Справа № 640/2568/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
01 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просила суд роз'яснити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 року у справі №640/2568/20 в частині, що стосується виключення «з періоду, за який врахована заробітня плата для обчислення пенсії трудовий стаж з 01.01.1987 по 31.12.1987 та з 01.01.1989 по 31.12.1991», роз'яснивши сторонам чи підлягають вказані періоди виключенню тільки з періоду заробітної плати, взятого для розрахунку пенсії, чи окрім того, ці періоди мають бути також виключені з загального страхового стажу.
В обґрунтування зазначеної заяви позивачка вказала, що сторони по-різному розуміють суть перерахунку пенсії, який має бути проведений на виконання рішення суду, а тому роз'яснення рішення суду забезпечить ефективний захист прав та інтересів позивачки від порушень з боку суб'єкта владних повноважень при виконанні ним рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивачка звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач виключив обрані позивачем періоди не лише з періоду, за який враховується заробітна плата, а із страхового стажу, що не передбачено, на думку апелянта, резолютивною частиною рішення від 16.09.2021 року.
Зазначає, що відмова суду задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення через те, що резолютивна частина рішення суду не допускає неоднозначного тлумачення є надмірно формальним підходом до розгляду заяви.
Від Головного управління ПФУ в м. Києві відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 року, зобов'язано Головне управління ПФУ в м. Києві виключити з періоду, за який врахована заробітна плата для обчислення пенсії трудовий стаж з 01.01.1987 по 31.12.1987 та з 01.01.1989 по 31.12.1991 та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.01.2020 року.
Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення виходив з того, що предметом спору, вирішеного в даній справі, є наявність або відсутність права особи на виключення періодів страхового стажу з періоду, за який враховується заробітна плата. Оскільки судом встановлена наявність такого права, а позивачем виявлено бажання (зроблено вибір) виключити окремі періоди, резолютивною частиною рішення зобов'язано відповідача реалізувати таке право у порядку статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон №1058-IV).
Суд зазначив, що резолютивна частина рішення не допускає неоднозначного тлумачення та викладена за формулюванням, яке застосоване в Законі № 1058 та на який посилалась позивач на підтвердження підстав позову, з огляду на що, заявлене роз'яснення, по суті, є роз'ясненням застосованої норми права, що виходить за межі заявленого та вирішеного предмета спору, не допускається в порядку роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Дослідивши текст резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2021 року, колегія суддів дійшла висновку, що вона є чіткою та зрозумілою, рішення не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння. При цьому, у рішенні зазначені мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов до відповідних висновків, і норми закону, якими керувався суд, приймаючи дане рішення в рамках заявлених позивачем позовних вимог.
За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 року. та не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 1. частини першої статті 315, частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 312, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя О.М.Оксененко