Справа № 199/4644/23
(1-кп/199/480/23)
іменем України
07.06.2023 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12023046030000063, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Магдалинівка Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на своєму утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «капітан», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , земляна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:666:017, судимого:
-12.04.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим стоком на 1 рік.
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 3 від 08.06.2022 ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду заступника начальника штабу вказаної військової частини.
Згідно зі ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) сержант ОСОБА_3 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі Закон), аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі Переліку), хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.
Також, відповідно до ст. 13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.
Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.
Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року таблиці №1 «Канабіс» є наркотичним засобом, що знаходиться у незаконному обігу.
Разом з цим, військовослужбовець ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 , приблизно у першій декаді грудня 2022 року о 13 годині 00 хвилин, перебуваючи на трасі Е50, неподалік міста Дніпро (більш точної адреси під час досудового розслідування не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою незаконного придбання наркотичних засобів, знайшов для власного вжитку без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого складає 239,9238 г, який знаходився на землі у 3-х мішечках.
У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи на трасі Е50, неподалік міста Дніпро, приблизно у першій декаді 2022 року о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_3 поклав вищевказані 3 мішечки до власного автомобілю марки «Daewoo Lanos», зеленого кольору, № НОМЕР_2 та діючи умисно, маючи у вищевказаному автомобілі 3 мішечки з речовиною зеленого кольору рослинного походження, у подрібненому стані масою 239,9238 г, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс, виїхав в напрямку м. Дніпро до свого місця мешкання на транспортному засобі марки «Daewoo Lanos», зеленого кольору, № НОМЕР_2 в якості водія.
Тоді ж, приблизно у першій декаді 2022 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, перевіз знайдену ним речовину зеленого кольору рослинного походження, у подрібненому стані масою 239,9238 г, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс на власному автомобілі марки «Daewoo Lanos», зеленого кольору, № НОМЕР_2 до домоволодіння в якому він мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:01:666:0170 та розмістив наркотичний засіб на другому поверсі у вказаному будинку.
30.01.2023 слідчим СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді в період часу з 06 години 16 хвилин до 11 години 12 хвилин в присутності двох понятих проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:01:666:0170, під час якого, виявлено та вилучено на другому поверсі будинку 3 мішечки з речовиною зеленого кольору рослинного походження, у подрібненому стані масою 239,9238 г, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
-письмова заява ОСОБА_3 , складена у присутності його захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченої усвідомлена, відповідає внутрішній волі сторони захисту, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим, кримінальним проступком, який представляє підвищену соціальну небезпеку, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченої.
Останній має постійне місце проживання, сім'ю, двох малолітніх дітей на утриманні, характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є військовослужбовцем.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає повне визнання вини обвинуваченим та щиросердне каяття ОСОБА_3 .
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 гривень, оскільки суд вважає, що таке покарання зможе забезпечити досягнення його мети, підстави для призначення більш суворих видів покарання судом не встановлені і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Крім того, при призначенні покарання у вигляді штрафу, суд враховує наявність відомостей про матеріальне забезпечення обвинуваченого ОСОБА_3 , яке є офіційним та постійним, тому останній без жодних перешкод має можливість виконати судове рішення в частині призначеного йому за даним кримінальним провадженням покарання у вигляді штрафу.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що вироком вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.04.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року призначеного за вироком суду іспитового строку не вчинить нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Суд враховує, що відповідно до припису ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, зарахувавши при цьому в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, відбуте повністю або частково покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Водночас, в силу вимог ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу за цим вироком, при призначенні покарання за сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
Частиною 6 ст. 368 КПК України визначено, що, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а ч. 6 цієї статті також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням (в даному випадку стосується покарання, призначене ОСОБА_3 вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.04.2023 року, яким обвинуваченого визнано винуватим за ч. 1 ст. 263, ст.ст. 75, 76 КК України та призначено покарання 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік), вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Аналогічний висновок щодо застосування норми права, які передбачає ч. 4 ст. 70 КК України визначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.02.2021 року (справа №760/26543/17).
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 був засуджений за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.04.2023 року за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 роки, суд вважає неможливим у даному випадку застосовувати інститут призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень в порядку ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки ураховуючи засудження ОСОБА_3 у розглядуваному кримінальному провадженні до покарання, що належить відбувати реально, означений вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.04.2023 року підлягає самостійному виконанню.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у розмірі 1510,24 гривень.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 3812-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.04.2023 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим за ч. 1 ст. 263, ст.ст. 75, 76 КК України та призначено покарання 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, - виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у розмірі 1510,24 гривень.
Речові докази: речовину масою 239,9238 грам, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, білий поліетиленовий спец. пакет №WAR 1505670, скріплений біркою зберігати до набрання вироком законної сили, та знищити відповідно п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України (квитанція з порядковим №46).
У відповідності з п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази: флеш носій 32 GB та Adapter з відеозаписом протоколу обшуку (т. 2 а.п. 20), - залишити в матеріалах справи.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня наступного за днем його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий: суддя: ОСОБА_1