про повернення позовної заяви
05 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9165/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
09.05.2023 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності;
зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою працездатності відповідно до вимог статей 97-99 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона подана з пропуском строку звернення до суду, а наведені в позовній заяві причини пропуску строку вказаного строку судом визнані неповажними.
29.05.2023 на поштову адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказує, що у позивача наявні підстави, які об'єктивно унеможливили її звернення до суду із захистом порушеного права у встановлений КАС України строк.
Аналізуючи доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.
З матеріалів позовної заяви слідує, що листом Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.04.2020 №29/М-279 позивача повідомлено про прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги. При цьому з даним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 09.05.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача у поданій заяві про поновлення вказаного строку зазначає, що в жовтні місяці 2020 року ОСОБА_1 захворіла вірусною хворобою SARS-CoV (COVID-19), що підтверджується довідкою №6075/8067 від 21.10.2020 року про результат дослідження антитіл до SARS-CoV (COV1D-19).
Через гостро виражену симптоматику позивач з метою уникнення близького контакту з іншими особами та, відповідно, унеможливлення передачі вказаного вірусу, а також з міркувань безпеки позивач була змушена перебувати в частковій самоізоляції. Тому, у вказаний період не мала фізичної можливості звернутись ні за наданням професійної правничої допомоги, ні до суду із позовною заявою.
Разом з тим, позивач починаючи із 18.06.2018 до 30.11.2021 (з урахуванням перенесення захворювання вірусною хворобою SARS-CoV (COV1D-19)) у зв'язку з погіршенням пам'яті, розсіяністю, наявністю безсоння, періодичними головним болями, шумом та дзвоном в голові та вухах, ускладненням концентрації та уваги, переживаннями нав'язливих спогадів з минулого та слів, які повторюються, постійним відчуттям тривоги і депресії, порушенням когнітивної сфери, недовірою до людей, з наявністю діагнозів «змішаний тривожно депресивний розлад» та «посттравматичний стресовий розлад» проходила консультування у лікаря психотерапевта-консультанта ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане підтверджується випискою Української спілки психотерапевтів зі справи клієнта від 01.12.2021 (дата заключення).
Зауважує, що за результатами проходження психологічного консультування лікарем вказано, що пацієнт ( ОСОБА_1 ) потребує тривалого психологічного супроводу та фізичної реабілітації, а також огляду та призначення лікування лікарем психіатром.
Зважаючи на наявність в позивача серйозних психологічних проблем та симптомів, що підтвердились лікарем-психотерапевтом, ОСОБА_1 не змогла реалізувати своє право на звернення до суду.
Разом з тим, в період з 23.10.2020 по 03.11.2020 позивач проходила курс лікування в неврологічному відділенні КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2646 від 03.11.2020.
На початку 2021 року ОСОБА_1 проходила лікування за програмою реабілітації інваліда, що підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інваліда №5 від 04.01.2021.
В період з 22.10.2021 по 02.11.2021 позивач проходила стаціонарне лікування в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3539 від 02.11.2021.
Крім цього, ОСОБА_1 , починаючи з січня 2021 року і до 24 лютого 2022 року посилено тренувалась у м.Луцьку, готуючись до відбору до складу національної збірної України «Ігор Воїнів» і до самих змагань. Періодично здійснювались поїздки на тренування та консультації до тренера збірної « ОСОБА_3 . Зокрема, 9-20 червня 2021 року брала участь в НТЗ зі стрільби з лука, котрі проводив Центр фізичної культури та спорту «Інваспорт» на спортивно-тренувальній базі «Паралімпієць» (с. Пульмо, Волинська область). В період 10-11 липня 2021 року ОСОБА_1 брала участь в змаганнях «Ігри Нескорених» (м.Кривий Ріг). 12 вересня 2021 року в змаганнях «Ігри воїнів» (м.Луцьк), а 14-17 жовтня в кубку стрільби з лука серед ветеранів АТО (м.Львів).
В період березень-квітень, жовтень-квітень ОСОБА_1 тренувалась в стрілецькому тирі за адресою: м.Луцьк, вул.Ветеранів, 5а; квітень-жовтень за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, 15.
Позивач в період з 12.12.2022 по 29.12.2022 проходила стаціонарне лікування в нейрохірургічному відділенні Комунального некомернійного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №17510/5563 від 29.12.2022; на початку 2022 року повторно перенесла вірусну хворобу SARS-CoV (COVID-19), що підтверджується результатом аналізу молекулярно-генетичного дослідження №8 від 28.01.2022; в період з 27.02.2023 по 08.03.2023 проходила лікування в неврологічному відділенні КП «Луцька ЦРЛ», що підтверджується виписним епікризом. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України позивач несла службу в лавах Збройних Сил України, що підтверджується довідкою №67 від 15.03.2023 та військовим квитком серії НОМЕР_1 від 27.02.2021.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення, і відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 була мобілізована у перші хвилі (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО й ООС).
Зважаючи на вищевказані обставини, представник позивача вказує на наявність поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та просить його поновити.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою коментованої статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/17879/17.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду представник позивача причини пропуску цього строку обґрунтовує перебуванням позивача на реабілітації та лікуванні, а також на у зв'язку з підготовкою до змагань та прийняття у них участі.
Тобто заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду містить аналогічні причини причин поважності пропуску строку на звернення до адміністративного суду, які були наведені в позовній заяві, та щодо яких судом було зроблено висновок, що такі обставини не можна визнати поважними через їх недостатність.
Інших поважних причин пропуску строку на звернення до суду у даній заяві, аніж ті, що були наведені в позовній заяві, не зазначено, а тому такі причини не можна визнати поважними.
Суд звертає увагу, що позивач не вчиняла будь-яких дій для захисту своїх прав та інтересів з моменту звільнення зі служби, тобто коли не лежала на стаціонарних лікуваннях, не приймала безпосередню участь у змаганнях, що свідчить про пасивність її поведінки у здійсненні права на пред'явлення позову.
При цьому обставини, на які посилається представник позивача у заяві, яка надійшла до суду 29.05.2023, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист з метою відновлення порушених прав, свобод чи законних інтересів у публічно-правових відносинах у встановлений законом строк.
Суд зазначає, що наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, судом не встановлено.
Більше того тотожним причинам пропуску строку звернення позивача суд надав оцінку в межах справи №140/6603/23 за аналогічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про недостатність вказаних представником позивача причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, відтак у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого строку, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду не містить поважних причин пропуску такого строку, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п'ятою-восьмою статті 169, статтею 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Суддя Н.Б.Плахтій