Справа № 214/1716/22
2/214/2194/23
Іменем України
(заочне)
31 травня 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/1716/22 за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення,-
Представники: від позивача - ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,
Представник позивача Морозова О.С., діючи в інтересах АТ «Криворізька теплоцентраль», звернулася до суду з позовною заявою 16 березня 2022 року, в якій просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2021 року в розмірі основного боргу - 22 739 грн. 13 коп., інфляційні втрати - 7 712 грн. 26 коп., 3% річних - 2 284 грн. 59 коп.; стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 2 481 грн. 00 коп.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке зобов'язане здійснювати оплату за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів. На виконання своїх зобов'язань АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , де споживачами послуг є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Хоча й договір про надання послуг з централізованого опалення за вказаною адресою між АТ «Криворізька теплоцентраль» та споживачами укладено не було, однак послуги фактично надавались, останні цими послугами користувались, а тому зобов'язані їх оплатити. Свої зобов'язання з надання послуг з централізованого опалення АТ «Криворізька теплоцентраль» сумлінно виконувало, однак у зв'язку з неналежним виконанням споживачами своїх зобов'язань, за період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2021 року утворилась заборгованість в розмірі 22 739 грн. 13 коп., на яку позивачем нараховано збитки в порядку ст.625 ЦК України, а саме інфляційні втрати - 7 712 грн. 26 коп., 3% річних - 2 284 грн. 59 коп. Оскільки споживачі добровільно заборгованість не погашають, а звернення підприємства з цього приводу ігнорують, тому за захистом майнових інтересів АТ «Криворізька теплоцентраль» представник вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02 травня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.23).
Ухвалою суду від 29 березня 2023 року частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.142-143).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.
Представник позивача - ОСОБА_5 через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, викликалися неодноразово у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом публікацій оголошень на сайті Судова влада відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, повідомлені належним чином, протягом визначеного строку відзив на позов не подали.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідачів, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст.ст.4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За визначенням, наданим у ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові - послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - споживачі житлово-комунальних послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою оформлено на ім'я ОСОБА_1 як власника житлового приміщення. У квартирі значиться зареєстрованим місце проживання ОСОБА_1 - з 18 серпня 1997 року, ОСОБА_2 - з 21 липня 2008 року, ОСОБА_3 - з 21 липня 2008 року. Інші особи за вказаною адресою зареєстрованими не значаться (а.с.8).
З матеріалів нотаріальної справи, витребуваних судом у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбіди Є.М. (а.с.155-168), встановлено, що в рамках виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №2-532/10 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 162 658 грн. 40 коп. було реалізовано предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Реалізація предмета іпотеки проведена шляхом проведення електронних торгів (лот №420879) на підставі протоколу проведення електронних торгів №484229 від 09 червня 2020 року з фіксацією актом державного виконавця від 14 липня 2020 року про реалізацію предмету іпотеки (а.с.157-158). Переможцем торгів став ОСОБА_7 , від імені якого діяв за довіреністю ОСОБА_8 . На підставі поданої представником ОСОБА_7 заяви від 10 серпня 2020 року та зазначених вище документів з електронних торгів, 10 серпня 2020 року приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбіда Є.М. видав на ім'я ОСОБА_7 свідоцтво про право власності.
Таким чином, за останніми даними, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 10 серпня 2020 року є ОСОБА_7 . Відомості про переведення на нього боргу попереднього власника житлового приміщення після набуття квартири у власність в матеріалах справи відсутні.
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачам надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку - нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, та постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Як визначено ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Щомісяця, протягом дії опалювальних сезонів з 2013 року по 2021 рік, позивач нараховував плату за надані послуги з теплопостачання, виходячи із встановлених тарифів та опалювальної площі житлового приміщення - 58,98 кв.м., відсутності пільг, наданої у 2016-2017 р.р. субсидії, однак споживачі кошти за вказані послуги належним чином не сплачували, внаслідок чого станом на 30 листопада 2021 року виникла заборгованість в розмірі 22 739 грн. 13 коп. (а.с.10).
Як слідує з наданого позивачем розрахунку (а.с.10) за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим за адресою: АДРЕСА_1 мали місце платежі: у березні 2016 року - 149 грн. 14 коп., квітні 2021 року - 1000 грн., червні 2021 року - 3000 грн., липні 2021 року - 1000 грн., жовтні 2021 року - 1000 грн., грудні 2021 року - 1046 грн. 98 коп.
Докази звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», зміни їхніх споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим у матеріалах справи відсутні.
У відповідності зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.
Крім того, застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п.3 ч.1 ст.160 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу суд встановив, що заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2021 року розрахована вірно та складає 22 739 грн. 13 коп., що підтверджується доказами у матеріалах справи (а.с.10).
При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір інфляційних втрат - 7 712 грн. 26 коп., 3% річних - 2 284 грн. 59 коп. вважає вірним (а.с.11, 12).
Враховуючи, що відповідно до ст.322 ЦК України тягар утримання майна, у тому числі обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника приміщення та членів його сім'ї, які проживають в цьому приміщенні та є споживачами таких послуг, та з огляду на те, що між відповідачами і позивачем існували фактичні договірні відносини,суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог.
При цьому суд не може погодитись з періодом, за яким позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку. Так, з відповідей з адресно-довідкового органу слідує, що ОСОБА_1 знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 - з 11 жовтня 2020 року у зв'язку з відчуженням майна (а.с.20), ОСОБА_2 (дійсне прізвище - ОСОБА_2 ) - з 16 грудня 2020 року у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання (а.с.21), ОСОБА_3 - з 16 листопада 2021 року у зв'язку з втратою права користування житловим приміщенням з підстав відчуження майна (а.с.22). Відтак, відповідачі несуть солідарно відповідальність у такому порядку: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно - з 01 жовтня 2013 року по 11 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно - в межах періоду з 12 жовтня 2020 року по 16 грудня 2020 року, ОСОБА_3 - з 17 грудня 2020 року по 16 листопада 2021 року. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що відповідачі були споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 після зняття їх з реєстраційного обліку та зміни власника квартири, тому суд не вбачає підстав для покладення на них відповідальності за погашення облікованої заборгованості солідарно в межах усього заявленого в позові періоду. Відтак позовні вимоги в цій частині слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу, наданого позивачем окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог із стягненням заявленого боргу в такому порядку:
-солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно - з 01 жовтня 2013 року по 11 жовтня 2020 року в розмірі основного боргу - 20 875 грн. 98 коп., інфляційні втрати - 7 552 грн. 08 коп., 3% річних - 2 226 грн. 69 коп.;
-солідарно із ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 - в межах періоду з 12 жовтня 2020 року по 16 грудня 2020 року в розмірі основного боргу - 1 863 грн. 15 коп., інфляційні втрати - 79 грн. 37 коп., 3% річних - 27 грн. 53 коп.;
-з ОСОБА_3 - з 17 грудня 2020 року по 16 листопада 2021 року в розмірі 80 грн. 81 коп. інфляційних втрат та 30 грн. 37 коп. 3% річних. Підстави для стягнення основного боргу в межах цього періоду відсутні з огляду на те, що заборгованість погашена за рахунок платежів, що були здійснені у квітні, червні, липні та жовтні 2021 року.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожного окремо, по 827 грн. 00 коп. судового збору на користь АТ «Криворізька теплоцентраль».
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2013 року по 11 жовтня 2020 року в розмірі основного боргу - 20 875 грн. 98 коп., інфляційні втрати - 7552 грн. 08 коп., 3% річних - 2226 грн. 69 коп.
Стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 12 жовтня 2020 року по 16 грудня 2020 року в розмірі основного боргу - 1 863 грн. 15 коп., інфляційні втрати - 79 грн. 37 коп., 3% річних - 27 грн. 53 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 17 грудня 2020 року по 16 листопада 2021 року в розмірі 80 грн. 81 коп. інфляційних втрат та 30 грн. 37 коп. 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожного окремо, на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» по 827 грн. 00 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача (ів), оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем (ами) в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд.1.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 (попереднє прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
На підставі ч.6 ст.259 ЦПК України заочне рішення суду складено 05 червня 2023 року.
Суддя А.В. Ткаченко