05 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/2639/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області (далі - відповідач, ТУ ССО у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період служби з 02.03.2021 по 06.12.2022 (з урахуванням раніше виплачених сум) шляхом визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Законом України №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, затверджених Постановою №289;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період служби з 02.03.2021 по 06.12.2022 (з урахуванням раніше виплачених сум) шляхом визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Законом України №1928-ІХ « Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, затверджених Постановою №289;
зобов'язання виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за період служби з 02.03.2021 по 06.12.2022 (додаток 4) шляхом визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, затверджених Постановою №289.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні позивача зі служби проведено розрахунок та здійснено виплату грошового забезпечення за період служби з 02.03.2021 по 06.12.2022 відповідно до Постанови №289, шляхом визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених Постановою №289, та була видана та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідка від 06.12.2022 за № 34/6-73 про грошове забезпечення, з якого їй нараховано пенсію та в якій зазначено, що її посадовий оклад протягом служби становив незмінно - 7890,00 грн до наказу Служби судової охорони від 09.06.2020 №234 «Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач вважає, що розмір посадового окладу і окладу за спеціальним званням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія, за період служби з 02.03.2021 по 06.12.2022 обраховувались і виплачувались їй не вірно, оскільки вони були визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.24).
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019 №289 (далі - Постанова №289), затверджені схема посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, схема тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, розміри надбавок за стаж служби співробітників Служби судової охорони. Крім того, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою. Тобто, конкретно зазначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2018. Станом на день подачі позову постанова є чинна, будь-які зміни до неї не вносились. З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.27-29).
У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.31-34).
Інші заяви по суті спору від сторін не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в ТУ ССО у Волинській області з 02.03.2021 по 06.12.2022, що підтверджується наказами відповідача по особовому складу від 02.03.2021 №64о/с та від 22.11.2022 №494о/с відповідно (а.с.14, 17).
28.01.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період служби з 02.03.2021 по 06.12.2022 (з урахуванням раніше виплачених сум) шляхом визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Законом України №1928-ІХ « Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, затверджених Постановою №289; вважати довідку про її грошове забезпечення за №34/6-73 від 06.12.2022 недійсною; виготовити і направити їй та ГУ ПФУ у Волинській області оновлену довідку про розмір її грошового забезпечення для здійснення перерахунку її пенсії (а.с.10-11).
Листом від 13.02.2023 №34.06-144 відповідач повідомив позивача, що оскільки Постановою №289 чітко визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2018 року, і нарахування грошового забезпечення проводилось у відповідності до чинного законодавства, здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 02.03.2021 по 06.12.2022 (з урахуванням раніше виплачених сум) немає законних підстав, відповідно і підстави для виготовлення нової довідки відсутні (а.с.12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.
Згідно з частиною першою статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина друга статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Отже, законодавець делегував Уряду повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, а тому покликання позивача на те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до частини другої статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №289, якою затвердив схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.
Пунктом 2 Постанови №289 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Отже, Постановою №289 Кабінет Міністрів України визначив, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
При цьому, визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на перерахунок та виплату грошового забезпечення за період служби з 02.03.2021 по 06.12.2022 та оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії, суд враховує, що протягом служби позивача в ТУ ССО у Волинській області у вказану постанову зміни не вносились, вона є чинною та не оскаржена в судовому порядку.
Відповідач у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Суд наголошує, що відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що станом на 01.01.2021 та 01.01.2022 відбулись зміни розміру грошового забезпечення, як обов'язкової передумови для виникнення у відповідача обов'язку для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 02.03.2021 по 06.12.2022 та зі складення довідки про розмір грошового забезпечення службовця ТУ ССО у Волинській області для перерахунку пенсії.
Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №440/6017/21, суд до уваги не бере, оскільки правовідносини даної справи не тотожні правовідносинам у справі №440/6017/21, позаяк стосуються грошового забезпечення військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, розмір якого визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а не Постанови №289.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій