку із закінченням строку встановлення інвалідності, виплата пенсії по інвалідності була зупинена 31 січня 2014 року.
Позивач зазначає, що з 02 серпня 2019 року він знятий з реєстрації місця проживання у АР Крим. Позивач стверджує, що з того часу до Автономної Республіки Крим він не виїжджав, пенсійна виплата з 31 січня 2014 року йому не призначалася. Позивач повідомляє, що у період з 24 квітня 2020 року по 07 травня 2020 року він пройшов повторний огляд за результатом якого йому була встановлена ІІІ група інвалідності. Інвалідність встановлена на строк до 01 червня 2022 року. У позові зазначається, що в період з 08 червня 2022 року по 16 червня 2022 року позивач пройшов повторний огляд, за результатом якого йому була встановлена ІІ група інвалідності безстроково. Станом на 30 вересня 2010 року, як зазначено в позовній заяві, страховий стаж позивача становив 20 років 29 днів. 07 липня 2022 року ГУПФ України в м. Києві прийняв рішення №143150012428 про відмову в призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV на тій підставі, що позивачу була призначена пенсія по інвалідності в Криму, документ про припинення виплати пенсії відсутній. Позивач вказує, що є громадянином України, має страховий стаж тривалістю 20 років 29 днів, інвалідність ІІ групи, перебуває на обліку у ГУПФ України, пенсія по інвалідності призначалася йому в 2013 році та її виплата була зупинена 31 січня 2014 року, пенсію від органів російської федерації позивач не отримує, тому має право на поновлення пенсійної виплати починаючи з 07 травня 2020 року.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в м. Києві, ГУПФ України в Миколаївській області задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в м. Києві від 07 липня 2022 року №143150012428 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
Зобов'язано ГУПФ України в Миколаївській області призначити та виплатити з 16 червня 2022 року ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, відповідно до Закону 1058-IV.
Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ГУПФ України в Миколаївській області поновити з 07 травня 2020 року виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги:
- за результатом розгляду заяви позивача від 30 червня 2022 року та доданих до неї документів пенсійним органом встановлено, що позивачу була призначена пенсія по інвалідності в Автономній Республіці Крим, документ про припинення виплати пенсії позивачем до заяви про призначення/поновлення пенсії по інвалідності не надано;
- при зверненні до пенсійного органу позивач мав подати заяву про переведення пенсійної виплати за новим місцем проживання (згідно Порядку №22-1), замість поданої заяви про призначення пенсії по інвалідності.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:
До 02 серпня 2019 року місце проживання позивача було зареєстроване в Автономній Республіці Крим, а з 02 серпня 2019 року у м. Миколаєві, що підтверджується відмітками в паспорті позивача (а.с.7).
У 2013 році територіальним органом Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи була призначена пенсія по інвалідності. Зазначена обставина визнається позивачем і ГУПФ України в м. Києві у позовній заяві та відзиві та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача від 23 жовтня 2013 року серії НОМЕР_1 (а.с.12).
07 травня 2020 року позивачу до 01 червня 2022 року встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №409510 (а.с.13).
16 червня 2022 року позивачу безстроково встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №452270 (а.с.14).
Позивач має страховий стаж тривалістю 20 років 29 днів, що визнається позивачем та ГУПФ України в м. Києві у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, а також підтверджується розрахунком стажу позивача (а.с.11, зворот).
30 червня 2022 року позивач звернувся до ГУПФ України в Миколаївській області за пенсією по інвалідності із заявою про призначення пенсії.
Заява позивача про призначенні пенсії була передана на розгляд ГУПФ України в м. Києві за принципом екстериторіальності (п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Станом на день звернення із заявою про призначення пенсії позивач досягнув віку 53 років.
Рішенням від 07 липня 2022 року №143150012428 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " (а.с.11, а.с.29, зворот) ГУПФ України в м. Києві відмовив позивачу в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV. У рішенні від 07 липня 2022 року №143150012428 зазначено, що воно прийняте за результатами розгляду заяви позивача від 30 червня 2022 року №4152 про призначення пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV.
Мотивація рішення ГУПФ України в м. Києві від 07 липня 2022 року №143150012428 така: "Відповідно ст. 32 Закону №1058-IV право на призначення пенсії по інвалідності мають особи, визнані інвалідами, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для інвалідів II та III груп від 52 років до досягнення особою 55 років включно за наявності загального страхового стажу не менше 13 років. Згідно наданих документів про підтвердження трудового стажу, даних персоніфікованого обліку про застраховану особу, трудової книжки, диплому і військового квитка, страховий стаж становить 20 років 29 днів. З'ясовано, що гр. ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності в Криму, документ про припинення виплати пенсії відсутній. В результаті зазначеного, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
Посилань на недотримання позивачем порядку звернення за пенсією рішення ГУПФ України в м. Києві від 07 липня 2022 року №143150012428 не містить.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 17 липня 2022 року (а.с.27-28) ГУПФ України в Миколаївській області листом від 25 листопада 2022 року №1400-0305-8/42814 (а.с.29) повідомив позивачу: "Електронна пенсійна справа (далі - ЕПС) була сформована згідно Вашої заяви про призначення пенсії від 30 червня 2022 року №4152. Відповідно до документів, які є в ЕПС, Рішенням ГУПФ України в м. Києві від 07 липня 2022 року №143150012428 (далі - Рішення) позивачу було відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку із відсутністю документа про припинення виплати пенсії, яка була призначена в Автономній Республіці Крим. Листами Головного управління від 22 серпня 2022 року №1400-0202-8/28424 та від 05 жовтня 2022 року №1400-0304-8/35016 позивачу було надіслано копію Рішення".
Вирішуючи справу в частині задоволених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що копією пенсійного посвідчення позивача від 23 жовтня 2013 року серії НОМЕР_2 підтверджується, що його термін дії установлений до 31 січня 2014 року, а тому, відповідно ст. 34 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності, таким чином, строк, на який позивачу була встановлена інвалідність, тривав до 31 січня 2014 року.
Відсутність у позивача поважних причин для нез'явлення для проходження в установлений строк повторного огляду МСЕК є підставою для застосування до спірних правовідносин абз.2 ч.3 ст. 35 Закону №1058-IV, за приписами якого якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Отже, пенсію по інвалідності позивачу належить призначити не з дня звернення позивача за пенсією (30 червня 2022 року), а з дня встановлення йому ІІ групи інвалідності (16 червня 2022 року).
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 30, ст.ст. 32, 34, ч.ч.2, 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно ч.1 ст. 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою (ст. 34 Закону №1058-IV).
Відповідно ч.2 ст. 35 Закону №1058-IV у разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
Згідно ч.3 ст. 35 Закону №1058-IV у разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання її знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд.
З аналізу положень ст. 35 Закону №1058-IV слідує, що у разі нез'явлення в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється. Якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин, виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, та лише в тому випадку, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її особою з інвалідністю в тому числі, за період, за який пропущено строк повторного огляду МСЕ.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, виплату позивачу пенсії по інвалідності було зупинено 31 січня 2014 року у зв'язку із закінченням строку, на який установлена інвалідність, згідно посвідчення від 23 жовтня 2013 року серії НОМЕР_1 .
Доказів того, що у період з 31 січня 2014 року по 07 травня 2020 року (дата огляду МСЕК) позивач здійснював повторний огляд МСЕК матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки минуло більше п'яти років після припинення ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності, відповідно абз.2 ч.3 ст. 35 Закону №1058-IV, пенсія повинна бути призначається знову на загальних підставах.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу повинна бути призначена, а не поновлена пенсія по інвалідності з 07 травня 2020 року - дати огляду МСЕК, згідно довідки серії 12 ААБ №409510.
Вказані обставини спростовують довід апелянта про те, що при зверненні до пенсійного органу позивач мав подати заяву про переведення пенсійної виплати за новим місцем проживання, замість поданої заяви про призначення пенсії по інвалідності.
Окрім того, колегія суддів вважає необґрунтованим довід апелянта про те, що позивачем документ про припинення виплати пенсії до заяви про призначення/поновлення пенсії по інвалідності не надано, оскільки відповідно довідки МСЕК від 23 жовтня 2013 року серії АА3 №526795, пенсія ОСОБА_1 була призначена лише до 31 січня 2014 року, а відповідно ст. 34 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається лише на строк встановлення інвалідності. До того ж, згідно матеріалів справи після припинення позивачу виплати пенсії минуло більше п'яти років.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 06 червня 2023 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г