про відмову у забезпеченні позову
07 червня 2023 року Суми Справа № 480/5363/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І., розглянув заяву від 05.06.2023 ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Суть заяви.
05.06.2023 представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови Військово-лікарської комісії Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, прийнятої у вигляді довідки № 1779 від 19.04.2023, якою ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби, до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в 2018 році заявник потрапив в ДТП, у зв'язку з чим у нього утворились серйозні проблеми зі здоров'ям. Також, у 2002 році заявник перебував на диспансерному обліку у психіатричній лікарні. В 2018 році перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні. Вказані факти та інші обставини і докази не були враховані відповідачем при прийнятті спірного рішення. Крім того, не було враховано фізичну можливість виконання ОСОБА_1 обов'язків військовослужбовця в бойових умовах. Тому існують правові підстави для забезпечення позову.
05.06.2023 представник позивача, одночасно із заявою про забезпечення позову, подав позов, предметом якого є правомірність постанови Військово-лікарської комісії Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, прийнятої у вигляді довідки № 1779 від 19.04.2023.
Заява про забезпечення позову розглядається судом до моменту відкриття провадження у справі.
Висновки суду та їх мотиви.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Загальні норми.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті визначено два випадки при яких допускається забезпечення позову, як до його пред'явлення, так і на будь-якій стадії розгляду справи: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписом п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України встановлено вид забезпечення позову шляхом зупиненням дії індивідуального акта.
Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Суд звертає увагу, що будь-яке забезпечення позову у справі застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Щодо очевидних ознак протиправності спірного рішення.
Позивач зазначає, що певні факти щодо його лікування та травм, а також інші докази, які могли вплинути на спірне рішення, не були враховані відповідачем.
Суд звертає увагу, що вказані обставини входять в предмет доказування у спорі та не можуть досліджуватися при розгляді заяви про забезпечення позову. В той же час, заява про забезпечення позову розглядається судом до моменту відкриття провадження у справі.
Забезпечення позову не може підміняти собою подання позову та має інші цілі, а все обгрунтування заяви позивача зводиться до незаконності спірної постанови.
Отже, підстав для забезпечення позову на підставі норми п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України судом не встановлено, оскільки явна протиправність постанови не доведена, а вбачається спір та позивач звернувся до суду з відповідним позовом для його вирішення.
Питання і твердження про те, що стан здоров'я позивача не дає можливості виконувати позивачем обов'язки військовослужбовця не відноситься до компетенції суду, оскільки відноситься до медичного критерію.
Юридичний критерій правомірності прийняття спірної постанови ще підлягає дослідженню судом під час розгляду справи у позовному провадженні.
Щодо того, що невжиття заходів призведе до неможливості ефективного захисту прав.
Стосовно неможливості ефективного захисту прав позивача, то суд зазначає, що забезпечення позову, крім іншого, повинно гарантувати, що такий захід дійсно захистить можливість реального виконання рішення або захисту прав.
Суд враховує, що відповідно до норми п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Представник позивача стверджує те, що позивач був мобілізований і проходить службу в військовій частині. Однак позивач не надає копії такого наказу чи розпорядження. Проте, з урахуванням тверджень самого позивача та того, що особа не може бути мобілізована і проходити службу у військовій частині без відповідного рішення, то у суду відсутні сумніви про існування такого наказу, який приймається за наслідками спірої постанови про придатність до військової служби.
Враховуючи твердження представника позивача, суд зауважує, що незважаючи на обов'язок доведення таких обставин саме позивачем, ним не доведено, що наказ (розпорядження) оскаржується та не доведено те, як зупинення дії поставнови військово-лікарської комісії вплине на дію чинного наказу чи розпорядження, крім того, що зупинення такого документу забороняється.
Отже, представником позивача наведено у заяві твердження, які не обгрунтовано, в тому числі, в контексті ефективності забезпечення позову (реальність його безпосереднього виконання і впливу). Містить лише певні припущення представника позивача, який не експертом в медичній сфері. Крім того, суд звертає увагу, що він не підміняє військово-лікарську комісію, тим більше під час військового стану в Україні.
Обгрунтування дотримання балансу інтересів сторін позивачем також не надавалось.
Таким чином, підстав для забезпечення позову на підставі норми п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України судом не встановлено.
Тому заява є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
В той же час, суд звертає увагу, що у разі дійсного порушення прав позивача, судом буде вирішено відповіний спір та прийнято об'єктивне та справедливе рішення по суті.
Суд повідомляє позивача, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії судового процесу, однак в будь-якому разі позивач повинен обгрунтувати таку заяву, оскільки забезпечення позову застосовується у виключних випадках.
За подання аналогічних заяв (без інших підстав або нових обставин) можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, що передбачено ст. 45 КАС України та ст. 149 КАС України.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви від 05.06.2023 ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Ухвала складена та підписана суддею 07.06.2023.
Суддя А.І. Сидорук