Справа № 182/2041/23
Провадження № 3/0182/950/2023
Іменем України
06.06.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П., розглянувши матеріал, який надійшов від ВРПП Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП,-
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. перебуває адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 491061 від 16.04.2023 року, 16.04.2023 року о 20.05 годин в м. Нікополь по вул. Кольцова, водій ОСОБА_1 керував мопедом "Honda Lead" без н/з в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу "Драгер" 6810 № 0592, тест № 1744 від 16.04.2023 року, результат 0,33 %., проба позитивна. Зафіксовано на боді-камеру, ОСОБА_1 від керування мопедом відсторонено.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, вину не визнав, з протоколом категорично не згоден, надав суду письмові пояснення, згідно яких зазначив, що факт керування ним цим т/з жодним чином не підтверджується. Він перебував поруч з домом по вул. Кольцова, що відображено у протоколі. Також, у нього не встановлювались ознаки сп'яніння через що, фактично були відсутні причини для проходження огляду.
Також зазначив, що прилад "Драгер" привезли якісь інші поліцейські, і що це за прилад та у якому він технічному стані йому не відомо. На місці він з поліцією не сперечався, писав пояснення з їх слів, але до лікарні проїхати йому ніхто не пропонував та не зазначав, про наявність такої можливості.
Також йому не були роз'яснені його права, йому ніхто нічого не казав стосовно ніби то наявних у нього ознак сп'яніння, їх жодним чином не встановлювали та не відображали у протоколі.
ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення, зокрема, зазначаючи, що процедура огляду була грубо порушена тому такий огляд має вважатися недійсним, про що прямо вказано в інструкції, якою мають керуватись співробітники поліції.
Дослідивши надані матеріали, вислухавши думку учасників засідання, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП згідно диспозиції цієї статті визначається: керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями п.27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз'яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, доказуванню по цій справі підлягає факт керування транспортним засобом, факт пребування водія транспортного засобу у стані сп'яніння або факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р.; та порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Судом було досліджено протокол та додані до нього документи, доводи учасників судового засідання та лазерний диск із записом, в результаті чого було встановлено наступне.
На підтвердження обставин викладених у протоколі та гіпотетичної винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, надані такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 491061 від 16.04.2023 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зміст якого викладено вище;
- лазерний диск з фрагментами відеозаписів;
- результат приладу "Драгер", тест № 1744;
- акт огляду на стан сп'яніння із застосуванням технічних приладів.
Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стан сп'яніння встановлюють виключно шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення водіїв для огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Суд, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що освідування водія ОСОБА_2 з метою встановлення стану сп'яніння було проведено з порушенням вимог законодавства та суд не може прийняти такий відоезапис як належний доказ, виходячи з наступних підстав.
Першим фрагментом відео фіксує процес спілкування особи з інспектором Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській обслаті та він не містить підтвердження ані факту керування ОСОБА_1 цим т/з чи його руху взагалі, ані факту зупинки співробітниками поліції цього т/з.
На відеозаписі ОСОБА_1 не повідомляють про наявність у нього ознак сп'яніння, останній під час спілкування з поліцейськими, поводить себе адекватно, відповідав на їх запитання, висловлював свою позицію, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Також суд враховує, що відповідно до Наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 року про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлено зазначеною Інструкцією.
Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому взагалі не зазначено, за якими саме ознаками алкогольного сп'яніння співробітники поліції встановили у ОСОБА_1 стан алкогольного сп'яніння. Саме наявність ознак сп'яніння і слугує підставою для запропонування особі пройти огляд за допомогою Алкотестеру Драгер.
За змістом зазначених нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Відповідно повинні бути наявні ознаки алкогольного сп'яніння.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту та чеку-результату Драгера, огляд ОСОБА_1 проведено 16.04.2023 року, з використанням приладу Драгер Алкотест, яким виявлено позитивну пробу 0,33 проміле. Останнє калібрування зазначеного газоаналізатору було проведено ще 14.10.2023 року.
Вважаю, що результат даного газоаналізатору викликає сумніви в його об'єктивності, оскільки відповідно до Інструкції до приладу Драгер, технічне обслуговування приладу, а саме калібрування, повинні здійснюватись кожні шість місяців.
Використаний 16.04.2023 року прилад Драгер Алкотест було застосовано з пропуском шестимісячного рекомендованого інструкцією строку.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Вина особи має бути доведена поза розумним сумнівом. А у відповідності до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Склад правопорушення включає в себе наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Також суд приходить до висновку, що не можуть бути належними та допустимими докази, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, проаналізувавши надані суду матеріали, враховуючи матеріали справи, ґрунтуючись на внутрішніх переконаннях, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП, тому вважаю що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд-
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Суддя: А. П. Чуприна