м. Вінниця
05 червня 2023 р. Справа № 120/3795/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не здійснення перерахунку, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ч. 2 с. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також відповідач вказує на те, що розмір пенсії, який він має отримувати відповідно до вказаної статті не співпадає з фактично отримуваним.
Відповідачем надано відзив, у якому зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що позивач отримує пенсію, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної, встановленої законом на 1 січня відповідно року за формулою, передбаченою у постанові КМУ № 1210. Окремо відповідач акцентує увагу на тому, що для проведення перерахунку відповідно до п.п. 6 та 8 п. 1 змін, затверджених Постановою № 1307, відсутні підстави.
Ухвалою суду від 29.05.2023 року у головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витребувано докази необхідні для вирішення справи по суті.
На виконання вимог ухвали відповідачем надано витребувані докази, зокрема відомості про пенсійне забезпечення позивача та копія заяви позивача щодо перерахунку пенсії.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії, у розмірі відшкодування фактичних збитків, обчислену відповідно до Закону України " Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З 01.12.2022 року позивачу було проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму. Розмір пенсії склав 15625,30 грн.
08.02.2023 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про проведення пенсії у розмірі фактичних збитків заподіяних здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням заробітної плати за роботу у зоні відчуження, згідно наявних у пенсійній справі довідок.
Листом від 08.03.2023 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії з 01.12.2022 року згідно п.п. 6 та 8 п. 1 змін, затверджених постановою КМУ від 09.12.2021 року № 1307, оскільки в довідках наявні розбіжності.
Не погоджуючись з відповіддю та розрахунком пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями п. 6 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У постанові Верховного Суду від 25.02.2020 року, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 року у справі № 520/1972/19, предметом якої було, серед іншого, тлумачення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, суд дійшов до висновку, що після прийняття цього рішення у держави виник обов'язок обчислити пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та є інвалідами (за бажанням цих осіб), у відповідності до ч. 3 ст. 59 цього Закону у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного положення, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Порядок № 1210).
Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року № 1307 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 і від 26.09.2012 №886" (далі - постанова № 1307) внесено зміни до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.
Вказана постанова № 1307 набрала з 01.01.2022 року, крім підпунктів 6 та 8 пункту 1 змін, які набирають чинності з 01.12.2022.
Так, відповідно до пунктів 1-3 Порядку № 1210 в редакції зі змінами, внесеними постановою № 1307), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи. Порядок розрахунку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено пунктом 9 Порядку № 1210 в редакції постанови № 1307.
Відповідно до п. 9 Порядку № 1210 пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П=Зс*Кзс*Кв/100%, де:
П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 ;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Суд акцентує увагу на тому, що законодавством України передбачено два варіанти розрахунку середньомісячного коефіцієнту заробітної плати.
Так, один із варіантів передбачено п. 9-1 Порядку № 1204, відповідно до якого середньомісячний коефіцієнт доходу осіб, що виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)*5/Зс1, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
Так, відповідно до матеріалів справи з 01.12.2022 року позивач отримує пенсію, обчислену за формулою, визначеною Порядком № 1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. З 01.12.2022 року позивачу було проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".
Суд встановив, що розмір пенсії позивача, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.12.2022 року по 28.02.2023 року склав 15625,30 грн (а.с. 39-40) та з 01.03.2023 року (у зв'язку з індексацією показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески - показник Зс) склав 17187,14 грн (а.с. 41-42).
Суд акцентує увагу, що відповідно до п. 3 постанови № 1307 Пенсійному фонду України забезпечує здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, з 01.01.2022 року, з 01.03.2022 року і з 01.12.2022 року на найбільш вигідних умовах.
Так, відповідно до матеріалів справи, головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області використовує найбільш вигідний Кзс, виведений станом на 01.01.2021 року, що становить 2,90126.
Відтак, суд вказує на те, що розрахунок пенсії позивачу здійснений, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд зазначає, що позивачем помилково обраховано Кзс, виходячи з формули щодо п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Так, позивач у своїх розрахунках замість дільника Зс1, тобто середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну особу в Україні в цілому, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, використовує Зс, тобто середню заробітну плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Таким чином, не правильно обрахувавши розмір пенсії, позивач помилково вважає, що йому не проведено перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Поза увагою суду не може залишитися той факт, що позивач звернувся до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу у зоні відчуження, згідно наявних у пенсійній справі довідок.
Відповідно до п.п. 6 пункту 1 змін постанови № 1037, у разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.
Законодавством передбачено й інший варіант обрахунку Кзс (середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою Кзс=Ск/К, де:
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;
К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз=Зв/Зсм, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.
Так листом відповідач про те, що з огляду на розбіжності у довідках, що містяться у матеріалах пенсійної справи, у головного управління відсутні правові підстави для перерахунку.
Суд погоджується із доводами відповідача, що наявні довідки містять розбіжності щодо кількості відпрацьованих днів у зоні відчуження. Так, у архівній довідці Міністерства оборони України від 19.04.2005 року зазначені й інші дні та місяці роботи у зоні відчуження, однак довідка про заробітну плату лише за листопад місяць. У той же час іншої довідки чи відомостей про суму заробітку за дні роботи в зоні відчуження в розрізі календарних місяців до відповідача не надходило. Головне управління не наділене повноваження самостійно визначати та розраховувати помісячний заробіток позивача в зоні відчуження, позаяк це не відноситься до його компетенції.
При цьому, як зазначає відповідач, у випадку надходження додаткової інформації розрахунок пенсії позивачу буде переглянуто.
До того ж, перерахунок з урахуванням коефіцієнту заробітної плати (доходу) за період 1986-1990 років не є предметом оскарження у контексті даної справи.
Отже, обчислення основної державної пенсії по інвалідності позивача здійснено з 01.11.2022 року відповідно до змісту ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як норми прямої дії із застосуванням норм Порядку № 1210.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, обчисленої в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович