ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4060/22
провадження № 1-кп/753/782/23
"16" березня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020000074 від 09.01.2022 року за звинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Переяслав-Хмельницького Київської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, яка незаміжня, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_3 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
16 березня 2023 року, на підставі зазначеної ухвали суду обвинувачену ОСОБА_3 затримано та доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що надають право суду на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, й вказані обставини можуть спонукати обвинувачену до втечі з метою уникнення покарання, адже ОСОБА_3 , отримувавши повістки про виклик до суду, довгий час в судові засідання не з'являвся та поважних причин своєї неявки не повідомила.
Обвинувачена та захисник просили обрати менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені в обвинувальному акті обставини мали місце, а ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_3 знає про тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання її винуватою у даному злочині, обізнана в мірі покарання та усвідомлює, що за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного із позбавленням волі може привести до того, що перебування на волі обвинувачена, який, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, надасть можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду та використати ситуацію, яка склалась у країні, на власну користь, а саме те, що на даний час військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Крім того, прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків, оскільки з огляду на встановлені на час розгляду клопотання обставини вчинення злочину, отримання показання свідків безпосередньо судом є суттєво важливим для кримінального провадження. Тому, ризик незаконного впливу на свідків має достатній ступінь ймовірності.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується зокрема тим, що обвинувачена офіційно не працевлаштована, не мають постійного джерела доходів, підозрюється у вчинені злочину з корисливих мотивів, раніше засуджена за злочини у сфері обігу наркотиків.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991 року).
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Ураховуючи наявність у обвинуваченої ОСОБА_3 судимості за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, а також те, що за вказані діяння законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, до останньої може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 цієї статті, що є підставою для застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду й розуміння наслідків покарання може вплинути на зміну її процесуальної поведінки.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачена може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, й вказані обставини можуть спонукати обвинувачену до переховування від суду з метою уникнення покарання, офіційно не працевлаштована, не заміжня, а також те, що ОСОБА_6 була затримана в ході розшукових заходів.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченої в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, відсутні.
Практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним у цьому кримінальному провадженні.
Тримання під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих ст. 194 даного Кодексу, тобто утримання під вартою відповідає критерію розумності.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на обвинувачену обов'язків.
Щодо питання уникнення наявних ризиків шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням особи під вартою, то у світлі факторів пов'язаних з особою обвинуваченої, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, суд, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Позиція обвинуваченої та її захисника щодо застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, жодним чином вказані висновки не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 176-178, 182, 183, 186, 193-197,206, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюзадовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.05.2023 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику та направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.