Справа №173/849/23
Провадження №2-а/173/7/2023
31 травня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
У складі: головуючого - судді Бурхан С.М.
при секретарі - Баранник Ю.П.
позивача - ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
І. Стислий виклад позиції позивача.
31.03.2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6704640 від 19.03.2023 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що 19.03.20223 року він рухаючись у місті Львові по вул. Банківській, в районі будинку 9 по незрозумілим причинам був зупинений працівником поліції, який без пояснень причини зупинки вказав на те, що в нього є ознаки алкогольного сп'яніння. Ним було пройдено огляд на стан сп'яніння та прилад показав 0,0%. Після чого, працівник поліції повідомив його про складання відносно нього постанови. Вважає, що інспектор не дотримуючись норм закону без жодних пояснень та роз'яснень прав, отримавши його документи, склав постанову. До постанови не додано жодних доказів вчинення ним правопорушення. Також у фабулу постанови внесено не правдиву інформацію, оскільки на вказаній у постанові ділянці руху взагалі відсутній знак 3.21 В'їзд заборонено.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
ІІ. Рух справи.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі № 173/849/23, судове засідання призначено на 19.04.2023 року.
19.04.2023 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою відповідача на 15.05.2023 року. Позивачем надіслано клопотання про доручення доказів, а саме відеозапису.
15.05.2023 року розгляд справи відкладено у зв'язку з технічними неполадками, а саме відсутністю можливості проведення відеоконференцзв'язку на 31.05.2023 року.
31.05.2023 року Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав відзив на позовну заяву та просив розглядати справу без участі Відповідача.
ІІІ. Стислий виклад заперечень відповідачів.
Відповідач подав до суду відзив на позов відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що інспектор чітко спостерігав факт допущення Позивачем порушення вимог ПДР, постанова є обґрунтованою, винесеною на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Також вказує, що строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб, у зв'язку з чим відеозапис з відеореєстраторів не був збережений.
ІV. Обставини, встановлені судом при розгляді даної справи.
19.03.2023 року інспектором роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Горгут П.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6704640 від 19.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Суть правопорушення полягає в тому, що 19.03.2023 року о 17:24 м. Львів вул.. Банківська, 9, водій керуючи транспортним засобом BMW 730i з державним номерним знаком НОМЕР_1 та не виконав вимогу знаку 3.21, чим порушив п.8.4.в Правил дорожнього руху України
VІ. Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні даного рішення та застосовані норми права.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за порушення вимог дорожніх знаків.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів). що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків
За правилами ч. 1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
У рішенні від 31.07.2008 року по справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що висновки адміністративних органів, викладені у прийнятих ними рішеннях, не повинні бути довільними, нераціональними та непідтвердженими доказами.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує проти вчинення ним правопорушення. Надав суду відеозапис, відповідно до якого на вказаній у постанові ділянці руху відсутній знак 3.21 «В'їзд заборонено», на який посилається Відповідач у оскаржуваній постанові.
В той же час, відповідач у своєму відзиві ніяк не обґрунтовує законність винесеної постанови, не додає жодного доказу правомірності дій інспектора при її складанні, зазначаючи, що відеозапис не був збережений.
При цьому, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно п. 3) ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Особливості провадження судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст.286 КАС України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваних постанов у справах про адміністративні правопорушення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративних правопорушень, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити адміністративний позов, шляхом скасування рішень суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір, виходячи зі ставки 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У той же час, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 543/775/17, у якій виклала правову позицію щодо розміру ставки судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення.
Так, у вказаній постанові міститься такий висновок: за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду вказала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня складає 2 684, 00 грн.
Таким чином, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Проте, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 139 КАС України необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн., а залишок зайве сплаченого судового збору буде повернутий позивачу у разі подання ним відповідного клопотання згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 72, 77, 242-246 КАС України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6704640 від 19.03.2023 року.
3. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
5. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 31 травня 2023 року.
Суддя С.М.Бурхан