П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1533/23
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,
повний текст судового рішення
складено 06.06.2023, м. Одеса
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Танасогло Т.М..
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію, -
У січні 2023р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ГУ ПФУ в Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 від 21.04.2022р. за №213050028585;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 15.04.2022р..
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням пенсійного органу від 21.04.2022р. за №213050028585 їй було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах.
Позивачка зазначила, що пенсійний орган, відмовляючи їй у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Списку №2, дійшов до висновку про те, що до пільгового стажу позивачки не зараховуються періоди: з 22.04.1992р. по 3.06.1996р. та з 3.02.1998р. по 30.06.2000р. згідно з пільговою довідкою від 15.08.2019р. за №207, оскільки відсутнє підтвердження, що посада «санітарка палатна» та «санітарка супроводу» відносяться до молодшого медичного персоналу, відсутній наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці за посадами «санітарки палатної» та «санітарки супроводу».
Позивачка вважає зазначене рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 від 21.04.2022р. за №213050028585 - незаконним та протиправним, а її право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах - порушеним.
Посилаючись на вказане просила позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 від 21.04.2022р. за №213050028585.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом протиправно відмовлено позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності в останньої пільгового стажу у спірні періоди, оскільки згідно наданих документів та встановлених обставин вказане спростовується та підтверджується наявність такого стажу.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в Херсонській обл., селище Комишини, також вона працювала в Херсонському психоневрологічному будинку-інтернаті.
15.04.2022р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Херсонській області про призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до Списку №2 Постанови КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» за №461 від 24.06.2016р..
До заяви про призначення пенсії позивачкою було долучено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1982р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком по списку №2 від 15.08.2019р. за №202, видану Херсонським психоневрологічним будинком-інтернатом.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, веденням активних бойових дій та тимчасовою окупацією Херсонської області (з 24.02.2022р.) та відповідно до п.4.2 Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності, вказана заява була розглянута ГУ ПФУ в Хмельницькій області.
Так, рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області за №213050028585 від 21.04.2022р. було відмовлено ОСОБА_1 у призначені їй пенсії на пільгових умовах.
Відмовляючи позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Списку №2 пенсійний орган дійшов до висновку про те, що до пільгового стажу позивачки не зараховано періоди: з 22.04.1992р. по 3.06.1996р. та з 3.02.1998р. по 30.06.2000р. згідно з пільговою довідкою від 15.08.2019р. за №202, оскільки відсутнє підтвердження, що посада «санітарка палатна» та «санітарка супроводу» відносяться до молодшого медичного персоналу, відсутній наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці за посадами «санітарки палатної» та «санітарки супроводу».
Позивачка вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними та такими, що порушують її права, звернулася в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного рішення пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п. «а» ст.3 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991р. за №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
При цьому, ст.56 Закону №1788-XII до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. за №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
Положеннями ст.1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За правилами п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 7.07.2014р. №13-1 (надалі - Порядок №22-1).
Положеннями п.1.1 Порядку №22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
За правилами п.2.1 Порядку №22-1, документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993р. за №637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000р.. За бажанням пенсіонера у період до 1 січня 2016р. ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 1 липня 2000р. (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (п.2.23 Порядку №22-1).
У відповідності ст.82 Закону №1788-XII, повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Поряд з цим, правління Пенсійного фонду України прийнято постанову від 16.12.2020р. за №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021р. за №339/35961.
Відповідною постановою внесено зміни у Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005р. за №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005р. за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014р. за №13-1).
Пункт 4.2 Порядку встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 1 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Окрім цього, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993Р за №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкції №58).
У відповідності до п.1.1 «Загальні положення» Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.
Отже, аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, відсутності в трудовій книжці відповідних записів або у разі якщо в ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу враховуються інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у своїй постанові від 6.02.2018р. по справі за №677/277/17.
Також, судова колегія зазначає, що відповідно до п.2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктам 18 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Тобто підтвердження трудового стажу на підставі показів свідків можливо у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання.
Отже, якщо поданих позивачем разом із заявою при призначення пенсії від документів було не достатньо, то відповідач мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку для з'ясування вказаних обставини, повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково, в тому числі запропонувати йому надати інформації щодо щонайменше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Позивач як громадянин України, стаж якого підтверджений трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, має право на відповідний соціальний захист з боку держави.
При цьому держава в особі своїх органів не може відмовляти у виконанні своїх позитивних зобов'язань, в даному випадку у наданні соціального захисту, з формальних підстав.
Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на належне пенсійне забезпечення.
Як вбачається із матеріалів справи, що відмовляючи позивачці в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачкою документів.
Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи сторін, надавши оцінку наданих доказів, судова колегія вважає, що записами трудової в повній мірі підтверджується трудовий стаж позивачки у спірні періоди, натомість пенсійним органом не надано доказів та не заявлено доводів щодо вжиття ним будь-яких заходів для підтвердження стажу роботи позивачки.
Окрім того, надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком по Списку №2 від 15.08.2019р. за №202 містить відповідну інформацію, яка також підтверджує стаж у спірний період.
Що стосується посилань пенсійного органу на те, що відсутні підтвердження, що посада «санітарка палатна» та «санітарка супроводу» відносяться до молодшого медичного персоналу, як на підставу відмови у призначенні позивачці пенсії, то судова колегія зазначає наступне.
У відповідності до п.2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Слід зазначити, що згідно з Постановою КМУ від 11.03.1994р. за №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка була чинною до 16.01.2003р., право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у: 2260000г г) у будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках-інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення: 2260000г Середній медичний персонал; 2260000г Молодший медичний персонал (Розділ XXIV "УСТАНОВИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я І СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ").
Також, відповідно до Постанови КМУ від 16.01.2003р. за №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка була чинною до 3.08.2016р., право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині (позиція 24 Розділу XXIV "ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я ТА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА").
24.06.2016р. КМУ своєю Постановою за №461 затвердив Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та, відповідно, Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою КМУ від 24.06.2016р. за №461 було визнано такою, що втратила чинність, зокрема, Постанову КМУ від 16.01.2003р. за №36.
3.08.2016р. Постанова КМУ від 24.06.2016р. за №461 набрала чинності.
Згідно з положеннями Постанови КМУ від 24.06.2016р. за №461 до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах належить професія молодших спеціалістів з медичною освітою, молодших медичних сестер, молодших медичних сестер з догляду за хворими та сестер-господинь (п.24в підрозділу «Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих» Розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога»).
Як вбачається із наданої Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком по Списку №2 від 15.08.2019р. за №202, позивачка дійсно працювала повний робочий день з 22.04.1992р. по 3.06.1996р. та з 3.02.1998р. по 23.10.2000р. та виконувала роботи по безпосередньому догляду та нагляду за хронічно-психічно хворими підопічними повний робочий день за посадою «санітарка-палатна, санітарка-супроводу», передбаченою Списком №2. В розділі Довідки від 15.08.2019р. №202 «підстава для видачі» зазначено, що первинна атестація робочих місць за умовами праці проводилась у 1997р. - наказ №62-к від 15.07.1997р., Висновок експертизи якості проведення атестації робочих місць №19 від 13.03.2001р.. Послідуюча атестація робочих місць підтверджується наказом «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» за №37-к від 2.07.2000р.. Висновки експертизи якості проведення атестації робочих місць №53 від 12.07.2000р..
При цьому, судова колегія дослідила наявні в матеріалах справи копії наказів за №62-к від 15.07.1997р., Висновок експертизи якості проведення атестації робочих місць №19 від 13.03.2001р. за №37-к від 2.07.2000р., Висновки експертизи якості проведення атестації робочих місць №53 від 12.07.2000р., на підставі яких в подальшому позивачці була видана Довідка від 15.08.2019р. за №202 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком по Списку №2.
Отже, судова колегія вважає, що вказані документи у своїй сукупності засвідчують, що посада молодшої медичної сестри (санітарки палатної, санітарки супроводу), на якій позивач працювала в Комунальному закладі «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат», належить до переліку посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення пенсійного органу про відмову позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
При цьому, судова колегія бере до уваги той факт, що пенсійним органом під час розгляду заяви ОСОБА_1 не було досліджено в повній мірі надані документи, а тому наявні підстави для зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області, як суб'єкта владних повноважень, встановити наявність/відсутність необхідного пільгового стажу позивачки для призначення пенсії, з урахуванням висновків суду щодо спірних періодів та прийняття відповідного рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
Т.М. Танасогло