01.09.06
Справа №АС8/369-06.
За позовом Державного підприємства “Наумівський спиртовий завод» до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання повідомлень-рішень нечинними
СУДДЯ КІЯШКО В.І.
За участю представників сторін:
від позивача 1. Будко О.В.
2.Макаренко М.А.
від відповідача не прибув
За участю секретаря судового засідання Моїсеєнко Т.М.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.07.2006р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 24.07.2006р. У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладався до 31.08.2006р. У судовому засіданні за згодою сторін судом оголошено перерву для оголошення вступної та резолютивної частин постанови до 01.09.2006р.
Суть спору: Позивач просить визнати нечинними повідомлення-рішення відповідача № 0000032310/0 від 9 червня 2006 р., яким донараховано податку на додану вартість в сумі 2974103 грн. і штрафну санкцію в розмірі 100% в сумі 2974103 грн., та повідомлення-рішення № 0000042310/0 від 9 червня 2006р., яким донараховано акцизного збору в сумі 13130663 грн. і штрафну санкцію в розмірі 100% в сумі 13130663 грн., як такі, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на обґрунтованість та правомірність спірних повідомлень-рішень, і просить суд у позові відмовити.
Представникам сторін роз»яснено вимоги ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України щодо їх процесуальних прав та обов»язків.
Відповідно до наданих суду клопотаннях сторін про недоцільність фіксації судового процесу технічними засобами згідно Розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважених представників - позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог; відповідача, який заперечує проти позиву, суд встановив:
Сумською МДПІ на підставі акту № 29-23-313/00375208 від 26.05.2006р. «Про результати виїзної планової перевірки ДП «Наумівський спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р.», встановлено порушення вимог п.»а», ч.1 ст.3, п.»б» ч.1 ст.4 та ст.5 Декрету КМУ «Про акцизний збір» №18-92 від 26.12.1992 р. зі змінами та доповненнями, п.7.1 Положення «Про порядок нарахування, термін сплати і подання розрахунку акцизного збору», затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 р. № 111, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 02. 04.2001 р. № 295/5486, ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» №178/96-ВР від 07.05.1996 р. внаслідок порушення яких: підприємством (ДП «Наумівський спиртовий завод») не нараховано акцизний збір з оборотів реалізації вироблених в Україні та реалізованих на території України підакцизних товарів (спирту етилового) нерезидентам. Крім цього, перевіркою встановлено, що в порушення п.4 ст.4, п.6.1, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., підприємством ДП «Наумівський спиртовий завод» застосовано нульову ставку та не нараховано податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 2974103 грн. з реалізації спирту етилового нерезидентам на території України без вивезення спирту за межі митної території України за період діяльності підприємства з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р.
Відповідач вимоги позивача не визнає, посилаючись на те, що п.7.4 Наказу ДПА України № 111 від 19.03.2001 р. «Про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору» та ст.4 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» не передбачено надання пільг у вигляді не нарахування акцизного збору та нарахування ПДВ за ставкою 0% при здійсненні операцій з реалізації спирту нерезиденту на території України. Використання пільг спиртовими заводами Мінагропрому передбачено Розпорядженням № 580-р від 18.06.1999 р. лише за умови переробки реалізованого спирту на давальницьких умовах самими спиртовими заводами. Відповідач вказує на те, що позивач не є підприємством - переробником, оскільки ДП «Наумівський спиртовий завод» передав реалізований ним нерезиденту спирт на переробку іншому суб'єкту підприємницької діяльності. Посилання позивача на Розпорядження №580, яким було визначено схему реалізації спирту етилового нерезиденту без сплати податку, відповідач вважає безпідставним, оскільки в даному Розпорядженні немає жодного посилання на нормативно-правовий акт на підставі якого було затверджено зазначену схему. До того ж відповідач просить врахувати, що на даний час Розпорядження КМУ від 18.06.1999 р. № 580-р втратило свою чинність, а норми Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» не регулюють нарахування і сплату податків.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Сумською МДПІ проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт № 29-23-313/00375208 від 26.05.2006р. На підставі акту перевірки відповідачем винесено повідомлення-рішення № 0000032310/0 від 9 червня 2006 р. яким позивачу донараховано податку на додану вартість в сумі 2974103 грн. на суму акцизного збору, який донарахований слідуючим податковим повідомленням-рішенням і штрафну санкцію в розмірі 100 % в сумі 2974103 грн., та повідомлення-рішення № 0000042310/0 від 9 червня 2006 р., яким донараховано акцизного збору в сумі 13130663 грн. і штрафну санкцію в розмірі 100% в сумі 13130663 грн.
Як свідчать матеріали справи реалізація спирту ДП «Наумівським спиртовим заводом» нерезидентам проводилась з послідуючою його переробкою на орендованих потужностях на парфумерну продукцію, яка вивезена за межі митної території України на виконання договорів комісії укладених позивачем по справі та Сумським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Сумиспирт», відповідно до умов яких комісіонер (Сумиспирт) зобов»язувався за дорученням комітента (позивача по справі) заключити від свого імені за рахунок комітента (позивача по справі) контракт з іноземним покупцем (нерезидентом) на реалізацію спирту етилового для подальшої його передачі на переробку, як давальницька сировина, закуплена на митній території України відповідно до Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах».
Згідно умов контрактів, які було укладено на виготовлення парфумерної продукції між нерезидентами (Замовниками) та Державним підприємством «Наумівський спиртовий завод» (Виконавець) відповідно до Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» Виконавець (позивач по справі) зобов'язувався здійснити переробку переданого Замовником (нерезидентом) спирт етиловий закуплений ним (нерезидентом) на митній території України, як давальницьку сировину в зовнішньоекономічних відносинах, на парфумерно-косметичну продукцію та відвантажити за межі митної території України в адресу Замовника (нерезидента). Згідно договорів на виготовлення парфумерно-косметичної продукції переробник виготовляв продукцію з сировини поставленої Державним підприємством «Наумівський спиртовий завод» (Замовник), який діяв на підставі контрактів укладених з нерезидентами на виготовлення продукції з давальницької сировини, закупленої на митній території України.
Пунктом 7.4 Положення «Про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 р. № 111, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 02. 04.2001 р. № 295/5486 (далі Положення) передбачено, що особливості справляння акцизного збору в разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах визначені Законом України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах». Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за іноземну валюту в Україні і вивозиться з митної території України є подання українським виконавцем митному органу копії контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні та довідки установи банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини. При цьому, п.п.7.3.8, п.7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. визначено, що попередня оплата (авансування) товарів, що згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або вивезенню (пересиланню) на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов»язань.
Відповідно до статті 4 та статті 5 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» готова продукція, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України нерезидентом належить йому і при її вивезенні за межі митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками та зборами. Тобто готова продукція з спирту етилового, закупленого нерезидентом, яка вироблена і вивезена за межі митної території України позивачем по справі, акцизним збором і податком на додану вартість не обкладається. Відповідно, вивезення готової продукції, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої на митній території України (спирту етилового) , фактично підтверджує вивезення спирту етилового, закупленого на митній території України, як давальницьку сировину в зовнішньоекономічних відносинах.
Тобто, нормами вищеназваного Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» передбачено, що давальницька сировина може закуповуватись іноземним замовником (нерезидентом) на митній території України в суб»єктів підприємницької діяльності України (резидентів - ДП «Наумівський спиртовий завод») за іноземну валюту і передаватись українському виконавцю (ДП «Наумівський спиртовий завод») для її переробки. Виконавець (ДП «Наумівський спиртовий завод») після переробки давальницької сировини в готову продукцію повинен вивезти за межі митної території України з відповідним оформленням вантажно-митної декларації. І так як готова продукція повністю вивозиться за межі митної території України, а фактурна її вартість включає в себе і вартість давальницької сировини, закупленої на митній території України за іноземну валюту, то вантажно-митна декларація, оформлена виконавцем, є підтвердженням вивезення (експортування) цієї давальницької сировини закупленої на митній території України за іноземну валюту.
Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 р. №18-92, акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що були вивезені платником акцизного збору за межі митної території України.
Крім того, пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 1999 р. №580-р, що також регулювало на той час відносини щодо придбання спирту етилового нерезидентами та виготовлення з нього продукції, крім алкогольної, на давальницьких умовах з подальшим здійсненням експорту, передбачено, що для збільшення обсягів експорту товарів вітчизняних підприємств та забезпечення надходження в Україну іноземної валюти прийнято пропозицію Мінагропрому погоджену з Мінфіном, Мінекономіки, Мінтрансом, Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою і Мін'юстом, про використання схеми, за якою спирт етиловий, що реалізується спиртовими заводами Мінагропрому нерезидентам без оплати податку на додану вартість і акцизного збору (за умови надходження валютних коштів від нерезидентів), переробляється цими спиртозаводами на давальницьких умовах на інші види продукції, крім алкогольних напоїв.
Крім цього, слід зазначити, що правомірність здійснених операцій і відображення їх в податковому обліку та правильність визначення баз оподаткування акцизним збором і податком на додану вартість та ставок податків Державним підприємством Наумівським спиртовим заводом підтверджено Висновком Ради науково-правових експертиз при інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України та Висновком спеціаліста-бухгалтера Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора Н.С. Бокаріуса.
Згідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але відповідач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б об'єктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили його позицію.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржених повідомлень-рішеннь нормам чинного законодавства, що є підставою для визнання їх нечинними.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа). Відповідно до ст. 89 КАС України, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст. ст. 94, 98, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000032310/0 від 09.06.2006р. та № 0000042310/0 від 09.06.2006р. - визнати нечинними.
3. Стягнути з Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (м. Суми, вул.. Баумана, 43, код 21104502) на користь Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод» (Сумська область, Краснопільський район, с. Наумівна, код 00375208) 3 грн. 40 коп. держмита.
4. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
5. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.І.КІЯШКО