Справа №2-3542/11
Провадження №4-с/487/8/23
13.03.2023 Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого - судді Кузьменко В.В.,
при секретарі Рафальської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві скаргу представника скаржника Монець Сергія Михайловича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,
Заявник звернувся до суду із скаргою і просить зняти арешт з 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , право власності на ску зареєстровано за ОСОБА_2 .
Посилається на те, що у ВП № 30987170 ВДВС ВДВС ММЮ був накладений арешт на майно у виконавчому провадженні.
На звернення представника від 09.06.2021 року була надана відповідь про те, що виконавче провадження знищено, а виконавчий документ повернутий стягувачу.
З урахуванням цього зазначила, що підстави для відновлення виконавчого провадження з метою зняття арешту відсутні.
Зазначив також, що її батьку на праві власності належала 1/6 частина квартири АДРЕСА_1 , а наявність арешту на майно позбавляє її можливості розпоряджатися нею.
Виходячи з цього, просить задовольнити скаргу.
12.10.2021 року до суду надійшов відзив від Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому у задоволені скарги просять відмовити.
Учасники у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Заводського ВДВС ММЮ Шаманською А.С. від 03.02.2012 року в межах виконавчого провадження № 30987170 був накладений арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданої Заводського районного у місті Миколаєві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
З листа Заводського ВДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) від 05.05.2021 року на звернення заявника вбачається, що арешт був накладений в межах виконавчого провадження № 30987170, стягувачем у якому був ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".
Постановою державного виконавця від 30.10.2013 року виконавчий документ був повернутий стягувачу, а виконавче провадження знищено.
Заявник зазначив, що повторно виконавчий документ стягувачем не пред'являвся до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» / в редакції Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року на момент виникнення спірних правовідносин / примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.
Підстави для повернення виконавчого документа, в межах виконавчого провадження в якому був накладений арешт на майно заявника в 2012 році, були врегульовані ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Підстави для зняття арешту з майна боржника за ініціативою державного виконавця врегульовано ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404- VIII від 02 червня 2016 року.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 203/3435/21 від 12 жовтня 2022 року, арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.
З урахуванням цього наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 5, 18, 26, 39, 40, 56, 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 2,10,12,76-81, 258,259,260, 261, 263, 447-453 ЦПК України, суд
Зняти арешт з 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , накладений постановою старшого державного виконавця Заводського ВДВС ММУЮ Шаманською А.С. від 03.02.2012 року у виконавчому провадженні № 30987170.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя В.В.Кузьменко