Справа № 11-сс/824/2780/2023 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
30 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.06.2023, із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, підозрюваний подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчий суддя прийняв незаконне та передчасне рішення, в основу якого покладені неналежні та недопустимі докази.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, в провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022102040000048 від 22.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України.
11.04.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
13.04.2023 старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зміг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року клопотання старшого слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.06.2023, із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробила сторона обвинувачення стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_11 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання старшого слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу, відтак доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді є недоведеними.
Відтак ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 179, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 407, 422 КК України колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.06.2023, із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4