ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9300/23
провадження № 2/753/5201/23
про залишення позовної заяви без руху
"07" червня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У червні 2023 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, останнім не зазначено про співмірність розміру заборгованості за договором позики з дійсною вартістю предмета іпотеки на час звернення з позовом до суду, а також не зазначено докази про дійсну вартість предмету іпотеки станом на день звернення до суду із позовом.
Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі №6-61цс15, при зверненні стягнення на предмет іпотеки необхідно зазначати не лише загальний розмір заборгованості, а й усі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Верховний Суд України неодноразово у своїх постановах, зокрема №6-61цс15 від 27.05.2015 та №6-1935цс15 від 07.10.2015 дійшов правового висновку про неправомірність задоволення судом позову банку про звернення стягнення боргу на предмет іпотеки без визначення ціни позову, яка не була зазначена у тексті позовної заяви, а з визначенням ціни позову на стадії реалізації предмета іпотеки.
Положеннями Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, в тому числі, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Виходячи із змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг, тощо, аналізу норм статей 38,39 Закону України «Про іпотеку», ВСУ прийшов правового висновку, що у розумінні норми ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.
Тобто, ціна предмета іпотеки встановлюється, за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Очевидно, визначення ціни здійснюється на стадії поза межами процедури реалізації предмету іпотеки та судового розгляду, а саме: етапі підготовки позовної заяви, та із зазначенням ціни, як формули грошового вираження майна, в тексті позовної заяви.
У разі, якщо на момент пред'явлення позову встановити вартість майна, на яке звертається стягнення на предмет іпотеки, неможливо, що суперечить вимогам закону, позивачу необхідно надати суду оцінку вартості предмета іпотеки або надати докази неможливості проведення такої оцінки інакше, ніж на підставі ухвали суду.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Положеннями ч.1 ст. 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Таким чином, позивачу потрібно подати до суду позовну заяву у новій редакції у якій вказати вартість предмету іпотеки станом на день звернення із позовом до суду в грошовій одиниці України та надати докази в підтвердження такої вартості. Також позивачу потрібно подати до суду копію позовної заяви у новій редакції з докази в підтвердження вартості предмету іпотеки для відповідача у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420,00 грн.).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відтак, судовий збір має бути сплачено з врахувуанням ціни позову, визначеної з дотриманням вимог ч.1 ст. 192 ЦК України.
З огляду на викладене, вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Комаревцева Л.В.