Справа № 500/941/22
29 травня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Паряк Т.Д.
представника позивача Йовді Д.В.
представника відповідача Шкільняк Б.
розглянувши у відкритому судовому зпсіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач повторно звернулася через Підгаєцький РВК до Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вимогою про подання документів Міжвідомчій комісії Міністерства Оборони України про призначення одноразової грошової допомоги. Листом ТОТЦК та СП, який вона отримала 26 січня 2022 року їй було повідомлено, що подані документи повернуті в районний військовий комісаріат без реалізації, як такі що прийняті помилково.
В обґрунтування відмови зазначено, що згідно з висновком експерта Луганського бюро СМЕ від 11.06.2018 року № 1102 у крові ОСОБА_3 виявлено алкоголь, а тому відповідно до ст. 16-4 (п. б) Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, а тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.02.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Ухвалою від 12.03.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
08.04.2022 ухвалою суду зупинено провадження по справі №500/941/22 до закінчення воєнного стану в Україні.
Не погодившись із даною позицією суду, позивач оскаржила ухвалу від 08.04.2022 до апеляційної інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 29.03.2023 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 19.04.2023 о 10:45 год.
Ухвалами суду від 19.04.2023 відкладено розгляд справи та призначено проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції на 02.05.2023 о 10:45 год.
02.05.2023 ухвалою суду відкладено в режимі відеоконференції розгляд справи на 11.05.2023 о 11:30 год.
10 травня 2023 року представником позивача надіслано на електронну адресу суду додаткові пояснення.
11.05.2023 ухвалою суду відкладено в режимі відеоконференції розгляд справи на 29.05.2023 о 10:00 год.
19 травня 2023 року представником відповідача надіслано на адресу суду пояснення на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив в його задоволенні відмовити.
Суд, заслухавши сторін, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
02 грудня 2005 року Литвинівською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області між мною ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений шлюб.
Від даного шлюбу у нас народилася дитина - донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28 вересня 2010 року рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області шлюб було розірвано.
27 грудня 2017 року колишній чоловік ОСОБА_3 . Підгаєцьким РВК Тернопільської області був призваний на військову службу за контрактом до Збройних Сил України і відправлений для подальшого проходження служби до військової частини польова пошта НОМЕР_1 та залучений до сил та засобів, що приймають участь у проведенні участі в Операції об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації на території Донецької і Луганської областей.
15 травня 2018 року близько 22 год. 30 хв. під час обстрілу незаконними збройними формуваннями позицій наших військ в районі спостережного пункту «Шайба», поблизу населеного пункту Золоте-3 Попаснянського району Луганської області, отримав вогнепальне кульове поранення грудної клітки старший солдат ОСОБА_3 , який під час транспортування до лікувального закладу - помер.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 17.05.2018 року № 53 - смерть ОСОБА_3 , настала від наскрізьного кульового поранення грудної клітки та гострої крововтрати.
Згідно витягу з протоколу № 297 від 16.11.2021 року засідання 16 Регіональної ВЛК - причина смерті ОСОБА_3 так, пов'язана з проходженням військової служби.
У 2021 році позивач звернулася із відповідною заявою до колишнього ІНФОРМАЦІЯ_2 (на даний час змінено назву на Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скорочено ТОТЦК та СП) про виплату їй на користь неповнолітньої доньки одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовців, згідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В кінці липня 2021 року на її адресу надійшов лист з ТОТЦК та СП Міністерства оборони України за підписом військового комісара полковника ОСОБА_5 , яким позивачу повідомлено про те, що нею подано не повний комплект документів (відсутній висновок ВЛК), і їй необхідно звернутися повторно, але через районний військовий комісаріат.
Вказаний висновок військово-лікарської комісії (на запит військового комісаріату) був складений лише в кінці листопада минулого року і позивач його отримала в кінці грудня 2021 року.
Після цього позивач повторно звернулася через Підгаєцький РВК до Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вимогою про подання документів Міжвідомчій комісії Міністерства оборони України про призначення одноразової грошової допомоги.
Листом ТОТЦК та СП, який отримала 26 січня 2022 року позивачу повідомлено, що подані нею документи повернуті в районний військовий комісаріат без реалізації, як такі що прийняті помилково
В обґрунтування відмови зазначено, що згідно з висновком експерта Луганського бюро СМЕ від 11.06.2018 року № 1102 у крові ОСОБА_3 виявлено алкоголь, а тому відповідно до ст. 16-4 (п. б) Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Не погодившись із діями Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Нормативним актом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2 п.п. 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Статтею 162 передбачено розмір одноразової грошової допомоги п. 1. одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 336 "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей".
Так, пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що одержувачами одноразової грошової допомоги є:
- члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинули.
П.7. Порядку передбачено, що для призначення одноразової грошової допомоги члени сімей загиблих (померлих) осіб, подають міжвідомчій комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, утвореній Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), заяву кожного повнолітнього члена сім'ї загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги. До заяви додаються копії документів: посвідчення члена сім'ї померлого (загиблого) ветерана війни; свідоцтва про смерть загиблого (померлого); свідоцтва про народження особи - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дітей - для виплати одноразової грошової допомоги дитині та інші.
Відповідно до положень цього Порядку Міжвідомча комісія розглядає подані документи, у разі потреби уточнює інформацію про осіб і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Таким чином суд вважає, що позивач надала весь необхідний пакет документів до ТОТЦК та СП, а він в свою чергу не скерував його головному розпоряднику коштів Міністерству Оборони України, чим порушив вимоги Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців. А саме, відповідачем безпідставно було відмовлено у скеруванні документів для призначення та виплати позивачу (в інтересах неповнолітньої дитини) одноразової грошової допомоги Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_3 , вчинив якісь дії в стані алкогольного сп'яніння, які привели до його загибелі взагалі абсурдні. Чоловік ОСОБА_3 ніяких дій у стані алкогольного сп'яніння не вчиняв. Він добросовісно виконував свої посадові обов'язки на посту (що підтвердили його співслужбовці в матеріалах кримінальної справи), де був смертельно поранений, від чого помер. Вказана доза спиртного в крові взагалі то смертельна сама по собі, він в такому стані не зміг би вести спостереження на посту, а також у експертному висновку СМЕ вписано інше свідоцтво про смерть (напевно іншого військового, а не чоловіка позивача).
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови у скеруванні документів до Міністерства Оборони України для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців під час проходження ними військової служби. Оскільки рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги було прийняте не Комісією, а одноособово військовим комісаром.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: надати головному розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України надати документи та висновок щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.
Так, питання призначення та виплати грошової допомоги є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання грошової допомоги буде зобов'язання Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про направлення документів до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовця, згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відтак, з врахуванням викладеного даний позов належить задовольнити частково.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у направленні до Міністерства оборони України документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовця, згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов'язати Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про направлення документів до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовця, згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 червня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження/місце проживання: вул. Січових Стрільців, 2,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.