06 червня 2023 р. Справа № 520/23635/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Рєзнікової С.С.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 по справі № 520/23635/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ"
до Харківської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови повернуто позивачу.
На зазначене рішення суду 22.12.2022, через систему "Електронний суд", Харківською митницею подано апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 по справі № 520/23635/21 залишено без задоволення. Визнано неповажними зазначені в клопотанні причини пропуску строку звернення Харківської митниці з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 по справі №520/23635/21.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху, шляхом направлення до суду заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 по справі №520/23635/21 з зазначенням причин пропуску відповідного процесуального строку та документів на підтвердження цих обставин; сплати судового збору в розмірі 2724,00 грн. та надання безпосередньо до суду платіжного доручення (квитанції тощо).
Згідно довідки про доставку електронного листа копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху надіслано Харківській митниці та доставлено до електронного кабінету 22.05.2023 о 18:35.
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 01.06.2023.
На адресу Другого апеляційного адміністративного суду від Харківської митниці надійшла заява, в якій заявник просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на подання апеляційної скарги, а також заявник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі, а у випадку відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, заявник посилається на положення ст. ст. 121, 295 КАС України та зазначає, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції по справі №520/23635/21 від 22.02.2022 на адресу відповідача не надходила, а отримана після направлення заяви 19.12.2022. Крім того, відповідач зазначає, що з 24.02.2022 робота митниці була призупинена, у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для її виконання, так і з метою збереження життя працівників.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подане клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення по справі №520/23635/21 ухвалено Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного провадження 22.02.2022. Апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції подана 22.12.2022, через систему "Електронний суд", тобто з порушенням 30 - ти денного строку звернення до суду, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.
Згідно з відомостями, що містяться в довідці Харківського окружного адміністративного суду, копію рішення по справі №520/23635/21 надіслано Харківській митниці та доставлено до електронного кабінету 28.02.2022 о 15:44 (а.с. 59, т. 3).
Відповідно до ч. 5 ст. 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 8 ст. 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з п.п. 15 абз. 2 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку - суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Відповідно до п.п. 15.17 п. 15 абз. 2 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення).
Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - «Закон») підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відтак, з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 18 КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Пунктом 42 частини 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Згідно із підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).
Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний кабінет» - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Аналізуючи наведені вище положення колегія суддів дійшла висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов'язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив'язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.
Отже, з урахуванням наведеного вище та наявною у матеріалах справи довідкою про доставку в електронному вигляді рішення суду першої інстанції від 22.02.2022 у справі №520/23635/21 до Електронного кабінету Харківської митниці 28.02.2022 о 15:44, колегія суддів вважає днем вручення копії рішення суду першої інстанції останньому саме в означену дату.
Крім того, колегія суддів також зазначає, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і по теперішній час.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Колегія суддів також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Зокрема, судом не встановлено обставин, а відповідачем не долучено до клопотання жодних доказів, які свідчили про неможливість відповідача через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Таким чином, вказані позивачем обставини, що призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження суб'єктом владних повноважень більше ніж дев'ять місяців з дати винесення та отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції, виникли в результаті неналежної організації трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов'язку.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску Харківською митницею процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Надаючи правову оцінку доводам клопотання в частині відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених положень вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Виходячи з наведеного, заявлене клопотання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Колегія суддів враховує, що з дати винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (22.02.2022) до звернення відповідача з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги (01.06.2023) у відповідача було достатньо часу для виконання процесуального обов'язку щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, скаржником недоліки поданої апеляційної скарги визначені ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 не виконані у встановлений судом строк, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 по справі № 520/23635/21, наведені Харківською митницею.
У задоволенні клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у задоволенні клопотання Харківської митниці про відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у задоволенні клопотання Харківської митниці про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 по справі № 520/23635/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц