Справа № 640/632/21 Головуючий у І інстанції - Вєкуа Н.Г.,
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
06 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студентські мережі» до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Студентські мережі» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №230196 від 22.12.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в межах спірних правовідносин, оскільки автомобільний транспорт марки «DAF», номерний знак НОМЕР_1 перебував у оренді ТОВ «АВТОІННОВАЦІЯ ГРУПП», згідно договору оренди від 01.11.2019, а тому відсутні правові підстави для застосування до позивача вказаного штрафу. Крім того, зазначає, що відповідачем неналежно здійснено габаритно-ваговий контроль.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Студентські мережі» не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в межах спірних правовідносин, а тому правові підстави для застосування до нього штрафу відсутні.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Свої доводи обґрунтовує тим, що по-перше, судом не було враховано ненадання водієм працівникам Укртрансбезпеки будь-яких документів, що підтверджують наявність права користування автомобільним транспортом марки «DAF», номерний знак НОМЕР_1 , по-друге, суд залишив поза увагою відсутність у водія тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб як документу, що підтверджує передачу останнього у тимчасове законне користування.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 22.10.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області відповідно до направлення на перевірку № 011286 від 16.10.2020 на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Співробітниками Управління Укртрансбезпеки був зупинений транспортний засіб марки «DAF», номерний знак НОМЕР_1 . За результатами габаритно-вагового контролю зазначеного транспортного засобу було встановлено навантаження на здвоєну вісь 25,45 т, при нормативно допустимому 16 т, що підтверджується довідкою про здійснення габаритно-вагового контролю від 22.10.2020.
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 038298 від 22.10.2020.
Повідомленням від 17.12.2020 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 22.12.2020, яке було отримано позивачем 18.12.2020.
Не погоджуючись із винесеним актом і довідкою, позивачем були надані письмові пояснення, які були отримані відповідачем 28.12.2020.
За результатами розгляду справи, відповідачем було винесено постанову №230196 від 22.12.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000, 00 грн.
Вважаючи постанову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Приписами пункту 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку №1567).
За правилами п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених ст.ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Колегія суддів звертає увагу, що спірним у цій справі є те, що останній не вважає себе автомобільним перевізником.
У свою чергу, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про те, що передача ТОВ «Студентські мережі» на законних підставах транспортного засобу ТОВ «АВТОІННОВАЦІЯ ГРУПП», яке здійснювало вантажні перевезення, свідчить, що позивач не є автомобільним перевізником, а відтак не може відповідати за виявлене навантаження на здвоєну вісь 25,45 т, при нормативно допустимому 16 т, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (далі - Інструкція), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 804/8740/16, вирішуючи питання про застосування згаданого вище пункту Інструкції, сформулював наступний висновок: «Попри те, що наведені положення п. 6.3 Інструкції № 379 та п. 16 Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ. Тому, з огляду на наведене, правове регулювання та в аспекті спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність спірних постанов в цій частині.».
Таким чином, власник транспортного засобу в разі тимчасової передачі права користування ним іншій особі зобов'язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення пасажирів, зобов'язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах ним використовується такий транспортний засіб (договір оренди та/або тимчасовий реєстраційний талон).
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, однак було залишено поза увагою судом першої інстанції, будь-яких документів на підтвердження того, що транспортний засіб DAF, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , дійсно був переданий позивачем у встановленому порядку в користування ТОВ «АВТОІННОВАЦІЯ ГРУПП» на час проведення рейдової перевірки водієм посадовим особам Укртрансбезпеки надано не було.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи свідчать, що при проведенні перевірки посадовим особам відповідача не надавався відповідний договір оренди транспортного засобу, акт передачі транспортних засобів в оренду та/або тимчасовий реєстраційний талон.
У свою чергу, як було підкреслено вище, приписами ст. 48 Закону № 2344-ІІІ унормовано, що автомобільний перевізник повинен мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
За таких обставин колегія суддів вважає, що під час розгляду матеріалів про порушення законодавства про автомобільний транспорт і вирішенні питання стосовно того, хто ж має нести відповідальність, відповідачем обґрунтовано виходило з того, що автомобільним перевізником у межах спірних правовідносин є саме ТОВ «Студентські мережі». Відтак висновок суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог є помилковим.
Крім того, позивач в позові зазначає, що відповідачем було порушено габаритно-ваговий контроль, а саме відповідачем не видано довідку результатів здійснення контролю, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, проте дані твердження спростовуються матеріалами справи (а.с. 33-34).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Студентські мережі» до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк