03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 761/44876/21 Головуючий у суді першої інстанції - Юзькова О.Л.
Номер провадження № 22-ц/824/3855/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
31 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Владімірової О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування моральної шкоди,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування моральної шкоди, який мотивував тим, що рішенням Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 травня 2016 року йому було встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та видано посвідчення учасника ліквідації аварії.
Вказував, що 28 листопада 2016 року його було повідомлено про скасування 11 жовтня 2016 року попереднього рішення від 31 травня 2016 року, у зв'язку з чим він був позбавлений, серед іншого, компенсаційних виплат та інших пільг, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з позовом щодо визнання рішення комісії протиправним. Протягом 2017-2020 років він постійно перебував у судових засіданнях, захищаючи свої права. Також був вимушений оскаржувати дії Управління пенсійного Фонду України щодо стягнення надмірно отриманої пенсії за період з 11 жовтня 2016 року по 28 лютого 2017 року.
Викладене призводило до постійних душевних страждань, оскільки позивач розумів, що не може не тільки себе забезпечити, а і прикуту до ліжка матір, а тому був змушений позичати грошові кошти, сподіваючись та очікуючи справедливого рішення суду.
В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2020 року, залишеним без змін Шостим апеляційним адміністративним судом, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних зі встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого органу КМР (КМДА) від 11 жовтня 2016 року, оформленого протоколом № 9, в частині скасування встановленого ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та вилучення посвідчення.
Проте, не зважаючи на остаточні судові рішення та відповідні заяви, компенсація на продукти харчування йому з листопада 2016 року по грудень 2020 року так і не виплачена.
Оскільки Комісія, як дорадчий орган при Київської міської ради (КМДА) і створена при Департаменті соціальної політики, то ОСОБА_1 вважає, що спричинену йому моральну шкоду необхідно стягнути з обох відповідачів.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь солідарно з Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) моральну школу у розмірі 500 000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 50 000 грн.
Стягнуто з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в дохід держави судовий збір у розмірі 227 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом не було з'ясовано факту наявності моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Не з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В свою чергу, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що діями відповідачів йому завдано моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, зокрема, доказів погіршення здоров'я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок дій відповідача. Зокрема, відсутні будь-які докази, які б підтверджували пережитий позивачем психологічний стрес, порушення нормального ходу його життя, дискомфорту, посилення душевних страждань, погіршення психологічного стану здоров'я.
Крім того, позивачем не обґрунтовано розмір моральної шкоди з урахуванням наведених ним обґрунтувань та обставин її завдання, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Апелянт вказує, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не надано жодних змістовних обґрунтувань в чому саме полягає протиправність діянь відповідачів, якими саме діями завдано моральну шкоду позивачу, та відсутні належні докази заподіяння моральної шкоди.
Враховуючи викладене, Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
03 березня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), у якому вказує, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують протиправність дій чи бездіяльності відповідачів у справі, і як наслідок, це не знайшло відображення у рішенні суду першої інстанції.
Вважаючи вимоги позивача необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) у відзиві просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При апеляційному розгляді справи представник Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вітренко А.П. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Представник Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Нестерова К.Ю. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі поданій Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до Департаменту соціальної політики КМДА з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лукацька Л.Г. заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилається апелянт, не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків, викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства. При цьому звернули увагу суду апеляційної інстанції, що в порядку адміністративного судочинства уже було встановлено неправомірність дій відповідача у справі, а тому вважають, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення моральної шкоди на користь позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися на розгляд вказаної справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді вказаної справи встановив, що рішенням Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 31 травня 2016 року (протокол № 5) ОСОБА_1 встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 .
11 жовтня 2016 року рішенням Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (протокол № 9) попереднє рішення про встановлення позивачу статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС скасовано.
Зазначені обставини не оспорюються представником Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
16 червня 2020 року Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено рішення, яким задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних зі встановлення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого органу КМР (КМДА) від 11 жовтня 2016 року, оформленого протоколом № 9 у частині скасування встановленого позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та вилучення посвідчення з повідомленням органів виконавчої влади.
При цьому суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням приписів законодавства України з метою належного захисту прав позивача.
Не заперечувалась в судовому засіданні представником відповідача та обставина, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2020 року набрало законної сили.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наявне судового рішення, яке набрало законної сили щодо визнання протиправними рішення Комісії та його скасування, що в силу положень ст.ст. 23, 1167,1174 ЦК України дає підстави вважати, що позивачу спричинено моральну шкоду діями Комісії.
Покладаючи на Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальність за спричинення моральної шкоди позивачу у розмірі 50 000 грн, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що саме при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) утворена Комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановлення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішенням якої було порушено права позивача.
В іншій частині позовних вимог в тому числі до відповідача у справі - Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) суд в задоволенні позовних вимог відмовив.
Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог не відповідає з огляду на наступне.
Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
За приписами п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи грошові кошти на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди дійшов висновку, що саме з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вони підлягають до стягнення, оскільки при ньому утворена Комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановлення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішенням якої було порушено права позивача. Однак, вказаний висновок суду першої інстанції не обґрунтований належним чином в частині зазначення доказів, зокрема, щодо того, що саме Департамент як юридична особа несе цивільно-правову відповідальність за дії (в тому числі визнанні протиправними) вище вказаної комісії.
Крім того, суд першої інстанції посилаючись на преюдиційність рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2020 року в адміністративній справі №754/6586/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії не звернув увагу на те, що зазначеним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних зі встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого органу КМР (КМДА) від 11.10.2016 року, оформленого протоколом № 9, у частині скасування встановленого позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та вилучення посвідчення з повідомленням органів виконавчої влади. Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації при розгляді вказаної адміністративної справи був третьою особою, а не відповідачем.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року вищезазначене рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2020 року в адміністративній справі №754/6586/17 залишено без змін, а подана третьою особою - Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) апеляційна скарга залишена без задоволення.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Так, із матеріалів справи вбачається, що - Комісія для розгляду питань, пов'язаних зі встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дії якої були визнанні у судовому порядку протиправними, створена при Київській міській державній адміністрації, про що зазначено в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року в адміністративній справі №754/6586/17.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №551 від 11 липня 2018 року «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» саме на Київську міську державну адміністрацію покладався обов'язок утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення.
Доказів того, що вказана комісія була утворена саме при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і перебуває у його відданні (підпорядкуванні) матеріали справи не містять.
З урахуванням вище викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що позивачем не наведено належних та допустимих доказів, що саме дії відповідача у справі - Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як юридичною особою, чи його працівниками була заподіяна шкода позивачу у справі.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що судом першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації - як виконавчого органу Київської міської ради відмовлено і рішення суду в цій частині позивачем не оскаржувалося.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, суд першої інстанції помилково поклав відповідальність за заподіяну шкоду на юридичну особу - Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) дії якої не визнавалися у судовому порядку протиправними.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2023 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв