01.06.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1390/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Солодова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Губорєва Я.А. (поза межами суду);
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.01.2023 (повне судове рішення складено 30.01.2023., суддя Ярешко О.В.) у справі №908/1390/22
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008)
про стягнення 5 563 083,60 грн.
В серпні 2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про стягнення 5563083,60 грн. плати за користування вагонами.
Позов мотивований тим, що між сторонами у справі 30.06.2020 укладено договір № 40-00191230/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та договір № ПР/М-16-3/1 708НЮ/20/2016/2889 від 30.06.2016 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве. На станцію Запоріжжя-Ліве на адресу відповідача прибули вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на осях) за перевізними документами (накладними). Більшість вагонів, що прибували на адресу відповідача, своєчасно не забиралися останнім на під'їзну колію, про що позивачем складено акти загальної форми ГУ-23. Даними актами засвідчення обставин підтверджено обома сторонами (представниками залізниці та ПАТ «Запоріжсталь»), час затримки вагонів по станційних коліях було враховано в подальшому при нарахуванні плати за користування вагонами. За час затримки вагонів на коліях станції, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-23, пам'яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46 у розмірі 5563083,60 грн. Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписані відповідачем із зауваженнями. Відмова відповідача здійснити оплату вказаної суми стало підставою для звернення до суду, так як відсутні підстави для звільнення замовника послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами під час воєнного стану в Україні.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.01.2023 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 40081237) 5563083 (п'ять мільйонів п'ятсот шістдесят три тисячі вісімдесят три) грн. 60 коп. плати за користування вагонами, 83446 (вісімдесят три тисячі чотириста сорок шість) грн. 25 коп. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем надані належні на допустимі докази на підтвердження того, що за час затримки вагонів на коліях станцій, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-46 №№ 11049237, 11049241, 12049243, 12049244, 12049245, 12049247, 12049248, 13049253, 13049254, 13049255, 13049256, 14049258, 14049259, 14049260, 14049261, 15049267, 15049268, 15049270, 15049287, 16049271, 16049272, 16049273, 16049276, 16049277, 18049280, 18049282, 18049283, 18049284, 18049285, 18049288, 19049290, 19049291, 19049292, 19049293, 20049294, 20049295, 20049296, 20049298, 21049300, 21049301, 31049302, 21049303, 22049314. на суму 5563083,60грн. Відповідач не підтвердив у встановленому порядку настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов'язання.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення по даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, порушення зобов'язання з боку відповідача сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин під впливом яких опинилось підприємство. З 28.02.2022 основні фонди ПАТ «Запоріжсталь», всі допоміжні машини і агрегати були зупинені, в тому числі, вантажо-розвантажувальні комплекси та механізми, локомотиви, системи СЦБ, які забезпечували рух, навантаження та розвантаження залізничних вагонів. Персонал був виведений у вимушений простій. Через військову агресію проти України та на виконання умов договорів, 01.03.2022 ПАТ «Запоріжсталь» були направлені інформаційні листи про настання форс-мажорних обставин на адресу позивача. Через вказане, вимушено залишилось на простої близько 2200 вагонів, які підприємство відповідача з незалежних від нього причин було не в змозі вивантажити та здати на ст. Запоріжжя-Ліве. З квітня 2022 відповідач частково відновив роботу, що дозволило відновити вивантаження вагонів та їх здачу на ст. Запоріжжя-Ліве. Вважає, що лист ТПП від 28.02.2022 та фактичне зупинення діяльності підприємства відповідача є достатнім та належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами внаслідок форс-мажорних обставин, наявність яких є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання. У період з 24.02.2022 по 07.04.2022 ПАТ «Запоріжсталь» було не в змозі виконувати свої зобов'язання щодо вивантаження та здачі вагонів на ст. Запоріжжя-Ліве, а також з оплати платежів за користування вагонами з незалежних від нього причин внаслідок настання обставин непереборної сили.
Однак, судом першої інстанції безпідставно не було прийнято до уваги вказані обставини.
Також скаржник зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, ПАТ «Запоріжсталь» повідомляло суду про існування телеграмного розпорядження департаменту комерційної роботи AT «Українська залізниця» № ЦМ- 13/693 від 05.04.2022р.
Даним телеграмним розпорядженням затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовника послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні.
Як вбачається із здійсненого Позивачем розрахунку, який міститься в матеріалах справи, ним нараховано плату за користування вагонами без урахування комендантського часу який було введено на території Запорізької області починаючи з 24.02.2022 року.
ПАТ «Запоріжсталь» не погоджується з вказаними розрахунками Позивача, оскільки вони не враховують фактор дії комендантської години.
Так, за контррозрахунками ПАТ «Запоріжсталь» сума плати за користування вагонами у розмірі 36 025,55 грн. не підлягає оплаті через запровадження режиму комендантської години на території Запорізької області.
Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення Господарський суд Запорізької області не надав належної оцінки вказаним обставинам та доказам, чим порушив вимоги ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1390/22. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1390/22.
07.03.2023 матеріали справи № 908/1390/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.01.2023 у справі №908/1390/22. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 27.04.2023 о 11 год. 20 хв.
17.03.2023 від представника позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що оскаржуване рішення є законним обґрунтованим та справедливим, винесене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не відповідає дійсності. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2023 заяву (клопотання) представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", адвоката Губорєвої Яни Анатоліївни, задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 908/1390/22, призначене на 27.04.2023 об 11:20 год з представником позивача - адвокатом Губорєвою Яною Анатоліївною в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.01.2023 у справі №908/1390/22 відкладено на 01.06.2023 об 10:00 годину.
01.06.2023 скаржник/відповідач наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника скаржника.
В судовому засіданні 01.06.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Між Акціонерним товариством Українська залізниця (перевізник за договором, позивач) та Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (замовник, відповідач) 30.06.2020 укладено договір № 40-00191230/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, предметом якого, згідно п. 1.1, є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) i проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 договору).
Обов'язками замовника за цим договором, зокрема, є: надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів; сплата послуг перевізника та інших платежів, належних перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодування перевізнику витрат, пов'язаних iз затримкою вагонів, контейнерів i вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника; та інше (п.п. 2.1.1, 2.1.4, 2.1.5 договору).
Між Акціонерним товариством Українська залізниця (залізниця за договором, позивач) та Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (власник колії, відповідач) укладено договір № ПР/М-16-3/1 708/НЮ від 30.09.2016 про експлуатацію залізничної під'їзної колії, яка примикає до станції 3апорiжжя Лiве.
Термін дії договору: з 01.12.2016 по 30.11.2021 включно.
Відповідно п. 1 договору, згідно iз Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів i на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку «А» і стрілкою № 172 до парку «Б» і яка обслуговується власним локомотивом.
Вагони для під'їзної колії, згідно п. 6 договору, подаються локомотивом залізниці; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
З під'їзної колії вагони повертаються через інтервал часу 40 хвилин (п. 8).
У пункті 10 договору визначено середньодобову переробну спроможність вантажно-розвантажувальних пунктів основних вантажів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласнику до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника відповідно до Правил перевезень вантажів.
Згiдно з п. 14 договору, власник колії сплачує Залiзницi плату: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами.
Відповідно до п. 20 договору, сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов'язана негайно повідомити у письмовій формі іншу сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарних днів від дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої настали форс-мажорні обставини, іншій стороні. Настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов'язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.
На адресу відповідача на станцію Запоріжжя-Ліве прибували вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях) за перевізними документами(накладними): №№ 00921, 12043, 196816, 196600, 196592, 12041, 12040, 196824, 196832, 196790, 196782, 196808, 196774, 00923, 53417002, 53467262, 53399077, 45777158, 46584348, 34574392, 45231198, 36795268, 45601606, 34559294, 34557132, 12030, 37036084, 00909, 00917, 12029, 37036084, 45421666, 34797340, 46603536, 00922, 45310455, 46524955, 46554788, 46603551, 466003544, 46584348, 46603536, 46818092, 46417911, 42314682, 00908, 34540104, 34561571, 32036621, 42093138, 34583419, 34587444, 45369824, 43571678, 34553073, 36519825, 00908, 45558269, 36823201, 36568061, 42378661, 36823128, 34559294, 34556217, 45740453, 34540104, 34561571, 45435906, 34595355, 42748079, 36959328, 46511358, 42369744, 37344306, 11827, 11266, 11376, 11829, 46509709, 46509691, 4553339, 45523420, 45523479, 45523438, 45369758, 45369840, 46407722, 34574392, 45789260,46459715, 45231578, 46322475, 46309910, 45422557, 45452398, 45421732, 45452406, 45452695, 43164813, 36747798, 34592592, 46025615, 46277521, 34592766, 45231503, 36795268, 36795276, 53390068, 46317269, 06471, 34594036, 36558336, 45332830, 45332905, 45332863, 53399077, 45548658, 09991, 46345195, 45549375, 46309886, 46345203, 36805265, 36823128, 34600379, 34583419, 34540104, 34561571, 46405403, 36822781, 46425492, 36820033, 45740479, 00850, 36822781, 46345161, 3459371, 46345187, 42093138, 53542445.
Оскільки відповідачем вагони своєчасно не забиралися на під'їзну колію, на підтвердження затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве позивачем складено акти загальної форми ГУ-23, копії яких наявні в матеріалах справи: № 885 від 11.02.2022 - № 898 від 12.02.2022, № 916 від 13.02.2022 № 920 від 13.02.2022, № 927 від 14.02.2022 - № 943 від 15.02.2022, № 939 від 14.02.2022 - № 960 від 16.02.2022, № 953 від 15.02.2022 - № 1013 від 18.02.2022, № 961 від 16.02.2022 - № 962 від 16.02.2022, № 963 від 16.02.2022 - № 978 від 16.02.2022, № 971 від 16.02.2022 - № 977 від 16.02.2022, № 995 від 17.02.2022 - № 986 від 17.02.2022, № 997 від 17.02.2022 - № 1010 від 18.02.2022, № 1050 від 21.02.2022 - № 1053 від 21.02.2022, № 1056 від 21.02.2022 -№ 1059 від 22.02.2022, № 1061 від 22.02.2022 - № 1064 від 22.02.2022, № 1109 від 25.02.2022 - № 1113 від 26.02.2022, № 1119 від 26.02.2022 - № 1131 від 27.02.2022, № 1097 від 25.02.2022 -№ 1166 від 01.03.2022, № 1134 від 27.02.2022 - № 1135 від 27.02.2022, № 1124 від 26.02.2022 - № 1176 від 02.03.2022, № 1150 від 28.02.2022 - № 1162 від 01.03.2022, № 1159 від 28.02.2022 - № 1178 від 02.03.2022, № 1160 від 28.02.2022 - № 1172 від 01.03.2022, № 1170 від 01.03.2022 - № 1188 від 02.03.2022, № 1177 від 02.03.2022 - № 1190 від 02.03.2022, № 1182 від 02.03.2022 - № 1191 від 02.03.2022, № 1197 від 02.03.2022 - № 1198 від 03.03.2022, № 1195 від 02.03.2022 - № 1199 від 03.03.2022, № 1192 від 02.03.2022 - № 1213 від 05.03.2022, № 1206 від 03.03.2022 - № 1208 від 04.03.2022, № 1207 від 03.03.2022 - № 1211 від 04.03.2022, № 1214 від 05.03.2022 - № 1221 від 07.03.2022, № 1222 від 08.03.2022 - № 1231 від 11.03.2022, № 1229 від 10.03.2022 - № 1230 від 11.03.2022, № 1233 від 10.03.2022 - № 1236 від 12.03.2022, № 1241 від 15.03.2022 - № 1242 від 15.03.2022, № 1249 від 16.03.2022 - № 1250 від 16.03.2022, № 1253 від 20.03.2022 - № 1255 від 21.03.2022, № 1273 від 02.04.2022 - № 1276 від 02.04.2022, № 1277 від 02.04.2022 - № 1281 від 03.04.2022, № 1260 від 26.03.2022 - № 1256 від 23.03.2022, № 1306 від 11.04.2022 - № 1307 від 12.04.2022, № 1300 від 11.04.2022 - № 1310 від 12.04.2022, № 1311 від 13.04.2022 - № 1313 від 13.04.2022, № 1331 від 17.04.2022 - № 1333 від 17.04.2022, № 1327 від 16.04.2022 - № 1330 від 17.04.2022, № 1335 від 17.04.2022 - № 1336 від 18.04.2022.
В актах зазначено початок та закінчення затримки вагонів (дата та час в годинах та хвилинах). Акти підписано представниками сторін.
За час затримки вагонів на коліях станції, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі складених актів загальної форми ГУ-23, пам'яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами в розмірі 5563083,60 грн. по складених відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46: №№ 11049237, 11049241, 12049243, 12049244, 12049245, 12049247, 12049248, 13049253, 13049254, 13049255, 13049256, 14049258, 14049259, 14049260, 14049261, 15049267, 15049268, 15049270, 15049287, 16049271, 16049272, 16049273, 16049276, 16049277, 18049280, 18049282, 18049283, 18049284, 18049285, 18049288, 19049290, 19049291, 19049292, 19049293, 20049294, 20049295, 20049296, 20049298, 21049300, 21049301, 31049302, 21049303, 22049314.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 підписані відповідачем із зауваженнями: сплаті не підлягає через настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які підтверджено листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, про що АТ «Укрзалізниця» була повідомлена листами №№ 80/2009773, 80/2009774 від 01.03.2022.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначеної суми плати за користування спірними вагонами.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд виходив із доведеності позивачем належними та допустимими доказами вини відповідача, зокрема щодо того, що на станцію Запоріжжя-Ліве на адресу відповідача прибули вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на осях) за перевізними документами (накладними). Більшість вагонів, що прибували на адресу відповідача, своєчасно не забиралися останнім на під'їзну колію, про що позивачем складено акти загальної форми ГУ-23. Даними актами засвідчення обставин підтверджено обома сторонами (представниками залізниці та ПАТ «Запоріжсталь»), час затримки вагонів по станційних коліях було враховано в подальшому при нарахуванні плати за користування вагонами. За час затримки вагонів на коліях станції, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-23, пам'яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46 у розмірі 5563083,60 грн.
При цьому відсутність своєї вини, за якою відповідач звільняється від відповідальності за нормами ст.121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідачем не доведено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача на станцію Запоріжжя-Ліве прибували вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях) за перевізними документами(накладними): №№ 00921, 12043, 196816, 196600, 196592, 12041, 12040, 196824, 196832, 196790, 196782, 196808, 196774, 00923, 53417002, 53467262, 53399077, 45777158, 46584348, 34574392, 45231198, 36795268, 45601606, 34559294, 34557132, 12030, 37036084, 00909, 00917, 12029, 37036084, 45421666, 34797340, 46603536, 00922, 45310455, 46524955, 46554788, 46603551, 466003544, 46584348, 46603536, 46818092, 46417911, 42314682, 00908, 34540104, 34561571, 32036621, 42093138, 34583419, 34587444, 45369824, 43571678, 34553073, 36519825, 00908, 45558269, 36823201, 36568061, 42378661, 36823128, 34559294, 34556217, 45740453, 34540104, 34561571, 45435906, 34595355, 42748079, 36959328, 46511358, 42369744, 37344306, 11827, 11266, 11376, 11829, 46509709, 46509691, 4553339, 45523420, 45523479, 45523438, 45369758, 45369840, 46407722, 34574392, 45789260,46459715, 45231578, 46322475, 46309910, 45422557, 45452398, 45421732, 45452406, 45452695, 43164813, 36747798, 34592592, 46025615, 46277521, 34592766, 45231503, 36795268, 36795276, 53390068, 46317269, 06471, 34594036, 36558336, 45332830, 45332905, 45332863, 53399077, 45548658, 09991, 46345195, 45549375, 46309886, 46345203, 36805265, 36823128, 34600379, 34583419, 34540104, 34561571, 46405403, 36822781, 46425492, 36820033, 45740479, 00850, 36822781, 46345161, 3459371, 46345187, 42093138, 53542445.
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Слід зазначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
Положеннями статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до статей 46, 47 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.
Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту залізниць України).
Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; збір при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тону. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно наказу Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019, в редакції наказу №418 від 11.08.2021 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 за № 1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.
Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно п.п. 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
За приписами п. 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Згідно з п. 14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Пунктом 15 Правил передбачено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що оскільки відповідачем вагони своєчасно не забиралися на під'їзну колію, на підтвердження затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве позивачем складено акти загальної форми ГУ-23, копії яких наявні в матеріалах справи: № 885 від 11.02.2022 - № 898 від 12.02.2022, № 916 від 13.02.2022 № 920 від 13.02.2022, № 927 від 14.02.2022 - № 943 від 15.02.2022, № 939 від 14.02.2022 - № 960 від 16.02.2022, № 953 від 15.02.2022 - № 1013 від 18.02.2022, № 961 від 16.02.2022 - № 962 від 16.02.2022, № 963 від 16.02.2022 - № 978 від 16.02.2022, № 971 від 16.02.2022 - № 977 від 16.02.2022, № 995 від 17.02.2022 - № 986 від 17.02.2022, № 997 від 17.02.2022 - № 1010 від 18.02.2022, № 1050 від 21.02.2022 - № 1053 від 21.02.2022, № 1056 від 21.02.2022 -№ 1059 від 22.02.2022, № 1061 від 22.02.2022 - № 1064 від 22.02.2022, № 1109 від 25.02.2022 - № 1113 від 26.02.2022, № 1119 від 26.02.2022 - № 1131 від 27.02.2022, № 1097 від 25.02.2022 -№ 1166 від 01.03.2022, № 1134 від 27.02.2022 - № 1135 від 27.02.2022, № 1124 від 26.02.2022 - № 1176 від 02.03.2022, № 1150 від 28.02.2022 - № 1162 від 01.03.2022, № 1159 від 28.02.2022 - № 1178 від 02.03.2022, № 1160 від 28.02.2022 - № 1172 від 01.03.2022, № 1170 від 01.03.2022 - № 1188 від 02.03.2022, № 1177 від 02.03.2022 - № 1190 від 02.03.2022, № 1182 від 02.03.2022 - № 1191 від 02.03.2022, № 1197 від 02.03.2022 - № 1198 від 03.03.2022, № 1195 від 02.03.2022 - № 1199 від 03.03.2022, № 1192 від 02.03.2022 - № 1213 від 05.03.2022, № 1206 від 03.03.2022 - № 1208 від 04.03.2022, № 1207 від 03.03.2022 - № 1211 від 04.03.2022, № 1214 від 05.03.2022 - № 1221 від 07.03.2022, № 1222 від 08.03.2022 - № 1231 від 11.03.2022, № 1229 від 10.03.2022 - № 1230 від 11.03.2022, № 1233 від 10.03.2022 - № 1236 від 12.03.2022, № 1241 від 15.03.2022 - № 1242 від 15.03.2022, № 1249 від 16.03.2022 - № 1250 від 16.03.2022, № 1253 від 20.03.2022 - № 1255 від 21.03.2022, № 1273 від 02.04.2022 - № 1276 від 02.04.2022, № 1277 від 02.04.2022 - № 1281 від 03.04.2022, № 1260 від 26.03.2022 - № 1256 від 23.03.2022, № 1306 від 11.04.2022 - № 1307 від 12.04.2022, № 1300 від 11.04.2022 - № 1310 від 12.04.2022, № 1311 від 13.04.2022 - № 1313 від 13.04.2022, № 1331 від 17.04.2022 - № 1333 від 17.04.2022, № 1327 від 16.04.2022 - № 1330 від 17.04.2022, № 1335 від 17.04.2022 - № 1336 від 18.04.2022.
В актах зазначено початок та закінчення затримки вагонів (дата та час в годинах та хвилинах). Акти підписано представниками сторін.
В подальшому, за час затримки вагонів на коліях станції, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі складених актів загальної форми ГУ-23, пам'яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами в розмірі 5563083,60 грн. по складених відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46: №№ 11049237, 11049241, 12049243, 12049244, 12049245, 12049247, 12049248, 13049253, 13049254, 13049255, 13049256, 14049258, 14049259, 14049260, 14049261, 15049267, 15049268, 15049270, 15049287, 16049271, 16049272, 16049273, 16049276, 16049277, 18049280, 18049282, 18049283, 18049284, 18049285, 18049288, 19049290, 19049291, 19049292, 19049293, 20049294, 20049295, 20049296, 20049298, 21049300, 21049301, 31049302, 21049303, 22049314.
Розрахунок плати за користування вагонами здійснений позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
За цих обставин, з урахуванням наведених правових положень, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 5563083,60, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено:
- п.12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.";
- п.6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника."
Тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).
Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №317 від 26.03.2009.
Відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.
Отже, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами є правомірними та правильно задоволені судом першої інстанції.
Щодо наявності надзвичайних та форс-мажорних обставин суд першої інстанції доречно зазначив про таке.
Сторони домовились, що сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів (пункт 6.2. договору про надання послуг).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (пункт 6.3. договору про надання послуг).
Доказів вчинення дій, передбачених вказаними вище умовами договору, відповідач не надав.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Згідно матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листами від 01.03.2022 вих. №№ 80/2009773, 80/2009774, в якому зазначено про відсутність можливості з 24.02.2022 належним чином виконувати свої зобов'язання за договором у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні; введення мораторію на здійснення транскордонних валютних платежів.
Листом від 02.06.2022 вих. № 80-2011501 відповідач просив позивача виключити час простою вагонів власності АТ «Укрзалізниця» на період консервації комбінату, та не нараховувати плату за користування вагонами в період з 01.03.2022 по 07.04.2022.
У відповідь на вказаний лист, позивач листом від 14.06.2022 вих. № НЗ-1-1-3/179 зазначив, що нарахування плати за користування вагонами здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що опублікований в мережі Інтернет, та на який посилався відповідач, адресований «всім, кого він стосується».
При настанні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин та їх вплив для конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов'язання. Відповідачем не доведено, що воєнний стан, введений на території України, позбавляє можливості відповідача вести господарську діяльність та унеможливлює виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Нарахована позивачем та пред'явлена до стягнення плата за користуванням вагонами є основним зобов'язанням відповідача перед позивачем за надані йому послуги залізниці, та не є відповідальністю відповідача. Враховуючи викладене, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин у вказаних вище документах не звільняє відповідача від обов'язку сплатити нараховану плату.
У листі від 29.06.2022 вих. № ЦМ-12/345 позивач повідомив відповідача, що рішенням правління АТ Укрзалізниця від 02.04.2022 затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ Укрзалізниця під час дії воєнного стану в Україні. Даний перелік включає випадки, які можуть бути причиною затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії. При виникненні зазначених у Переліку випадків до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), тобто замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який має містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акта. В усіх інших випадках, які не пов'язані з обставинами, обумовленими воєнним станом в Україні, плати та збори сплачуються в установленому законодавством України порядку та умовами діючих договорів. Таким чином, немає підстав для виключення часу простою вагонів власності АТ Укрзалізниця на під'їзній колії комбінату в період його консервації, та звільнення від нарахування плати за користування вагонами в період з 01.03.2022 по 07.04.2022.
Згідно листа Департаменту комерційної роботи АТ Укрзалізниця від 05.04.2022 № ЦМ-13/693, останній інформує, що рішенням правління АТ Укрзалізниця від 02.04.2022 затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ Укрзалізниця під час дії воєнного стану в Україні. У даному переліку зазначено: «У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках: - введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення; - запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акта. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище. В усіх інших випадках, які не пов'язані з обставинами, обумовленими воєнним станом в Україні, плати та збори сплачуються в установленому законодавством України та умовами діючих договорів».
У спірному випадку такі акти загальної форми ГУ-23 (на виконання вказаного вище Переліку) не складались, тому відсутні підстави для врахування часу комендантської години при нарахуванні плати за користуванням вагонами.
Таким чином, не приймає до уваги колегія суддів доводи відповідача про запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення як підставу для зменшення розміру нарахувань з огляду на наступне.
Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.
Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.
Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573.
Відповідно до п. 7 цього Порядку, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 цього Порядку, контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Аналогічні вимоги встановлено і розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської області.
Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Зі змісту згаданих документів видно, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Крім того, відповідачем не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача і відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.
З огляду на зазначене, доводи апелянта, щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території Запорізької області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.01.2023 у справі №908/1390/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.01.2023 у справі №908/1390/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.06.2023.
Головуючий суддя О.В.Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв