Справа № 487/3208/23
Провадження № 1-кс/487/1650/23
07.06.2023 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Каховського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022230000004029 від 01.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,-
06.06.2023 року старший слідчий СВ Каховського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 01.10.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022230000004029, звернулась до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, в якому просила накласти арешт на майно, що перебуває у приватній власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - земельної ділянки кадастровий номер 6520688200:04:045:0014 загальною площею 3.791 (га), яка розташована за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с/рада. Червономаяцька, з метою заборони на його відчуження та розпорядження.
Слідчий у судове засідання не прибула, до початку розгляду клопотання подала заяву про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
За таких обставин, розгляд даного клопотання проведено без виклику підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, оскільки є реальні підстави вважати, що в разі отримання відомостей про звернення органу досудового розслідування з указаним клопотанням до суду, вищевказане майно може бути відчужене третім особам.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим управлінням ГУНП проводиться досудове розслідуванняу кримінальному провадженні №12022230000004029 від 01.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
Так, 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі ООН). До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави: напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є рф.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та рф уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98- ВР та Федеральним Законом рф від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору рф зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та рф про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований рф 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до статі 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі АР Крим) є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
22 лютого 2022 року президент рф направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил (далі ЗС) рф за межами рф, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року, близько 5 години ранку президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, востаннє з 5 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб відповідно до Закону України від 02.05.2023 № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (затверджено Указ Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Так, 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.
У період з 24.02.2022 по теперішній час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф та на даний час вона знаходиться під окупацією держави-агресора.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», станом з 01.03.2022 по 11.11.2022 Херсонська міська територіальна громада включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною першою статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України «Про всеукраїнський референдум».
За змістом статей 1, 2, частини першої статті 17 Конституції України Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою; суверенітет України поширюється на всю її територію; складовою державного суверенітету є цілісність і недоторканність території України в межах існуючих кордонів; захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.
Згідно зі статтею 132 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Зазначені конституційні принципи організації територіального устрою обумовлені формою державного устрою України як унітарної держави, закріпленою статтею 2 Основного Закону держави.
Призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених указаною статтею Конституції України, належить до повноважень Верховної Ради України (пункт 2 частини першої статті 85 Основного Закону України).
Крім цього, Верховна Рада України не ухвалювала жодних рішень щодо призначення всеукраїнського референдуму стосовно будь-яких питань про зміну території України.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021 , всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
Після окупації Херсонської міської територіальної громади представниками збройних формувань російської федерації встановлено фактичний контроль над суспільним життям на цій території України та узурповані всі владні повноваження шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, впровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади міста, фактичної ліквідації приватної власності, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного та психологічного впливу окремих категорій та верств населення, в тому числі незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Разом з тим, в період березня-квітня 2022 року, представники збройних формувань рф всупереч порядку, встановленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території Херсонської міської територіальної громади цілеспрямовано створили підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію - так звану «Військово-цивільну адміністрацію Херсонської області», в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
При цьому, представники контрольованих російською федерацією самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави, а також легітимних державних та комунальних підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій частині Херсонської міської територіальної громади та мали за мету інтеграцію і подальше незаконне включення захопленої частини суверенної України до складу російської федерації.
Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області, приєднанням частини території України, а саме Херсонської області до рф, голова так званої «Військово-цивільної адміністрації Херсонської області» на виконання вимог військово-політичного керівництва рф у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у вересні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про проведення з 23 по 27 вересня 2022 року незаконного референдуму з питань входження до складу рф тимчасово окупованої території Херсонської області.
У подальшому, представниками окупаційної влади держави-агресора (на цей час невстановлені органом досудового розслідування особами) з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області та легітимізування перебування військових рф на території України, організовано проведення незаконного референдуму на території м. Херсона.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, об'єктивно розуміючи зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування російської федерації, шляхом вчинення воєнного нападу 24.02.2022 захопили місто Херсон, 24 вересня 2022 року в денний час доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в тимчасово окупованому м. Херсоні, а саме біля пам'ятнику князю Потьомкіну Таврійському за адресою: м. Херсон, вул. Старообрядницька, 9, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та незалежності України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, сповідуючи проросійські погляди, з метою завдання шкоди Україні, підтримуючи збройну агресію російської федерації на території України, здійснив публічні заклики мешканців тимчасово окупованого міста Херсона до проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території м. Херсона, які зафіксовані на відеозаписі, який розміщений у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступного змісту: «Добрый день друзья, в эти дни совершается историческая справедливость - Херсон возвращается в россию. Херсон был, есть и будет русским городом и мы от вашего имени, имени наших подписчиков, купили цветы, и возложили возле князя ОСОБА_6 великого князя российской империи. В этот день, день возвращения Херсона на историческую родину в россию. Друзья я поздравляю вас с этим знаменательным днем и говорю: ПРИХОДИТЕ ГОЛОСУЙТЕ ВОЗВРАЩАЕМСЯ ДОМОЙ В россию В РОДНУЮ ГАВАНЬ!», які відповідно до висновку експерта Одеського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/116-23/3141-ПЧ від 24.03.2023, містять прямі публічні заклики до мешканців Херсонської області прийняти участь у голосуванні, результатом якого є приєднання території міста Херсона Херсонської області до складу російської федерації.
30.05.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у публічних закликах до проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Тєміртау, Карагандинської області, країни Казахстан, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, який не є депутатом будь-якого рівня.
Санкція ст. 111-1 ч. 5 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 , є власником земельної ділянки кадастровий 6520688200:04:045:0014 загальною площею 3.791 (га), яка розташована за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с/рада. Червономаяцька.
Враховуючи те, що санкція ч. 5 статті 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, у кримінальному провадженні є підстави, передбачені ст. 170 ч. 2 п. 3 КПК України накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , який є власником земельної ділянки кадастровий 6520688200:04:045:0014 загальною площею 3.791 (га), яка розташована за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с/рада. Червономаяцька.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до ч. 5 ст. 111-1 КК України карається від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт на належне ОСОБА_5 на праві власності майно, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 6520688200:04:045:0014 загальною площею 3.791 (га), яка розташована за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с/рада. Червономаяцька.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у приватній власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 6520688200:04:045:0014, загальною площею 3.791 (га), яка розташована за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с/рада. Червономаяцька, із забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити старшому слідчому СВ Каховського РВП ГУНП в Херсонській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 .
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику адвокату ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1