ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8427/23
провадження № 1-кп/753/1501/23
"06" червня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023100020001334, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Октябрське Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл., громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, неофіційно працюючого різноробочим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимого: 08.08.2011 року Новоукраїнським судом Кіровоградстької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки; 01.12.2011 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі; 09.04.2015 року звільнений умовно - достроково з місць позбавлення волі, невідбутий строк - 1 рік 7 місяців 4 дні; 19.01.2017 року Чернігівським районним судом Запорізької області, з урахуванням ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 01.08.2017 року, за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, 28.03.2018 року звільнений умовно-достроково з місць позбавлення волі, невідбутий строк - 1 місяць 28 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений спосіб придбав гранату іноземного виробництва «DM 51 А2», яку помістив до правої кишені куртки, чим умисно, незаконно придбав та став зберігати та носити при собі бойовий припас, без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, 08.04.2023 року приблизно о 02 год. 13 хв., ОСОБА_5 прибув за адресою: м. Київ, вул. 192-А Садова, у будівельний вагончик до своїх знайомих, та тримаючи у руці гранату іноземного виробництва «DM 51 А2» сказав, що граната бойова і може підірватись.
08.04.2023 року о 02 год. 46 хв., за адресою: м. Київ, вул. Завальна, 1-А, працівниками поліції був затриманий ОСОБА_5 , у якого в ході особистого обшуку, з правої кишені куртки, в яку останній був одягнутий вилучено промислово - виготовлену ручну гранату «DM 51» з оборонним кожухом з готовими осколками, що відноситься до вибухових пристроїв та бойових припасів, яку ОСОБА_5 , умисно, незаконно придбав, зберігав та носив без відповідного дозволу.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду показав, що дійсно, він в ніч з 07 квітня на 08 квітня 2023 року у комендантську годину, пішов до свого знайомого у гості, де останній дав йому гранату. Він сховав гранату у праву кишеню куртки та побіг до своїх знайомих на вул. Садову у будівельний вагончик та показавши їм гранату сказав, що вона бойова і може вибухнути. Просив врахувати, що він навіть обмотав чеку гранати ізоляційною стрічкою, щоб убезпечити всіх від вибуху. Коли приїхав наряд поліції, який викликали його знайомі, він відразу повідомив останнім про гранату та добровільно видав її. Просив врахувати, що він розгубився, коли знайомий дав йому гранату, оскільки вони перебували на 10 поверсі, вказав, що належні висновки зробив і в подальшому не допустить протиправної поведінки.
Обмежившись у судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження щодо визнання фактичних обставин, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_6 у незаконному придбанні, зберіганні та носінні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України.
Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях зазначив що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним» («Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року). У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, а також те, що тяжких наслідків не настало, відношення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав у повному обсязі, піддав свою поведінку осуду.
Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який негативних характеристик не має, неофіційно працює, на спеціальних обліках не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, повне визнання вини, а також активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, оскільки він самостійно та добровільно розповів про обставини вчиненого, і саме вказана позиція обвинуваченого забезпечила виконання таких завдань кримінального провадження як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд.
Крім того, незважаючи на те, що обвинувачений вчинив новий умисний злочин при наявності непогашеної судимості за вчинення умисного злочину, суд, на підставі положень ч. 2 ст. 67 КК України, вважає за можливе не визнати обставиною, що обтяжує покарання, рецидив злочинів, враховуючи те, що вчинені злочини є різні за характером, посягають на різні охоронювані законом суспільні відносини, та, на думку суду, в даному випадку зв'язок між рецидивом та характером вчиненого злочину відсутній. Крім того, в обвинувальному акті відсутнє посилання на таку обставину, що обтяжкує покарання, як рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених санкцією частини статті, не вбачаючи підстав для призначення іншого розміру чи виду покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та суспільну небезпечність скоєного, конкретні обставини справи та характер злочинного діяння, з огляду на особу винного, його молодий вік, те, що останній працює, наявності по справі обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який запевнив у тому, що він повністю зрозумів неприпустимість незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами і зробив для себе належні висновки, а також позицію прокурора, який зазначив, що на думку сторони обвинувачення ОСОБА_5 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання волі, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку, але в максимальних межах, та покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На тверде переконання суду, призначення покарання без звільнення від його відбування з випробуванням вказуватиме, що саме у цій ситуації та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося би, як грубо непропорційне (діяння та покарання), і як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, свідчило про жорстоке поводження, тобто суперечило положенням статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_5 .
Питання речових доказів підлягає вирішенню на підставі положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки відповідно до ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (командира військової частини);
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації (командира військової частини) про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (командира військової частини).
В разі скасування звільнення від відбування покарання зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 08.04.2023 року по 06.06.2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили скасувати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з-під варти в залі суду негайно.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у даному кримінальному провадженні в розмірі 3824 грн. 00 коп.
Речові докази по справі, а саме: особисті речі та мобільний телефон, що знаходяться у спеціальному пакеті WAR 1239716, який передано на зберігання у камеру схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 3007767) - повернути ОСОБА_5 .
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя