Справа № 487/49/21
Провадження № 1-кп/487/205/23
07.06.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 22020150000000026 від 02.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.201 КК України, суд,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.201 КК України.
Зі змісту обвинувального акту, вбачається, що ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в тому, що він вчинив закінчений замах на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурної цінності, а саме «Відзнаки Військового ордена святого Георгія» III ступня (Росія).
В судовому засіданні прокурором подано постанову від 29.05.2023, погоджена керівником Миколаївської обласної прокуратури, про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.201 КК України в порядку ст.340 КПК України.
Постанова мотивована тим, що в результаті судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України свого підтвердження не знайшло. Так, під час досудового розслідування кримінального провадження, 06.11.2020 слідчим у провадженні призначено судову мистецтвознавчу експертизу з метою вирішення питання, щодо належності наданих на дослідження предметів до культурних цінностей, що мають історичне, наукове або інше значення, а саме винагорода у формі хресту з металу сірого кольору без колодки. Проведення судової експертизи доручено експертам Черкаському НДЕКЦ МВС України. Відповідно до висновку експерта №11/91 від 12.11.2020 «Відзнака Військового ордена святого Георгія» III ступня (Росія), яка містилася в сейфі-пакеті АВ 1166685 - належить до культурних цінностей що мають історичне, наукове значення. Зазначений висновок експерта було досліджено під час судового розгляду кримінального провадження та долучено до матеріалів кримінального провадження. Під час судового розгляду, стороною захисту було заявлено клопотання про призначення повторної комплексної судової мистецтвознавчої експертизи. Ухвалою суду від 02.12.2021 у справі призначено повторну комплексну судову мистецтвознавчу експертизу. Проведення зазначеної експертизи доручено експертам Львівському НДЕКЦ МВС України. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-21/23006-МЗ від 26.01.2022, з урахуванням наявних втрат і пошкоджень, наданий на дослідження об'єкт характеризується як такий, що втратив переважне більшість складової поняття «культурна цінність», тому не має культурної цінності. Зазначений висновок експерта було досліджено під час судового розгляду кримінального провадження та долучено до матеріалів кримінального провадження. У зв'язку з наявністю в матеріалах кримінального провадження двох експертиз, які протирічать одна одній, стороною обвинувачення, з метою усунення протиріч, під час судового розгляду заявлено клопотання, про призначення комісійної судової мистецтвознавчої експертизи. Ухвалою суду від 07.12.2022, за клопотанням сторони обвинувачення, призначено комплексну судово - мистецтвознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових-експертиз Міністерства юстиції України. Відповідно до висновку експертів № 32191/22-55/10474/23-34 від 06.04.2023, за результатами проведення комплексної судової мистецтвознавчої експертизи та експертизи металів та сплавів, яка проводилась комісією експертів у складі 3 осіб встановлено, що наданий на дослідження нагородний знак «Георгіївський хрест» є предметом серійного масового виробництва та має незадовільний стан збереження, до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне, наукове або інше значення не належить. Відповідно до ст. 201 КК України контрабанда - це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Предметом контрабанди можуть виступати, зокрема культурні цінності. Культурні цінності - об'єкти матеріальної і духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України (п. 18 ч. 1 ст. 4 МК). Конкретизовані види культурних цінностей наведені у ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р. (ВВРУ. - 1999. - № 48. - Ст. 405). Предметом контрабанди можуть бути, як культурні цінності України, так і культурні цінності інших держав незалежно від форми власності. Будь які дії з об'єктами, які не є предметом контрабанди не утворюють склад злочину передбаченого ст. 201 КК України. З огляду на наведені обставини, в результаті судового розгляду пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення не підтвердилося, оскільки в його діях відсутня подія злочину, так як вилучений та досліджений речовий доказ «Георгіївський хрест» не відноситься до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне, наукове або інше значення та не є предметом злочину, передбаченого ст. 201 КК України.
Обвинувачений та її захисник в судовому засіданні підтримали постанову прокурора.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази, суд, приходить до наступного висновку.
Згідно із п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень ст.129 Конституції України, до основних засад судочинства належать змагальність сторін, підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором, забезпечення доведеності вини.
Положення ч.1 ст.21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Положеннями п.15 ч.2 ст.36 КПК України передбачено, що прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.26 КПК України, відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (зокрема, підтримання обвинувачення потерпілим).
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Згідно зі ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Суд, у свою чергу, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. При відмові від обвинувачення, автоматично втрачається зміст змагальності, що робить неможливим продовження кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він, після виконання вимог ст. 341 цього Кодексу, повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Під відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення слід розуміти особливий процесуальний інститут, який регламентує зупинення прокурором відповідної активної діяльності в напрямку обвинувачення, розпочатої на стадії досудового слідства. Відмова прокурора є визнанням нікчемності обвинувачення, що спричинює припинення функції обвинувачення.
Мета цієї відмови полягає в тому, щоб досягти реабілітації невинуватого. При цьому беруться до уваги тільки реабілітуючи підстави: відсутність події злочину, відсутність в діянні складу злочину та недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину, оскільки в ч.1 ст.340 КПК України чітко визначено, що відмова від обвинувачення можлива тільки у випадку, якщо пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується.
Ураховуючи те, що прокурор відмовилась від підтримання державного обвинувачення, постанова про відмову від підтримання державного обвинувачення відповідає вимогам КПК України, та у встановленому законом порядку погоджена із керівником Миколаївської обласної прокуратури, у постанові викладено мотиви такої відмови та зазначено, що прокурором у кримінальному провадженні вжито усіх передбачених КПК заходів із метою встановлення обставин кримінального провадження, а зібраних доказів недостатньо для подальшого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.201 КК України, а також ураховуючи, що потерпіла сторона у вказаному кримінальному провадженні відсутня, суд зобов'язаний закрити кримінальне провадження у зв'язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення на підставі п.2 ч.2 ст.284 КПК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 22, 26, 100, 284, 337, 340, 369-372, 392, 395 КПК України, суд, -
Прийняти відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22020150000000026 від 02.04.2020, щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.201 КК України.
Кримінальне провадження внесеному до ЄРДР за № 22020150000000026 від 02.04.2020, щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.201 КК України - закрити у зв'язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази по справі, а саме «Нагородний перстень KRJM 1942 «за взяття Криму» Люфтваффе III Рейх» (Німеччина); «Відзнака Військового ордена святого Георгія» III ступня (Росія) - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1