04.09.06
Справа №АС12/116-06.
За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми
до Попівського експериментального заводу, Конотопський район
про стягнення 4556 грн. 67 коп.
СУДДЯ КІЯШКО В.І.
Представники сторін:
Від позивача Марченко О.М.
Від відповідача не з'явився
За участю секретаря судового засідання Моїсеєнко Т.М.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 4556 грн. 67 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих в кількості 1-го нествореного робочого місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому згідно ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік -у кількості 1 робочого місця.
Згідно звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2005 році склала 30 чоловік, встановлено норматив створення робочих місць для працевлаштування 1-го інваліда, фактично у 2005р. згідно даних відповідачем звітів підприємством відповідача створено 0 робочих місця для працевлаштування інвалідів.
Ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями., передбачає, що підприємства, на яких працює інвалідів менше, ніж передбачено нормативом зобов'язані щорічно відраховувати до відділення фонду України соціального захисту інвалідів. Розмір відрахувань визначається середньорічною заробітною платою на відповідному робочому місці за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
За не створення 1-го робочого місця відповідач повинен перерахувати позивачеві кошти, у розмірі середньорічної заробітної плати на підприємстві. Середньорічна заробітна плата за спірний період складала 4556 грн. 67 коп. Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачеві 4556 грн. 67 коп.
Факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком заборгованості за нестворені у 2005р. робочі місця для працевлаштування інвалідів, звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік. та іншими документами.
Оскільки відповідач не подав доказів сплати 4556 грн. 67 коп. боргу, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Попівського експериментального заводу (41600, Сумська обл., Конотопський район, с. Попівка, вул.. Братів Ковтунів, 1, код 00375220) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40030, м. Суми, вул. Горького, 2, код 23636315) 4556 грн. 67 коп. заборгованості.
3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
СУДДЯ В. І. КІЯШКО