Справа № 477/622/23
Провадження № 3/477/674/23
01 червня 2023 рокум. Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , пенсіонер,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
24 квітня 2023 року на адресу суду надійшла справа про адміністративне правопорушення № 477/622/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 13 березня 2023 року, серії ВАБ № 750329, 13.03.2023 року о 19:30 годині ОСОБА_1 знаходячись за місцем проживання, а саме в АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї свівмешканки ОСОБА_2 сварку, висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була присутня при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, та була повідомлена про розгляд справи Жовтневим районним судом Миколаївської області.
Відповідно до статті 268 КУпАП присутність особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, а саме: рапорт чергового старшого інспектора відділення поліції №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 13 березня 2023 року, відповідно до якого, на номер 102 надійшло повідомлення про те, що 13.03.2023р. о 19:33 год. за адресою: АДРЕСА_1 чоловік б'є. Заявник ОСОБА_3 ; заяву ОСОБА_2 до ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області про прийняття відповідних заходів до співмешканця ОСОБА_1 , який вчинив сварку в результаті якої висловлювався нецензурною лайкою, морально ображав та застосував силу; письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких вона зазначила, що за місце проживання до неї підійшов співмешканець штовхнув її в результаті чого вона впала на землю та отримала травму; письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких вона зазначила, що проходила повз подвір'я за адресою АДРЕСА_1 та побачила конфлікт сусідів після чого викликала поліцію; письмові пояснення ОСОБА_4 відповідно до яких він пояснив, що між ним та співмешканкою ОСОБА_2 у них виникла сварка на побутовому рівні; тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника від 13.03.2023 року відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника, а саме: зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи та заборона будь-яким способом контактувати з постраждалою особо у період з 13.03.2023р. по 23.03.2023р.; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13.03.2023 р. відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу визначено рівень небезпеки як низький.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність повторюваності; системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Систематичність як ознака злочину домашнього насильства визначається як вчинення трьох або більше діянь, які пов'язані однаковими або подібними об'єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.
З огляду на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19 (провадження № 61-13514св19) факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту між подружжям та не підтверджує факту вчинення особою, яка притягується до відповідальності, домашнього насильства.
Матеріали справи не містять доказів системності вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності домашнього насильства щодо потерпілої, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства визначено низький рівень небезпеки.
Отже, докази, які підтверджують вчинення дій, передбачених диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 , суду не надані.
Згідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В зв'язку з чим суд дійшов до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного порушення, передбаченого частиною 1 статтею 173-2 КУпАП, оскільки доказів, які підтверджують вчинення ним домашнього насилля психологічного характеру суду не надані.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП,
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Жовтневий районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова