справа № 991/4574/23
провадження № 11-сс/991/404/23
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
02 червня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2023 р. про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, -
31 травня 2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга (а.с. 21-27), яку того ж дня передано судді - доповідачу та призначено до розгляду (а.с. 29).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 16.05.2023 р.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про задоволення скарги ОСОБА_6 та зобов'язання уповноваженої особи НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за вказаною заявою.
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки у його заяві про кримінальне правопорушення в достатньому обсязі викладено обставини та відомості, які свідчать про вчинення Головою Верховного Суду ОСОБА_7 , головою конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ ОСОБА_8 та її членами, зокрема, ОСОБА_9 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України. Натомість, слідчим суддею цьому не надано належної оцінки та зроблено хибний висновок про відсутність у його заяві об'єктивних вагомих даних, які підлягають перевірці у кримінальному провадженні. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що у заяві від 16.05.2023 р., поданій до уповноваженої особи НАБУ, серед іншого, зазначалось про загальновідомі народові України обставини, зокрема повідомлялось про те, що 32 кандидати на посади членів ВККСУ через адвокатське об'єднання «Ілляшев та Партнери» та Голову Верховного Суду ОСОБА_7 запропонували та надали голові та членам Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ неправомірну вигоду, а останні прийняли пропозицію та отримали неправомірну вигоду у розмірі близько 1,7 млн. грн, в результаті чого рішенням Конкурсної комісії від 15.03.2023 р. названих кандидатів внесено до переліку кандидатів на посади членів ВККСУ, який представлено Вищій раді правосуддя для подальшого призначення 16 з них членами ВККСУ, тобто про вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України. Жодних припущень, всупереч твердженням слідчого судді, його заява від 16.05.2023 р. не містить. Навпаки, у ній викладено всі необхідні відомості та вагомі обставини про вчинення злочинів, на підставі яких детектив міг сформувати короткий виклад обставин для внесення відомостей до ЄРДР. Втім, слідчий суддя не дослідив належним чином обставини, викладені у скарзі, та дійшов хибного висновку про те, що його заява не містить необхідних відомостей, достатніх для внесення їх до ЄРДР, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
В судове засідання ОСОБА_6 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явився. 31.05.2023 року засобами електронного зв'язку подав клопотання про розгляд його апеляційної скарги за його відсутності (а.с. 47).
Представник НАБУ та прокурор САП, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення судового засідання не звертались.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не є обов'язковою. Враховуючи, що вищевказані учасники належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 16.05.2023 року ОСОБА_6 направив до НАБУ заяву про вчинення корупційних кримінальних правопорушень під час визначення кандидатів на посади членів ВККСУ, у якій зазначив, що 32 кандидати на посади членів ВККСУ через адвокатське об'єднання «Ілляшев та Партнери» та Голову Верховного Суду ОСОБА_7 запропонували та надали голові та членам Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ, зокрема ОСОБА_8 , який є суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та ОСОБА_9 , а останні прийняли пропозицію та отримали неправомірну вигоду у розмірі близько 1,7 млн. грн, внаслідок чого рішенням Комісії від 15.03.2023 р. названих кандидатів внесено до переліку кандидатів на посади членів ВККСУ, який представлено Вищій раді правосуддя для подальшого призначення 16 з них членами ВККСУ, тобто про вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України. Оскільки відомості за його заявою до ЄРДР не внесено, 24.05.2023 року він звернувся до слідчого судді зі скаргою.
За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки заява ОСОБА_6 про вчинення злочину не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, натомість, має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя також зазначив, що посилання ОСОБА_6 на те, що кандидатами на посади членів ВККСУ запропоновано та надано членам Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ, Голові та іншим суддям Верховного Суду неправомірну вигоду, а останніми прийнято пропозицію та отримано неправомірну вигоду у розмірі близько 1,7 млн. грн, є лише його припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення. Відтак, на переконання слідчого судді, відомостей, наведених скаржником у поданій ним заяві про вчинення злочину, недостатньо для внесення до ЄРДР.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте, така спрощена процедура не означає, що критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР взагалі відсутні. Її спрощеність полягає у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, натомість, необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння, тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Зазначене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 р. у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 р. у справі № 556/450/18, зокрема про те, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
При цьому, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення за КК України, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 р. (зі змінами).
Відповідно до п. 1 розділу 2 зазначеного Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про його вчинення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування.
Відтак, за наявності у заяві чи повідомленні об'єктивних даних (а не суто гіпотетичних чи уявних), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, вони повинні бути внесені до ЄРДР.
Водночас, якщо заявник таких даних не наводить, його заява не може вважатися такою, що підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРДР. Тобто, навіть якщо заявник стверджує про наявність ознак злочину та певну його кваліфікацію, це не означає, що подія злочину мала місце насправді та що склад кримінального правопорушення наявний, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Колегія суддів зауважує, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення злочину, останній стверджує, що під час визначення кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було вчинено ряд корупційних кримінальних правопорушень. Зокрема, 32 кандидати на посади членів ВККС через адвокатське об'єднання «Ілляшев та Партнери» та Голову Верховного Суду ОСОБА_7 запропонували та надали голові та членам Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ - зокрема, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а останні, в тому числі Голова та інші судді Верховного Суду, прийняли пропозицію та отримали неправомірну вигоду у розмірі близько 1,7 млн. грн., внаслідок чого рішенням Комісії від 15.03.2023 р. названих кандидатів внесено до переліку кандидатів на посаду членів ВККСУ, який представлено ВРП для подальшого призначення 16 з них членами ВККСУ, тобто про вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України.
Надаючи оцінку вказаним доводам в контексті висновків оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що посилання скаржника на те, що кандидатами на посади членів ВККСУ запропоновано та надано членам Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ, Голові та іншим суддям Верховного Суду, а останніми прийнято пропозицію та отримано неправомірну вигоду у розмірі близько 1,7 млн. грн., є лише його припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних об'єктивних обставин, які прямо чи опосередковано могли б свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, колегія суддів погоджується з тим, що у особи, яка подає заяву про злочин, дійсно відсутній обов'язок наводити у ній всі фактичні обставини певного злочину, оскільки забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, зокрема доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження. Водночас, як вже зазначалось вище, до ЄРДР вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії незалежно від наявності таких ознак.
У цьому контексті колегія суддів наголошує, що саме лише посилання у тексті заяви про вчинення злочину на конкретну статтю Особливої частини КК України, яка за критерієм кваліфікації злочину відповідає умовам предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, автоматично не визначає належність скарги до предметної підсудності вказаного суду, оскільки в цілях перевірки скарги на прийнятність слідчий суддя (суд) аналізує заяву про вчинення злочину на предмет наявності в ній саме відомостей про вчинення злочину, а не формального зазначення у ній лише певного номеру статті КК України.
Втім, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, окрім розміру неправомірної вигоди, зокрема близько 1,7 млн. грн., остання не містить жодних конкретних відомостей, які б вказували на можливе прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовими особами, зазначеними у заяві, а також відомостей щодо пропозиції, обіцянки або надання голові та членам Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ 32-ма кандидатами на посади членів ВККСУ неправомірної вигоди через адвокатське об'єднання «Ілляшев та Партнери» та Голову Верховного Суду ОСОБА_7 .
Натомість, викладені у заяві відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України, є лише припущенням заявника та не містять достатніх даних для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки досудове розслідування розпочинається лише на підставі конкретних фактів, які свідчать про вчинення злочину.
Колегія суддів також зауважує, що обов'язковими складовими події кримінального правопорушення є відомості про місце та час його вчинення. Що ж стосується злочинів за ст. 368 та ст. 369 КК України, фіксації підлягає сама подія злочину, як підстава для притягнення особи до відповідальності.
Отже, на підтвердження викладених у заяві ОСОБА_6 обставин про можливу причетність Голови Верховного Суду ОСОБА_7 , голови Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ ОСОБА_8 та її члена ОСОБА_9 до описаних корупційних діянь заявником мають бути вказані та детально описані обставини існування таких фактів (час та місце зустрічей, предмет неправомірної вигоди та спосіб його передачі (реалізації), свідки цієї події тощо). Натомість, у своїй заяві він висуває загальне припущення про можливе існування певних обставин та загальну можливість вчинення відповідних дій певними особами, зокрема Головою Верховного Суду та членами Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККСУ, ґрунтуючись лише на суб'єктивному уявленні щодо здійснення останніми своїх повноважень та їх впливу на стан речей в країні.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що такі припущення ОСОБА_6 не можуть бути підставою для початку досудового розслідування, оскільки не містять вагомих обставин, які б свідчили про дійсне вчинення вказаних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не наведено конкретних відомостей, за якими можна визначити наявність обов'язкових елементів складу злочину за ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України, а тому безумовний обов'язок органу досудового розслідування у реєстрації такої заяви не виникає.
Інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити зміст та предмет заяви ОСОБА_6 про вчинення злочину від 16.05.2023 р., поданої ним до НАБУ, в апеляційній скарзі не наведено. Відповідно, висновок оскаржуваної ухвали про відсутність у цій заяві відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України, та, як наслідок, про відсутність підстав для внесення таких відомостей до ЄРДР, є обґрунтованим.
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Колегія суддів за результатами апеляційного розгляду встановила, що апеляційна скарга містить загальне посилання на незаконність оскаржуваної ухвали. Натомість, оскаржувана ухвала є достатньо вмотивованою та відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 370, 372 КПК України.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановлено порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2023 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4