479/156/23
2/479/127/23
(заочне)
06 червня 2023 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
при секретарі судового засідання Добровольської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/156/23 за позовом Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи:
позивач АТ "КБ "Глобус",
представники позивача адвокат Прохоренко В.П., за довіреністю від 05 грудня 2022 року;
Верхогляд М.Л., за довіреністю від 11 серпня 2022 року;
Бондаренко Р.Г., за довіреністю від 30 березня 2023 року;
відповідач ОСОБА_1 ,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту від 18 травня 2020 року, в розмірі 64505,60 грн.. Мотивуючи свої вимоги тим, що 18 травня 2020 року між АТ "КБ "Глобус" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту для фізичних осіб, шляхом подачі Заяви-анкети на приєднання до вказаного Договору, відповідно до умов якого йому було надано кредит у розмірі 50263.40 грн. на 36 місяців, зі сплатою 60,41 % річних та відповідно Графіку платежів остання зобов'язувалась, у період з моменту отримання кредиту до першого числа кожного місяця, сплачувати суму платежу у розмірі 2295,82 грн., однак погашення та повернення грошових не здійснювала, у зв'язку з чим утворилася вказана вище заборгованість. Банком направлено відповідачу вимогу про погашення заборгованості, однак вона залишилася без виконання. Вказану суму заборгованості Банк просить стягнути з відповідача на свою користь та судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила, відзив не надала, тому суд у відповідності до положень ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 18 травня 2020 року між АТ "КБ "Глобус" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту для фізичних осіб, шляхом подачі Заяви-анкети №40308347 на приєднання до вказаного Договору, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 50236,40 грн. на 36 місяців з 18 травня 2020 року по 17 травня 2023 рік, зі сплатою 60,41 % річних.
Відповідно до п.1.1.2. Договору, дата набрання чинності Договору визначається заявою-анкетою на приєднання до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору. Місцем укладання Договору є місцезнаходження структурних підрозділів Банку та/або Кредитного посередника Банку/магазину Партнера Банку (відділення, точки продажів, магазини або іншого місця надання Банком послуг), в якому Клієнт подає заяву-анкету на приєднання до Договору та відповідно п.1.1.3. укладаючи цей Договір, сторони приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених Договором.
П.1.1.4 Договору передбачено, що примірник публічної пропозиції банку на укладення договору на паперовому носії розміщується у доступних для клієнта місцях надання банком послуг, а в електронній формі розміщується на офіційному сайті банку.
Пунктом 1.1.5 договору передбачено, що підписанням заяви-анкети на приєднання до договору, в т.ч. в електронному вигляді з використанням Електронного підпису, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладання договору, клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та тарифами, що є чинним на дату укладання цього договору.
Відповідно п.5.1.3, 5.1.4, 5.1.5 договору визначено, що клієнт зобов'язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його, відповідно до умов договору; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції в порядку, передбаченому цим договором; повністю повернути Банку суму отриманого кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту, яка визначена заявою-анкетою на приєднання до Договору та графіком платежів.
У разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту, у строки, передбачені Графіком клієнт сплачує проценти з розрахунку процентної ставки зазначеної в діючих Тарифах, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення, відповідно до п.3.1.13.3 Договору.
П.1.2.3 договору, сторонами погоджено, що Банк має право зупинити подальше кредитування Клієнта та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов'язань за Договором, зокрема, непогашення заборгованості за кредитом, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій.
Виконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, інших платежів відповідно до умов договору повинно бути здійснено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу банку.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором, станом на 01 січня 2023 року утворилася заборгованість у розмірі 64505.60 грн., яка складається із строкової заборгованості по кредиту у розмірі 3306.38 грн., простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 34057,02 грн., строкової заборгованості по процентам у розмірі 1507,90 грн., простроченої заборгованості по процентам у розмірі 25634,30 грн.
16 листопада 2022 року банком направлено відповідачу вимогу про виконання зобов'язань за вих. №1-1968 від 16 листопада 2022 року(а.с.15), що підтверджено даними рекомендованого листа під №6 у списку рекомендованих листів(а.с.16), однак вона залишилася без виконання.
Відповідно положень ст.611 ЦК України, пункту 1.2.3 договору, при порушенні якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.
При цьому, положеннями ст.ст.212, 611, 651 ЦК України, за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобов'язання за договором.
Положеннями ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд вважає за можливе задовольнити позов АТ "КБ "Глобус" та стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 64505,60 грн..
У відповідності положень ст.141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. слід зазначити наступне.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно положень ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно положень ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
На підтвердження судових витрат суду надано: Договір про надання професійної правничої допомоги №051222, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Прохоренка В.П., довіреність від 05 грудня 2022 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 18 травня 2023 року, акт №40308347 прийому-передачі послуг за Договором №051222. Крім того, позовній заяві позивач зазначав, що попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає судовий збір у розмірі 2684,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Однак, в порушення вимог ст.137 ЦПК України, позивачем не надано квитанції про сплату за послуги адвоката.
У відповідності до положень п.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, позивачем доказів оплати за надання професійної правничої допомоги суду не було надано.
Тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн..
Керуючись наведеним та на підставі ст.ст.10-13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус"(ідентифікаційний код 35591059, адреса:04073, м.Київ, Куренівський провулок, 19/5) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту АТ "КБ "Глобус" для фізичних осіб від 18 травня 2020 року, в розмірі 64505(шістдесят чотири тисячі п'ятсот п'ять) грн. 60 коп., яка складається із строкової заборгованості по кредиту - 3306,38 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 34057,02 грн., строкової заборгованості по процентам - 1507,90 грн., простроченої заборгованості по процентам - 25634,30 грн.; а також судовий збір у розмірі 2684 грн..
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя :