05 червня 2023 року м. Дніпросправа № 340/4132/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 в адміністративній справі №340/4132/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.04.2022 № 056650007348, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за заявою про призначення пенсії від 05.04.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 05.04.2022 із застосуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 81 та Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 та прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі №360/3611/20-а, відповідно до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05.04.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.04.2022 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав всі необхідні документи, але рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.04.2022 № 056650007348 позивачу протиправно відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на те, що право на пенсію позивач набуде в 50 років з 22.11.2032. Позивач зазначає, що працював на посадах горнорабочого, машиністом підземних установок, прохідником тощо, тобто на посадах, які передбачені Списком № 1, і ці періоди роботи підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи за умови атестації робочих місць. Хоча у рішенні про відмову в призначенні пенсії від 18.04.2022 і не вказано, що не зараховано до пільгового стажу певні періоди роботи, з виданої позивачеві форми РС-право чітко вбачається, що відповідач до пільгового стажу не зарахував ряд періодів трудової діяльності позивача, чим значно зменшив як пільговий, так і страховий стаж. Також позивач вважає, що застосуванню підлягають ст.13, ч.3 ст.14, п. «б» - «г» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ, тому позивач має право на призначення пенсії за віком із вменшенням віку.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 в адміністративній справі №340/4132/22 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції, застосовуючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ від 02.03.2015, та враховуючи здійснений відповідачем обрахунок пільгового стажу за Списком №1, який складає 18 років 08 місяців 28 днів, дійшов висновку про можливе зменшення пенсійного віку позивача шляхом віднімання від пенсійного віку, визначеного ст. 12 Закону № 1788-XII, - 60 років, 18 повних років стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (60-18 = 42), тому за вказаних умов право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 виникне у позивача після досягнення 42 років.
При цьому суд зазначив, що позивач в прохальній частині позову не ставив вимогу про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 27.05.2002 по 02.02.2010, а прийняте рішення щодо відмови у призначенні пенсії мотивоване не відсутністю необхідного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а недосягненням позивачем необхідного пенсійного віку.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Позивач зазначає, що суд не звернув увагу на те, що відповідач при розгляді його заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах мав застосувати постанову Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 №81 та Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, суд також їх не застосував. Крім того, суд, з'ясувавши, що відповідач не зарахував позивачу до пільгового стажу періоди роботи з 27.05.2002 по 02.02.2010, що впливає на право позивача на пільгову пенсію, не вийшов за межі позовних вимог і не зобов'язав відповідача це зробити, чим порушив ч.2 ст.9 КАС України. Позивач вважає, якщо вказаний період з 27.05.2002 по 02.02.2010 додати до вже зарахованого відповідачем періоду пільгового стажу 18 років 08 місяців 28 днів, то він буде складати 26 років 05 місяців 04 дня. Отже, маючи 26 повних років стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, позивач вважає можливим зменшення пенсійного віку шляхом віднімання від пенсійного віку, визначеного ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 60 років 26 повних років стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, внаслідок чого він набуває право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 34 років.
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Відповідач-1 вважає, що позовні вимоги мають бути пред'явлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за місцем реєстрації проживання позивача. По суті позовних вимог відповідач-1 зазначає, що за результатом розгляду документів, поданих позивачем до заяви про призначення пенсії, до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності, тому право на пенсію позивач набуде після досягнення 50-річного віку відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV. Рішення Конституційного суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 не відновлює дію Закону № 1788-XII і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин.
Також, відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, зазначає, що за доданими позивачем документами пенсійним органом зараховані всі періоди, додаткових документів до заяви від 05.04.2022 позивачем не додано. Із апеляційної скарги позивача не вбачається, який саме період роботи є спірним. Також позивач не просив суд зарахувати певні періоди роботи до страхового та пільгового стажу.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.04.2022 (на час звернення виповнилась 39 років) звернувся через ВЕБ-ПОРТАЛ ПФУ із заявою встановленого зразку про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.04.2022 № 056650007348 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з недосягнення пенсійного віку, із посиланням на пункт 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Як вбачається зі змісту вказаного рішення, за результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності.
Страховий стаж позивача становить - 39 років 04 місяці 18 днів, роботи підземні професії за Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 (25) - 18 років 08 місяців 28 днів; роботи підземні провідних професій (20) - 1 рік 10 місяців 13 днів, пільговий стаж по Списку № 1 - 18 років 08 місяців 28 днів.
Право на пенсійну виплату позивач набуде після досягнення 50 років з 22.11.2032.
Відповідно до наявного у справі розрахунку страхового стажу на роботах за Списком № 1, здійсненого при прийнятті рішення від 18.04.2022 № 056650007348, до стажу, що дає право на пенсії на пільгових умовах, зараховані періоди його трудової діяльності, навчання, підтверджені записами у трудовій книжці та виданими позивачу довідками про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, довідками про кількість підземних виходів, спусків в шахту.
Вважаючи означене рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Спірним у цій справі є питання наявності у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах до досягнення ним 50-річного віку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, погодився з відповідачем-1 про відсутність у позивача на час звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 05.04.2022 права на призначення пенсії, зазначивши при цьому з посиланням на положення п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ про можливість зменшення пенсійного віку, у зв'язку з чим дійшов висновку, що право позивача на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 виникне після досягнення 42 років.
Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає таке.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
На час виникнення спірних правовідносин правила призначення пенсій за Списком № 1 регламентуються одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (в редакції Закону № 2148-VIII).
Згідно з пунктом «а» частини першої ст.13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ч.1 ст.14 цього Закону № 1788-ХІІ, яка передбачає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік (ч.2 ст.14 Закону № 1788-ХІІ).
23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII».
У цій справі Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
За змістом пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-ХІІ в редакції, зокрема: п. «а» ч.1 - на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону (ч.3 ст.13).
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону (ч.4 ст.13).
Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (ч.5 ст.13).
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
В свою чергу, за умовами ст.12 цього Закону право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Одночасно, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до абз.1 ст.26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Стосовно періодів роботи, які підлягають включенню до пільгового стажу, судом встановлено таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, на яку посилається відповідач в рішенні про відмову в призначенні пенсії, затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
До цього списку за розділом I «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» віднесені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, яка діяла до 16.01.2003, затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільговий умовах.
До цього Списку віднесені: (10101000) підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень (1010100а) а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, (1010100б) б) Керівники і спеціалісти підземних дільниць, (1010100в) в) керівники шахт, шахтоуправлінь на правах шахт, рудників і копалень.
До затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах віднесені: 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень: 1.1а - а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах; 1.1б - б) керівники та фахівці підземних дільниць; 1.1в -в) керівники шахт, шахтоуправлінь на правах шахт, рудників і копалень.
Як вбачається з матеріалів справи у період з 27.05.2002 по 02.02.2010, який позивач вважає спірним, він працював на шахті ім. Стаханова виробничого об'єднання «Красноармійськвугілля», яка відповідно до наказу Мінпаливенерго України від 04.02.2003 № 48 реорганізована у відокремлений підрозділ шахта ім. Стаханова ДП «Красноармійськвугілля», і в результаті подальшої реорганізації відокремлений підрозділ «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» перейменовано у відокремлений підрозділ «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградквугілля» (історична довідка - а.с.28).
Відомостями трудової книжки позивача, а також довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, копії яких містяться в матеріалах справи, засвідчено, що позивач в період:
з 27.05.2002 по 30.05.2022 - навчався в учбовому пункті;
з 31.05.2002 по 18.08.2002 - учень гірника, гірник з повним робочим днем в шахті;
з 09.12.2002 по 12.12.2002 - навчання в учбовому пункті; (період включений до розрахунку стажу - а.с.112)
з 13.12.2002 по 10.04.2003 - учень гірника, гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті;
з 04.08.2003 по 19.08.2003 - навчання в учбовому пункті;
з 21.08.2003 по 28.10.2004 - гірник підземний, майстер гірничий дільниці РМД;
з 29.11.2004 по 09.12.2004 - навчання за професією;
з 11.12.2004 по 02.12.2005 - майстер гірничий дільниці МДО-5;
з 13.02.2006 по 18.03.2008 - гірник підземний;
з 19.03.2008 по 01.02.2010 - майстер контрольний підземний дільниця ВТК.
Всі вказані періоди включені пенсійним органом до розрахунку пільгового стажу (а.с.112), який за результатами розгляду відповідачем-1 поданих позивачем документів разом із заявою від 05.04.2022 становить 18 років 08 місяців 28 днів, а саме: роботи підземні, професії за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, Списком № 1, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36, в тому числі роботи підземні, провідні професії - 1 рік 10 місяців 14 днів.
Отже, твердження позивача, що період з 27.05.2002 по 02.02.2010 не зарахованій до пільгового стажу є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Відповідно, є помилковими висновки позивача, що загальний період його пільгового стажу буде складати 26 років 05 місяців 04 дня.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суд першої інстанції в своєму рішенні не робив жодного висновку про не зарахування до пільгового стажу позивача вказаного періоду.
Також суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 81 та Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (ч.1 ст.5).
Виключно цим Законом визначаються, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування (ч.2 ст.5).
Відповідно до ст.11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом.
Отже, виходячи з предмету спору у цій справі, обставин, які підлягають дослідженню, наведені вище акти, на які посилається позивач, спірні правовідносини не регулюють, тому застосуванню не підлягають.
Встановлені у справі фактичні обставини свідчать, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
При цьому суть пільгової пенсії полягає в тому, що тоді як відповідно до наведених вище правових норм за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, пільгова пенсія вказаним вище особам призначається після досягнення ними 50 років за наявності законодавчо встановлених умов, однією із яких є стаж на зазначених вище роботах не менше 10 років.
Одночасно законодавець передбачив можливість призначення пільгової пенсії цим особам зі зменшенням пенсійного віку (60 років): чоловікам на 1 рік за кожний повний рік роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. І таке правило діє виключно у випадку, коли працівник не має необхідного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, тобто 10 років, але має не менше половини стажу на зазначених роботах і відповідний страховий стаж.
Умови, за яких пенсія призначається незалежно від віку, передбачені ст.14 Закону №1788-ХІІ, ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV для працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії. Зокрема, для працівників провідних професій на таких роботах умовою є зайнятість на таких роботах не менше 20 років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та певного страхового стажу за кожний повний рік зазначених робіт встановлений пенсійний вік 60 років зменшується на один рік.
В спірному випадку фактичні обставини справи свідчать, що пільговий стаж позивача, визначений відповідачем-1 за результатами розгляду поданих позивачем документів разом із заявою від 05.04.2022, становить 18 років 08 місяців 28 днів, а саме: роботи підземні, професії за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, Списком № 1, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36, із яких роботи підземні, провідних професій, - 1 рік 10 місяців 13 днів.
Отже, оскільки на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою від 05.04.2022 його стаж підземної роботи за провідними професіями складає 1 рік 10 місяців 13 днів, законодавчо визначена умова для призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку не виконується, а вік позивача на час такого звернення - 39 років не дає підстав для застосування ч.2 ст.14 Закону №1788-ХІІ, абз.2 ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV.
Стосовно призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 законодавцем, про що зазначено вище, як п. «а» ч.1 ст.13 Закону № 1788-ХІІ, так і ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV встановлені умови, які не мають розбіжностей у величині показника вікового цензу для чоловіків - 50 років за наявності не менше 10 років на відповідних роботах за Списком №1.
Тобто, для позивача, який в даному випадку має пільговий стаж 18 років 08 місяців 28 днів, умовою для призначення пільгової пенсії є досягнення ним віку 50 років.
Розрахунок позивача про зменшення пенсійного віку, який ґрунтується виключно на арифметичних діях віднімання від пенсійного віку (60 років) 18 повних років стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, є помилковим, таким, що суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки зменшення пенсійного віку в 60 років на 1 рік за кожний повний рік роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці можливо лише у випадку, коли стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці є меншим необхідних 10 років, але більшим його половини.
Позиція позивача в спірному випадку не відповідає суті пільгового призначення пенсії для вищезазначеної категорії осіб, яка полягає в тому, що для цих осіб існує певний встановлений зменшений пенсійний (50 років), за наявності якого і призначається пенсія за віком.
На переконання суду апеляційної інстанції помилкове зазначення в рішенні суду першої інстанції, що право позивача на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 виникне після досягнення 42 років, в даному випадку не впливає на висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії від 18.04.2022 року № 056650007348 в повному обсязі, в тому числі в частині висновку про набуття позивачем права на пенсію в 50 років з 22.11.2032.
Виходячи з наведеного, враховуючи встановлені ст.308 КАС України межі перегляду справи судом апеляційної інстанції і повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення (ст.315 КАС України), суд апеляційної інстанції вважає відсутніми передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 в адміністративній справі №340/4132/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко