Справа № 489/1842/23
Провадження № 2/489/1168/23
Іменем України
07 червня 2023 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Костюченко Г.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ПриватБанк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 38318,41 грн. та понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог вказано, що відповідач звернулася до ПриватБанку про надання кредитних послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 06.11.2013, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Через неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань станом на 21.03.2023 утворилася заборгованість у розмірі 38318,41 грн., яка складається з 30153,98 грн. заборгованості за кредитом, 8164,43 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації, а також розміщення оголошення на офіційному веб-порталі.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 06.11.2013 між ПриватБанком та відповідачем укладено договір б/н у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з умовами якого позичальник отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписавши анкету - заяву відповідач надала свою згоду, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, з яким вона ознайомилася в письмовому вигляді.
Позивач додав до позовної заяви Інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, підпис позичальника на якій присутній.
Відповідно до розрахунку позивача, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань станом на 21.03.2023 утворилася заборгованість у розмірі 38318,41 грн., яка складається з 30153,98 грн. заборгованості за кредитом, 8164,43 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за період з 06.11.2013 по 22.03.2023, яка згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом.
На підтвердження кредитних відносин з відповідачем надано також довідку про зміну кредитного ліміту та довідку про кредитні картки, видані відповідачу, відповідно до якої в останнє кредитна картка перевипущена 05.02.2018, термін дії - до січня 2022 року.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного правового регулювання.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правову позицію про те, що Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач розумів Умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву (на момент укладення договору).
Тому надані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку, не можуть бути належними доказами, оскільки ці докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити відповідні зміни до умов та правил споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 по справі № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.
Між тим підписана відповідачем анкета-заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, виписка по картковому рахунку та довідки про зміну кредитного ліміту і видані відповідачу кредитні картки, є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин.
Водночас позивачем до матеріалів справи долучено Інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, яка підписана відповідачем. Розмір відсотків в повному обсязі відповідає наданому Банком розрахунку заборгованості.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності.
За таких обставин, враховуючи доведення позивачем належними доказами фактичне отримання відповідачем кредиту, користування кредитними коштами, обумовлений сторонами розмір відсоткової ставки, а також сукупний розмір нарахованих банком та сплачених позивачальником сум за кредитним договором (як вбачається із виписки з особового рахунку), суд вважає обгрунтованими вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38318,41 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 27, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 06.11.2013, яка станом на 21.03.2023 становить 38318,41 грн., яка складається з 30153,98 грн. заборгованості за кредитом, 8164,43 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено «07» червня 2023 року.